Справа № 2-О-162-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2010 року Соломянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого – судді Кізюн Л.І.,
при секретарі Рівному Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім’єю, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю без шлюбу з 16 березня 1994 року до теперішнього часу.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що з моменту розірвання шлюбу зі ОСОБА_2 вони перебували у фактичних шлюбних відносинах, проживали разом, вели спільне господарство, виконували всі обов’язки подружжя та виховували дочку ОСОБА_3.
Під час спільного проживання однією сім’єю вони придбали квартиру АДРЕСА_1.
Позивач, маючи намір визнати за собою право власності на Ѕ частину квартири, звернувся з позовом про встановлення факту проживання однією сім’єю зі ОСОБА_2 до суду.
Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, з якої вбачається, що він підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач просила розглядати справу за її відсутності, подала до суду заяву про визнання позову.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Так, судом встановлено, що сторони уклали шлюб 18 грудня 1991 року.
Згідно з даними свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року у подружжя народилася дочка ОСОБА_3.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу 15 березня 1994 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 61 ч.1 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
З заяви відповідача вбачається, що вона визнає позов у повному обсязі.
Однак, згідно зі ст. 12 КпШС України шлюб укладається в державних органах запису актів громадянського стану.
Статтею 13 КпШС України передбачено, що права і обов’язки подружжя породжує лише шлюб, укладений у державних органах запису актів громадянського стану. Час виникнення прав і обов’язків подружжя визначається моментом реєстрації шлюбу в органах запису актів громадянського стану.
Згідно з Прикінцевими положеннями СК України цей Кодекс регулює відносини, які виникли починаючи з дня набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 256 ЦПК України 2004 року суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Статтею 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.
Згідно зі ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Кодексом про шлюб та сім’ю України, а також ЦПК України, який діяв на час з 16 березня 1994 року до дня набрання СК України чинності, встановлення такого факту не передбачено. СК України не має зворотньої сили.
Таким чином, позовні вимоги про встановлення факту проживання однією сім’єю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 16 березня 1994 року до 01 січня 2004 року не підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім’єю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 01 січня 2004 року до дати винесення рішення суду, то вони підлягають задоволенню
Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13 КпШС України, ст.ст. 21, 74, СК України, ст.ст. 10, 27, 31, 61, 88, 212, 213-215 ЦПК України, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім’єю – задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 до ОСОБА_2 без шлюбу з 01 січня 2004 року по дату постановлення рішення суду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.І. Кізюн