копія
Справа №2-а-144 /10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2010 року Ватутінський міський суд Черкаської області
в складі: головуючого Терещенко Н.І.
при секретарі Руденко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ватутіне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м.Ватутіне Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов*язання вчинити дії ; –
встановив:
позивачка в судовому засіданні частково змінила свої позовні вимоги і просить суд визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Ватутіне Черкаської області щодо недоплати їй, як дитині війни, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розміру щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період часу з 01.05.2010 року по 29.11.2010 року; зобов*язати управління Пенсійного фонду України в м.Ватутіне Черкаської області здійснити їй перерахування та провести виплату доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період часу з 01 травня 2010 року по 29 листопада 2010 року включно, з урахуванням отриманих в цей період в 2010 році виплат та стягнути з Державного бюджету на її користь 100 гривень понесених по справі судових витрат по оплаті правової допомоги адвоката посилаючись на те, що вона народилася в 1936 році, являється громадянкою України, а тому, відповідно до ст. 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » являється дитиною війни.
Згідно ст.6 зазначеного Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмір її пенсії ( чи щомісячного довічного грошового утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії) повинен бути підвищений на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , однак замість зазначеної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», в 2010 році вона щомісячно отримувала доплату, як дитині війни, в розмірі лише 49 гривень 80 коп., відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 року.
Пунктами 1 та 6 ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а тому виключно законами України повинно регулюватись порядок призначення і виплати пенсії. Таким Законом є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи держана соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , а тому вихідним критерієм обрахування підвищення до пенсії дітям війни є мінімальна пенсія за віком.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» визначений мінімальний розмір пенсії за віком, який встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність . Норми ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов*язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» мінімального розміру пенсії за віком».
Виходячи з викладеного, управління Пенсійного фонду України в м.Ватутіне повинне було нараховувати та виплачувати їй доплату до пенсії як дитині війни виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Здійснюючи їй доплату до пенсії в розмірі 49 гривень 80 коп. (відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 року), управління Пенсійного фонду України порушило норми Конституції України, які не допускають звуження змісту та обсягу прав громадян України, а також норми законодавства, відповідно до яких нормативно-правові акти нижчого рівня не повинні суперечити нормативно-правовим актам вищого рівня. На її звернення щодо перерахування їй доплати до пенсії відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни» їй було відмовлено, що і змусило її звернутися до суду.
Представник відповідача на розгляд справи не з*явилася, а подала в суд заяву. в якій просить суд розглянути справу в її відсутність. В своєму запереченні частково змінений позов не визнала та просить в задоволенні позову відмовити мотивуючи тим, що позивачка ОСОБА_1 дійсно являється дитиною війни. Відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону, що була чинною до 01 січня 2008 року) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищувалися на 30% мінімальної пенсії за віком.
Проте визначення мінімального розміру пенсії за віком було надано лише ст.28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування». За ч.1 вказаної статті за наявності в чоловіків -25, у жінок- 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому згідно з ч.3 вказаної статті, мінімальний розмір пенсії за віком застосовується тільки для визначення розмірів пенсій, призначених за вказаним Законом, тому підстав для застосування цього розміру для обчислення підвищень дітям війни не було.
Після набрання чинності рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рн.\2008, постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється чинність законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в таких розмірах: з 22 травня -48,10 грн., з 1 липня -48, 20 гривень., з 1 жовтня -49,80 гривень ( статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами). Іншого чинного законодавством не передбачено, а тому в управління Пенсійного фонду України в м.Ватутіне , не було передбачених законом підстав для проведення перерахунку доплат до пенсії ОСОБА_1 .
Суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних в справі доказів.
Суд, вислухавши позивачку, яка не заперечувала проти розгляду справи у відсутність представника відповідача та вивчивши матеріали справи вважає, що частково змінений позов підлягає до повного задоволення. Вимоги позивачки законні, обґрунтовані і в судовому засіданні доведені, виходячи із слідуючого:
в суді встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням дитини війни (а.с.4) Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту регулюється Законом України «Про соціальний статус дітей війни», який і встановлює гарантії соціальної захищеності дітям війни шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи держана соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком .
Наявність такого права у позивачки ОСОБА_1 є визначальною для вирішення вказаного спору , що гарантується і ст. 46 Конституції України, де зазначено, що громадяни мають право на соціальний захист , що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» визначений мінімальний розмір пенсії за віком, який встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність . Норми ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов*язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» мінімального розміру пенсії за віком».
Виходячи з викладеного, управління Пенсійного фонду України в м.Ватутіне повинне було нараховувати та виплачувати позивачці ОСОБА_1 доплату до пенсії як дитині війни виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Однак, фактично позивачка ОСОБА_1 в 2010 році, а саме: з 01.05.2010 року щомісячно отримувала доплату, як дитині війни, в розмірі лише 49 гривень 80 коп., відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 року, що в судовому засіданні підтверджується і листом управління Пенсійного Фонду України в м.Ватутіне №2234\03 від 02.09.2010 року.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов*язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовую правовий акт, який має вищу юридичну силу , а тому, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру доплати до пенсії позивачці , застосуванню підлягає саме ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», а не п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Надання законодавцем права Кабінету Міністрів України право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами не означає, що Кабінет Міністрів України, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивачки , встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.
Крім того, норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат , вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України « Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Крім того, відповідач не може посилатися і на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених доплат до пенсій дітям війни у розмірах передбачених ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов*язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи держана соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , а тому вихідним критерієм обрахування підвищення до пенсії дітям війни є саме мінімальна пенсія за віком .
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку доплати до пенсії позивачці, як дитині війни, є встановлення нового розміру мінімальної пенсії за віком і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму, в зв*язку з чим й позивачці слід визначати доплату до пенсії як дитині війни, виходячи з мінімальної пенсії за віком, а тому в разі збільшення розміру мінімальної пенсії за віком, перерахунок доплати позивачці ОСОБА_1 повинен проводитися, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Ватутіне Черкаської області щодо недоплати позивачці ОСОБА_1 , як дитині війни, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розміру щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період часу з 01.05.2010 року по 29.11.2010 року та зобов*язати управління Пенсійного фонду України в м.Ватутіне Черкаської області здійснити позивачці перерахування та провести виплату доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період часу з 01 травня 2010 року по 29 листопада 2010 року включно, з урахуванням отриманих за цей період в 2010 році виплат . Крім того, відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України , суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки 100 гривень понесених судових витрат по оплаті правової допомоги адвоката.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 46, 92 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп2007 та ст.ст.2, 4, 9,10, 11, 17, 19, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
частково змінений адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м.Ватутіне Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов*язання вчинити дії , задовільнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Ватутіне Черкаської області щодо недоплати ОСОБА_1 , як дитині війни, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розміру щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період часу з 01.05.2010 року по 29.11.2010 року .
Зобов*язати управління Пенсійного фонду України в м.Ватутіне Черкаської області здійснити ОСОБА_1 перерахування та провести ви плату доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період часу з 01 травня 2010 року по 29 листопада 2010 року включно, з урахуванням отриманих за цей період в 2010 році виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 100 (сто) гривень понесених судових витрат по оплаті правової допомоги адвоката.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб*єкта владних повноважень у випадках та порядку передбачених ч.4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п*ятиденного строку з моменту отримання суб*єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий підпис Н. І. Терещенко
Суддя Ватутінського Н. І. Терещенко
міського суду