2-а-1622/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2010 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді: Партоліної І.П.
при секретарі: Довгій С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новоархангельськ адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Кіровограда Конковського Дмитра Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 24.10.2010 року він був зупинений інспектором та, мотивуючи зупинку тим, що позивач порушив правила дорожнього руху, ним було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладено штраф в сумі 425 грн. Згідно даної постанови 24.10.2010 року близько 15.35 год. в м. Кіровоград по вул. Кропивницького біля АЗС “Окко” позивач керував транспортним засобом ЗАЗ-1103 державний номерний знак НОМЕР_1, та на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушив п. 11.5 ПДР України. Вважає дану постанову незаконною, посилаючись на те, що в п. 11.5 ПДР України жодного посилання щодо заборони руху по крайній лівій смузі руху немає. Крім того, ст. 122 ч. 2 КУпАП містить виключний перелік адміністративних правопорушень, за які передбачено відповідальність. Правопорушення, вчинене позивачем, не підпадає під ознаки жодного з правопорушень, передбачених ст. 122 ч. 2 КУпАП. Відповідачем було незаконно складено протокол та винесено постанову про адміністративне правопорушення, так як п. 11.5 ПДР України позивач не порушував, оскільки даний пункт прямо не забороняє рухатися в крайній лівій смузі, а лише визначає порядок розташування транспортних засобів на дорозі. Крім того, складаючи протокол та виносячи постанову про адміністративне правопорушення, інспектор самостійно неправомірно застосовує ст. 122 ч. 2 КУпАП, не відрізняючи рух по лівій смузі та поняття обгін.
Позивач в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є заява позивача, в якій останній просить справу розглянути за його відсутності, з'явитися в судове засідання не має змоги у зв'язку з сімейними обставинами, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити позов.
Відповідач — інспектор ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Кіровограда Конковський Д.С. в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов не надав.
Суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутності відповідача, що відповідає положенням ч.4 ст. 128 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Оголосивши заяву позивача, дослідивши докази в сукупності з іншими матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2).
Судом достовірно встановлено, що відносно позивача посадовою особою - інспектором ДАІ в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП, 24.10.2010 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВА1 № 090825 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП та 24.10.2010 року було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВА № 231685 про те, що позивач 24.10.2010 року близько 15.35 год. в м. Кіровоград керував транспортним засобом ЗАЗ-1103 державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Кропивницького біля АЗС “Окко” та на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі при вільній правій (а.с. 7, 8).
Зазначена постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме, чи прийнято рішення обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В протоколі та постанові про адміністративне правопорушення відсутні відомості, на підставі яких інспектор ДПС дійшов висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КупАП, а саме порушення вимог п.11.5 Правил дорожнього руху.
При складанні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення працівник ДАІ, використовуючи свої повноваження, мав би залучити свідків правопорушення, зібрати докази, що підтверджують наявність складу правопорушення, але таких доказів постанова не містить. Навпаки, всупереч вимогам чинного законодавства, інспектор ДПС ВДАІ виніс відносно позивача постанову, якою наклав на нього адміністративне стягнення.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
При винесенні постанови та накладенні адміністративного стягнення посадова особа грубо порушила вимоги ст.ст. 268, 280, 283 КУпАП, проігнорувала вимоги п. 2.8 - 2.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, в наданій суду позивачем постанові поверхово викладено обставини та суть вчиненого правопорушення, не залучені свідки правопорушення для доведення вини правопорушника, оскільки останній свою вину заперечує, не враховано обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в судове засідання не надано доказів правомірності складення постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВА № 231685 від 24.10.2010 року.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вищезазначена постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача не містить доказів наявності в його діях складу адміністративного правопорушення за ст. 122 ч. 2 КУпАП, а тому за таких обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Викладене підтверджується копією протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, а/с-7,8, копією посвідчення водія, а/с-6, є достовірним і не викликає сумніву.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 254-257, 287-289 КУпАП, ст.ст. 158-163, 171-2 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВА № 231685 від 24.10.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: