Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 – 8912/ 10 Головуючий у 1 інстанції: Парій О.В.
Суддя-доповідач: Пільщик Л. В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«01» грудня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.
суддів: Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
при секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно придбаного майна з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди, третя особа ОСОБА_5, -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно придбаного майна з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди.
В позовній заяві зазначав, що між ним і ОСОБА_4 була досягнута домовленість про майбутнє нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу, належної відповідачу 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1. Для виконання вказаної домовленості відповідачем 24.01.2007 року видана довіреність на ім’я його доньки ОСОБА_5, згідно з якою ОСОБА_5 уповноважувалась на ведення справ по оформленню та продажу належної ОСОБА_4 частини дома. Конкретний термін укладення договору не встановлювався, а визначався датою підготовки відповідачем документів для оформлення договору купівлі-продажу. ОСОБА_5 як представник свого батька 05 вересня 2008 року у якості завдатку отримала 14000 гривень, про що видала розписку.
В подальшому він 09 вересня 2008 року передав ОСОБА_5 6000 доларів США, а 18 березня 2009 року передав 9000 доларів США ОСОБА_4
20 березня 2009 року ОСОБА_4 повідомив про відмову продавати належну йому частку домоволодіння, отримані кошти не повернув.
Посилаючись на зазначене, просив суд стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу в розмірі 112400 гривень, суму з урахуванням індексу інфляції - 3147,2 гривні та 3% річних в розмірі 785,26 гривень відповідно до ст. 625 ЦК України.
Позивач, вважаючи , що діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, він відчував себе скривдженим, кошти є для нього значними та за їх відсутності він не має можливості організувати належним чином своє життя та життя своєї родини, просив на її відшкодування стягнути 5000 гривень.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аванс у розмірі 43106 грн. 60 коп. та судові витрати , пов’язані з оплатою державного мита в розмірі 431 грн. 07 коп. та з оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 42 грн. 64 коп.
В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду змінити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню..
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних за договором платежів, підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За змістом ст.ст.570,571 ЦК України у разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.
Задовольняючи частково позов, суд обґрунтовано виходив з недоведеності передачі ОСОБА_3 ОСОБА_4 9000 доларів США. Судом встановлено, що між сторонами була домовленість про продаж будинку , в оплату будинку ОСОБА_3 передав представнику відповідача ОСОБА_5 ,яка мала відповідні повноваження за довіреністю від 24.01.2010 р., 05.09.2008 р.- 14000 грн., а 09.09.2008 р.- 6000 доларів США, що підвереджується розписками.
Оскільки угода не була укладена, а відповідач відмовився повернути позивачу гроші, суд обґрунтовано на підставі ст.570 ЦК задовольнив позов як повернення авансу.
Фактична сторона справи встановлена з додержанням вимог цивільного процесуального законодавства. Всі обставини, на які позивач посилається в апеляційній скарзі були предметом перевірки і оцінки суду і доводи скарги зводяться до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом оцінки, проте вони не спростовують викладених в оскаржуваному рішенні вмотивованих висновків щодо недоведеності факту передачі ОСОБА_3 ОСОБА_4 9000 доларів США 18.03.2010 року. Суд дав оцінку доказам у сукупності відповідно до правил ст.212 ЦПК України, в тому числі і розписці від 18.03.2010 року . В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 пояснив , що гроші передавалися лише ОСОБА_5 по розпискам від 05.09.2008 р.,09.09.2008 р.
Суд визначив суму, яка підлягає поверненню по розписці від 09.09.2008 року, з курсу долара США на момент передачі суми авансу, не враховувавши вимоги ч.2 ст.533 ЦПК України.
Із розписки від 09.09.2008 року вбачається, що сторони розрахунок провели в доларах США.
Згідно зі ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-прав
Відповідно ст.533 ЦК України стягненню підлягає сума у гривні, яка обчислюється за існуючим курсом на день ухвалення рішення .
На день ухвалення рішення офіційний курс долара США складав :100 доларів США- 790.99000 грн. Стягненню підлягає 47459 грн.40 коп.( 790.99000 х60)
А всього відповідач повинен повернути позивачу аванс в сумі 61469 грн.40 коп.( 47459 грн.40 коп.+14000 грн.).
Судові витрати компенсуються позивачу відповідно до ст.88 ЦПК України.
З огляду на викладене на підставі п.4 ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 жовтня 2010 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аванс у розмірі 61469 грн.40 коп..
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати , пов’язані з оплатою судового збору в розмірі 810 грн. 70 коп. та з оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 127 грн. 20 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте воно може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: