Справа №2-630/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  16 листопада 2010 року Новопсковський районний суд Луганської області

в складі : головуючого- судді       Тарасова Д.С.

при секретарі                  Півоваровій В.В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача - Павленко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "АІСЕ Україна" (далі ЗАТ "АІСЕ Україна") про визнання угоди про надання послуг на придбання автомобіля недійсною та відшкодування моральної шкоди,

 В С Т А Н О В И  В:  

 Позивач звернувся до Новопсковського районного суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати недійсною угоду, укладену ним з ЗАТ "АІСЕ Україна" від 14.03.2002 року, а також стягнути з відповідача на його користь 50000 грн. за завдану моральну шкоду та судові витрати по справі. В своєму позові позивач посилається на те, що, під час укладення вказаної угоди були порушені його права на одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про послуги, передбачені ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" в редакції від 01.12.2005 року. Ціна за яку був придбаний автомобіль становила близько 30 000 грн., а щомісячні внески становили біля 300 грн. Розміри щомісячних внесків, які він повинен сплачувати на користь ЗАТ "АІСЕ Україна"  стрімко зростали і в 2008 році ціна автомобіля становила вже 53187,50 грн., а щомісячні внески на користь відповідача - 1039,87 грн.. Умови даної угоди є несправедливими, а права та обов'язки сторін викладені явно не на користь споживача і значний дисбаланс договірних прав та обов'язків призводить до значної шкоди споживачу як матеріального так і морального характеру. Крім того, зазначив, що діяльність ЗАТ  "АІСЕ Україна" в рамках системи "Автоплан" є діяльністю з надання фінансових послуг, оскільки має характерні для таких  послуг ознаки, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг", а тому потребує ліцензування згідно зі ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг". Відповідач здійснює діяльність з надання фінансових послуг без отримання ліцензії, що умовою для визнання укладеної угоди недійсною.  

В судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що угода № 35605  від 14.03.2002 року повністю відповідає чинному законодавству, підписуючи угоду позивач повністю усвідомлював всі умови, викладені в ній, сумлінно виконував умови угоди, мав повну та достовірну інформацію щодо умов надання послуг за угодою, порушення прав споживача під час укладання угоди № 35605  від 14.03.2002 року не було, діяльність ЗАТ  "АІСЕ Україна" не підлягає під ознаки нечесної підприємницької практики, визначеної ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів". Крім того вважає, що послуги, які отримав позивач, не підлягають ліцензуванню, оскільки не є фінансовими.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.03.2002 року між позивачем та відповідачем була укладена угода № 35605  з додатками 1 та 2, відповідно до яких позивач повинен був сплачувати кошти на умовах, визначених додатком - 2 до угоди, а відповідач зобов'язався надати послуги, спрямовані на придбання позивачем автомобіля, описаного в додатку № 1 до угоди, через систему "Автоплан", організовану відповідачем.

При підписанні угоди № 35605  від 14.03.2002 року позивач сплатив вступний внесок, у розмірі 1065,24 грн. та в подальшому сплачував внески, передбачені зазначеною угодою, що не заперечувалося представником відповідача, який зазначив, платежі позивача складаються з чистого внеску, адміністративних витрат з додаванням ПДВ та страхового внеску.  

Ст. 14 угоди № 35605  від 14.03.2002 року передбачає, що у випадку розірвання угоди, поверненню підлягає лише чистий внесок, який є сплатою за автомобіль, після закінчення графіка групи, до якої належав позивач. Згідно з умовами угоди вступний внесок є узгодженими сторонами витратами, які відповідно до п. 14.4 ст. 14 додатку № 2 до угоди № 35605  поверненню не підлягають, адміністративні витрати є оплатою послуг фірми і, згідно зі ст. 907 та ст. 653 ЦК України, поверненню не підлягають, страхові внески, що перераховуються до страхової компанії за договором страхування, укладеним відповідачем за дорученням позивача відповідно до ст. 3 угоди № 35605, і не належать ЗАТ "АІСЕ Україна".

Додаток № 2 до угоди, який містить всі умови діяльності системи "Автоплан" і порядок надання послуг, був наданий позивачу та підписаний ним. Пунктом 2.2 ст. 2 додатку № 2 до угоди № 35605  передбачено, що позивач мав право розірвати угоду протягом семи днів шляхом подання заяви до офісу відповідача і при цьому йому були б повернуті всі сплачені ним кошти. Даним правом позивач не скористався і належним чином виконував умови угоди № 35605, вносячи періодично суми платежів до середини 2008 року. Наведене свідчить про те, що позивач отримав повну та достовірну інформацію, щодо послуг за системою "Автоплан" і ознайомився з усіма обов'язковими умовами, які на момент виконання угоди № 35605 його влаштовували. Умови стосовно порядку розірвання угоди № 35605, зазначені в ст. 14 Додатку № 2  до вказаної угоди, відповідають вимогам ст.ст. 907,653 ЦК України та не суперечать п.п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" в редакції від 01.12.2005 року.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг в Україні" фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов"язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій на поручительство; 8) переказ грошей; 9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; 10) торгівля цінними паперами; 11) факторинг; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг в Україні".

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг в Україні" - "фінансова послуга"- це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів".

Таким чином, основним критерієм, для віднесення діяльності  відповідача до фінансової послуги, в розумінні вказаного закону, є отримання позивачем прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів внаслідок діяльності системи "Автоплан".

Як вбачається з матеріалів справи, жоден з платежів, які сплачував позивач до ЗАТ "АІСЕ Україна" не сплачувався з метою отримання прибутку або збереження вартості сплачених коштів, а тому позивач помилково вважає діяльність відповідача з надання системи послуг на забезпечення позивача автомобілем фінансовою, та такою, що потребує ліцензування.

За таких обставин, оскільки дії відповідача відповідають умовам укладеної сторонами  угоди № 35605, а сама угода не суперечить чинному законодавству України, суд вважає, що позовні вимоги, щодо визнання укладеної угоди недійсною не є обгрунтованим, а тому не підлягають задоволенню.

У чинність ч. 1  ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини. Оскільки судом встановлено, що відповідачем не порушено прав позивача, а угода, укладена між сторонами відповідає чинному законодавству, то вимоги позивача, щодо відшкодування моральної шкоди є необгрунтованими, тому суд відмовляє в їх задоволенні.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 907,653,1167 ЦК України, Закону України "Про захист прав споживачів", ст.ст. 1,4 Закону України"Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", керуючись ст.ст. 8,10,11,57,60,88,169,212-215,223,294 ЦПК України,

 В И Р І Ш И В:

 У задоволенні позову ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "АІСЕ Україна" про визнання угоди про надання послуг на придбання автомобіля недійсною та відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.

 Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.    

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті 18 листопада 2010 року.

                                               Суддя: