Справа № 2-179

2010 р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

 05 листопада 2010 року                    Кривоозерський районний суд Миколаївської області

 в складі: головуючого – судді         Кондрачук А.П.

при секретарі                      Штуфрі А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Криве Озеро цивільну справу за позовом  публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове розірвання кредитного договору і стягнення кредитної заборгованості

  в с т а н о в и в :  

     Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції  звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи на те, що 28 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/08-112/77545 про надання кредиту за програмою кредитування «Житло в кредит на вторинному» в сумі 142 000 грн з відсотковою ставкою 15,5% річних строком на 240 місяців з 28 березня 2008 року по 28 березня 2028 року з щомісячним погашенням отриманого кредиту і відсотків ануїтентними платежами згідно графіку. У якості забезпечення кредиту виступала порука фізичної особи ОСОБА_4, з яким 28 березня 2008 року був укладений договір поруки. Крім того 28 березня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено та посвідчено в нотаріальному порядку  іпотечний договір, з метою забезпечення вказаного вище кредитного договору, предметом якого є житловий будинок з господарчими будівлями та побутовими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1.  

Внаслідок порушення зобов»язань за кредитним договором ОСОБА_3 має заборгованість перед публічним акціонерним товариством  «Райффайзен Банк Аваль»  в сумі  168 555 грн 62 коп. Посилаючись на викладене позивач просив про дострокове розірвання кредитного договору і стягнення кредитної заборгованості, а також звернути стягнення на належне боржнику нерухоме майно, а саме:  житловий будинок з господарчими будівлями та побутовими спорудами та земельну ділянку розміром 0,50 га, що знаходяться в АДРЕСА_1.

В судове засідання представник позивача не прибув, в письмовій заяві просив розглянути справу без його участі, надіслав заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, просив стягнути 187 139 грн 40 коп позовні вимоги в іншій частині залишив незмінними.

Відповідач ОСОБА_3  в судове засідання не прибула, в письмовій заяві позов визнала частково, справу просила розглянути без її участі.

Відповідач ОСОБА_4 в суді позов визнав частково, посилаючись на відсутність коштів для виконання кредитного зобов’язання, просив зменшити суму боргу, також вважає, що сума нарахованих процентів не обгрунтована.

Вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Як випливає з матеріалів справи 28 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/08-112/77545 про надання кредиту за програмою кредитування «Житло в кредит на вторинному» в сумі 142 000 грн з відсотковою ставкою 15,5% річних строком на 240 місяців з 28 березня 2008 року по 28 березня 2028 року з щомісячним погашенням отриманого кредиту і відсотків ануїтентними платежами згідно графіку.

Згідно даних статуту публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», погодженого Національним банком України 04 листопада 2009 року  позивач є повним наступником Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

З 30 квітня 2010 року Відповідачка ОСОБА_3 припинила виконувати зобов’язання за кредитним договором № 014/08-112/77545 від 28 березня 2008 року щодо погашення суми кредиту та процентів за його користування.

Внаслідок порушення ОСОБА_3 умов договору щодо повернення кредиту та процентів за користування кредитом, згідно розрахунку позивача станом на 06 вересня 2010 року заборгованість за кредитним договором  № 014/08-112/77545 від 28 березня 2008 року становить 187 138 грн 40 коп, яка складається із залишку заборгованості за тілом кредиту в сумі 158 871 грн 94 коп, заборгованості за простроченими відсотками в сумі 12 206 грн 88 коп, заборгованості за поточними відсотками в сумі 607 грн 20 коп, пені за порушення строків повернення кредиту – 15 453 грн 38 коп, простроченої заборгованості за платежами по кредиту в сумі 376 грн 29 коп, простроченої заборгованості за відсотками в сумі 12 206 грн 88 коп.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

28 березня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4  укладений договір поруки без номера, предметом якого є надання ним поруки  перед кредитором за виконання ОСОБА_3  своїх обов’язків за кредитним договором № 014/08-112/77545 від 28 березня 2008 року.

Відповідно до п. 2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов»язків за кредитним договором солідарно в тому ж розмірі, що і боржник.

У відповідності з вимогами ст.. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно до ст.. 611 ЦК України та п. 9 кредитного договору № 014/08-112/77545 від 28 березня 2008 року порушення зобов»язання, встановленого договором є підставою для його розірвання.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в частині дострокового розірвання кредитного договору № 014/08-112/77545 від 28 березня 2008 року та стягнення кредитної заборгованості є законними і підлягають задоволенню.

Разом з тим суд вважає, що позовні вимоги щодо звернення стягнення на заставлене майно не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Таким чином заявляючи вимогу про стягнення з відповідачів кредитної заборгованості та звернення стягнення на майно згідно іпотечного договору позивач фактично вимагає виконання зобов’язання в подвійному розмірі, що є порушенням норм Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки, опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя, заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні, спосіб реалізації предмета іпотеки, пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Суду не надано доказів вартості майна застави на час розгляду справи, та чи відповідає вартість майна застави сумі непогашеного кредиту, крім того позивач просить звернути стягнення на належне ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме:  житловий будинок з господарчими будівлями та побутовими спорудами та земельну ділянку розміром 0,50 га, що знаходяться в АДРЕСА_1, хоча згідно іпотечного договору від 28 березня 2008 року предметом іпотеки є тільки житловий будинок з господарчими будівлями та побутовими спорудами.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З відповідачів по справі підлягає до стягнення солідарно сума витрат понесених позивачем по справі, а саме: витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. 00 коп., та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі - 120 грн. 00 коп.  

На підставі ст.ст. 526,543,549,554,590,610,611,625,1050 ЦК України, ст. 61 Конституції України, Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст.10, 60, 61, 212, 213, 215, 226 ЦПК України, суд

  в и р і ш и в :  

   Позов задовольнити частково.

Розірвати достроково кредитний договір № 014/08-112/77545, укладений між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_3 28 березня 2008  року.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції  (ЄДРПОУ 24779442, МФО 326182 транзит/р  29090312 в «Райффайзен Банк Аваль») заборгованість за кредитним договором № 014/08-112/77545 від 28 березня 2008 року в розмірі 187 138 грн 40 коп та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1700 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн, всього 188 958 грн 40 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Миколаївської області через Кривоозерський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня  проголошення рішення  . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час оголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    СУДДЯ: /підпис/  

Копія вірна:  

Голова Кривоозерського  

районного суду                                                                                          А.П.Кондрачук  

  Рішення набрало законної сили  «____» ______________ 2010 року  

Оригінал рішення зберігається в цивільній справі 2-179/2010  

  Керівник апарату суду                                                                    Л.В.Ковальчук