Справа № 2-3745
2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2010 року м. Свердловськ
Свердловській міський суд Луганської області в складі:
одноособово судді: Логвіної Л.С.,
при секретарі: Альмашової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області у місті Свердловську Луганської області справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом і в обґрунтування своїх вимог зазначає, що він ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни.
Згідно зі статтею 6 зазначеного закону з першого січня 2006 року, як вважає позивач, йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку у 2009 році виплачувалась не в повному обсязі.
Верховна Рада України прийняттям ст.ст. 77, 110 Закону України №489-V від 19.12.2006 року „Про державний бюджет України на 2007 рік”, п.12 ст.71 призупинила дію статті 6 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни” п.п.2 п.41 Розділу ІІ Закону України № 107-VІ від 28 грудня 2007 року «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнав неконституційними положення Закону України № 489-V від 19.12.2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік” п.3,12 ст.71, якими було зупинено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення п.41 розділу ІІ Закону України № 107-VІ від 28 грудня 2007 року „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Пункт 5 Рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та п. 6 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними. Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України і не може бути оскаржене.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата позивачці соціальної допомоги у 2009 році передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як вважає позивачка, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 „Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Європейський суд з прав людини, «Справа Качко проти України» від 08.11.2005 року, вказав, що держава може вводити, призупиняти, чи закінчити виплату коштів громадянам з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних коштів і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлюється на рівні прожиткового мінімуму, який діяв у грудні 2008 року, тобто 498грн.
Ні Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ні Конституцією України, ні будь-яким іншим Законом не передбачено обмежень для сплати передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” щомісячної соціальної державної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У зв’язку з чим позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську по несплаті не в повному обсязі щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2009 році неправомірними, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2009 року за рахунок коштів Державного бюджету України та стягнути на його користь з УПФУ в місті Свердловську всі судові витрати.
Позивач у судове засідання не з’явився, але надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з’явилась, але до початку судового засідання надала заперечення, в якому просить суд розглянути справу без їх участі. В своїх запереченнях посилається на наступне. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошову утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідності з цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50% від розміру надбавки, встановлених для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 було визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Дана норма не встановлює, яким саме органом, в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії. Бюджетних асигнувань на виплату вказаного підвищення Пенсійного фонду України не видавались. П.10 Положення про Пенсійний фонд встановлено, що його кошти використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В бюджет Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, не включено витрат на виплату підвищення до пенсії дітям війни. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а саме ст. 6 встановлює, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка складає 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зміни до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” діяли до 22 травня 2008 року. П. 9 Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих громадян” встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. Статтею 54 розділу VI Особливі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 році. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. У частині третій статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої цієї статті, - включно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстав стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону № 2195-IV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком на 30 відсотків якої мають підвищуватись дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем. Цю позицію підтвердив Конституційний Суд України у своїй ухвалі від 19 травня 2009 року № 27- у/2009. Здійснити виплату підвищення до пенсії позивачу як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком для Управління Пенсійного фонду України в м, Свердловську Луганської області не має юридичних підстав. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, д ослідивши і оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності , вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно паспорту на ім’я ОСОБА_1 убачається, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 і є громадянином України.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим Свердловським УПСЗН Луганської області 01.11.1999 року на ім.”я ОСОБА_1.
Згідно зі ст. 54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” у 2009 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону „Про соціальний захист дітей війни”.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Суттю положень ст. 46 Конституції України є те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На вимогу п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
У зв’язку з чим доводи представника Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області в частині невиплати позивачу державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни у період з 01 січня 2009 року є неправомірними, тому суд вважає зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області перерахувати та виплатити на користь позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат. У задоволенні решти вимог позивачу відмовити за необґрунтованістю.
На підставі ст.ст. 8, 19, 46, 55, 147, 152 Конституції України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 19.12.2006 року № 489-V, Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, Закону України „Про прожитковий мінімум”, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 10-11, 60 та 212-215 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року з урахуванням здійснених виплат.
У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ ЛОГВІНА Л.С .