Судове рішення #12272460

Справа № 2-4461  

2010 р.  

 

РІШЕННЯ  
ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

  16 червня 2010 року                                                                                                             м. Свердловськ  

  Свердловській міський суд Луганської області в складі:  

одноособово судді:  Логвіної Л.С.,  

при секретарі:     Альмашової Т.В.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області у місті Свердловську Луганської області справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивачка звернулась до суду з позовом і в обґрунтування своїх вимог зазначає, що  відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно до 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що підтверджується копією паспорту.

Відповідач в порушення вищезазначеної норми права у період з 1 січня 2009 р. й до теперішнього часу   підвищував пенсію у розмірах , які є значно нижчими від законодавчо встановлених .

На звернення позивачки, з приводу порушення її права на отримання підвищеної пенсії, відповідач надіслав їй листа у якому  відмовив їй у виплаті надбавки у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Але, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004, чинній у 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .

Таким чином, як вважає позивачка, відповідач безпідставно відмовляє їй у перерахунку раніше виплачених ним сум на підвищення пенсії до 30 % мінімальної пенсії за віком та у виплаті виниклої заборгованості у повному обсязі    .

З огляду на лист відповідача, останній у добровільному порядку відмовляється виконувати вимоги закону, у зв'язку з чим позивачка вимушена звертатись до суду за захистом своїх прав.    

Відповідач   письмово не повідомляв позивачку про суми пенсій з розшифровкою по виплатам вона закономірно вважала, що відповідач виконує вимоги закону, тому я не зверталася до відповідача. Про порушення свого права позивачка дізналася лише з листа відповідача .

Під час звернення до відповідача за призначенням та виплатою пенсії, призначенням та виплатою підвищення до пенсії як дитині війни, на вимогу відповідача позивачка надавала    всі документи які можуть підтвердити її позовні вимоги. Наведені документи знаходяться у її особовій справі , яка зберігається у відповідача.

Наведені у позові обставини окрім доданих до позову доказів можуть бути підтверджені матеріалами особової справи позивачки, яка зберігається у відповідача.

На підставі вищенаведеного, позивачка просить суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області здійснити перерахунок її пенсії з 1 травня 2007 року по час винесення рішення згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити виплату. Покласти судові витрати по розгляду справи на   Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області.  

 У судове засідання позивачка не з’явилася, але до початку судового засідання надала суду заяву, в який просить суд розглянути справу без її участі.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, але до початку судового засідання надала заперечення, в якому просить суд розглянути справу без їх участі та позовні вимоги не визнала, в своїх запереченнях посилається на наступне. Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідності з цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ст.111  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50% від розміру надбавки, встановлених для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 було визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Дана норма не встановлює, яким саме органом, в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії. П.10 Положення про Пенсійний фонд встановлено, що його кошти використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В бюджет Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, не включено витрат на виплату підвищення до пенсії дітям війни. Враховуючи, що механізм реалізації положень ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише внесенням змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому до внесення таких змін правових підстав для призначення та виплати підвищення до пенсії як дитині війни позивачеві немає. П. 9 Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. Виплатити підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни немає підстав. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши заперечення відповідача,  матеріали  справи,   приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно  копії паспорту позивачки ОСОБА_1, остання ІНФОРМАЦІЯ_2 та являється громадянкою України

Згідно копії посвідчення НОМЕР_1 від 16.02.1993 року на ім’я ОСОБА_1, убачається, що вона  має правовий статус дитини війни.  

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 гривень, з 01 квітня - 406 гривень, з 01 липня 2007 року - 410,06 гривень, з 01 жовтня 2007 року - 415,11 гривень.

Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України, по 31.12.2007 року, відповідач має підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни, тому у цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає: з 1 квітня 2008 року - 605 грн., з 1 липня 2008 року - 607 грн.

Таким чином, суд вважає, що з 22 травня 2008 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України, відповідач має підвищити позивачеві розмір пенсії, як дитині війни, тому у цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню та відповідач мав виплачувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, з 09.07.2008 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням здійснених виплат.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-У1 розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.  

Проте, на виконання вищезазначеної норми, Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та « Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48.1 гр., з 1 липня – 48.2 гр., з 1 жовтня – 49.8 гр. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та змін до цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.  

Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2009 року по дійсний час  є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30%  мінімальної пенсії за віком».

Таким чином, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був робити виплату підвищення до пенсії як дитині війни позивачу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Суд, вважає таким, що не заслуговує уваги посилання представника відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для здійснення соціальних виплат з огляду на приписи ст. 88 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та ст. 113 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України», в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсії між Державним бюджетом України та Пенсійним Фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі  за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.  

Суд також не приймає зазначені вище посилання представника відповідача з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з  Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Конституції України, за якою права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.  

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позивна давність встановлюється тривалістю у три роки.  

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 09.07.2007 по 31.12.2007 року неправомірними, та з 22.05.2008 по 31.12.2008 рік, з 01.01.2009 року та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області зробити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 рік по 31.12.2008 рік,  з 01.01.2009 рік з урахуванням здійснених виплат.  

 На підставі Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ч. 2 ст. 3 Конституції України  та керуючись ст. ст.  256, 257, 264 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 215 ЦПК України, -

 ВИРІШІВ:

 Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, та з 01.01.2009 рік.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, та з 01.01.2009 року з урахуванням здійснених виплат.  

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

На рішення може бути подана  заява про апеляційне оскарження  протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Свердловського міського суду Луганської області, а апеляційна скарга  протягом двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Луганської області, через Свердловській міський суд Луганської області з одночасним надісланням копії апеляційної  скарги особою яка її подає до апеляційного суду Луганської області.

   Суддя:                                                                                                                          Логвина Л.С.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація