Справа № 2-а-1081-2010
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2010 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М.,
при секретарі Великородної М.О.,
з участю представника відповідача Гринь Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Артемівську Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області про стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації на оздоровлення за 2003-2008 роки, -
В С Т А Н О В И В :
29.01.10. до суду надійшов цей позов, в якому ОСОБА_2 зазначила, що вона є евакуйованою із зони відчуження внаслідок аварії на ЧАЕС у 1986 році і має статус громадянина 2 категорії. Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі Закон № 796-Х11), їй, повинна виплачуватися щорічна грошова допомога на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Але всупереч вказаної норми щорічна одноразова грошова допомога на оздоровлення за 2003-2008 р. відповідачем їй виплачувалася не в повному обсязі. При цьому управління праці та соціального захисту населення (надалі УПСЗН) Артемівської міської ради Донецької області обмеження встановленого Законом розміру виплат обґрунтовувало положеннями Постанови КМУ № 836 від 26.07.96. та Постанови КМУ № 562 від 12.07.05., які, на розсуд позивача, значно звужують її законом гарантоване право на отримання грошової допомоги на оздоровлення, що є порушенням ст. 22 Конституції України. Позивач вважає, що за вказаний період вона недоотримала грошової допомоги на оздоровлення у сумі: за 2003 р. (205 грн. х 3 – 15,7 грн.) + за 2004 р. (237 грн. х 3 – 15,7 грн.) + за 2005 р. (310 грн. х 3 – 15,7 грн.) + за 2006 р. (350 грн. х 3 – 75 грн.) + за 2007 р. (420 грн. х 3 – 75 грн.) + за 2008 р. (605 грн. х 3 – 75 грн.) = 6108,9 грн. Зазначену суму недоотриманої грошової допомоги просила стягнути у судовому порядку.
Відповідач позов не визнав та надав заперечення, в яких вказав, що відповідно до ст. 63 Закону України № 796-Х11, фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, відбувається за рахунок Державного бюджету. Згідно з ч. 2 ст. 95 Конституції України тільки Законами України "Про Державний бюджет України" на відповідні роки визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За частиною 2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині , в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону України про Державний бюджет України. Так, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на відповідні роки" з метою приведення деяких норм законів у відповідність до зазначеного вище Закону призупинено чинність ч. 7 ст. 48 Закону України № 796-Х11 щодо виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Крім того, Законом України "Про Державний Бюджет України на відповідні роки" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які за законодавством визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. З 2003 по 2005 роки розмір щомісячної виплати на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено постановою КМУ № 836 від 26.07.96. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і складав для евакуйованих із зони відчуження внаслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії 15 грн. 70 коп. В 2006 році розмір щорічної допомоги на оздоровлення, згідно з постановою КМУ " 862 від 12.07.05. складає 75 грн. Щорічна допомога на оздоровлення у 2008 рік у розмірі 75 грн. була зарахована на особистий рахунок ОСОБА_2 30.01.2008 року. Ці суми були отримані позивачем у повному обсязі. Стосовно виплат, що здійснені управлінням у 2003-2005 році к розмірах, передбачених ЗУ "Про Державний бюджет" на відповідні роки, то відповідач вважає такі виплати правомірними, оскільки наявність статей ЗУ "Про державний бюджет на 2003 рік", "Про державний бюджет на 2004 рік" та "Про державний бюджет на 2005 рік", які встановлюють розміри щорічної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які не визнані неконституційними, доводить правомірність застосування зазначених норм управління при виплаті спірної допомоги за вищезазначені роки. Також відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, який передбачено ст. 99 КАС України, та який був пропущений позивачем без поважних причин, просить в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Заслухавши доводи та заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як видно із доданого до матеріалів справи копії посвідчення серіїНОМЕР_1, ОСОБА_2 має статус громадянина, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році і відноситься до 2 категорії (а. с. 8).
Згідно довідки УПСЗН ОСОБА_2 були проведені наступні виплати за 2003 рік – 15 грн. 70 коп. – 08.05.2004 року; за 2004 рік – 15 грн. 70 коп. – 23.12.2004 року; за 2005 рік – 15 грн. 70 коп. – 15.02.2005 року; за 2006 рік – 75 грн. – 25.09.2006 року; за 2007 рік – 75 грн. – 16.04.2007 року; за 2008 рік – 75 грн. – 30.01.2008 року.
Вирішуючи цей спір по суті, суд керується положеннями ст. 48 Закону України № 796-XII, яким передбачена виплата громадянам, евакуйованим із зони відчуження внаслідок аварії на ЧАЕС у 1986 році 2 категорії, щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Посилання відповідача на те, що УПСЗН Артемівської міської ради Донецької області нараховувало цю грошову допомогу відповідно до постанови КМУ № 836 від 26.07.96. та постанови КМУ № 562 від 12.07.05., суд до уваги не бере, оскільки Законом України № 796-ХІІ Кабінет Міністрів України не уповноважений на свій розсуд змінювати, у тому числі зменшувати, конкретні розміри компенсацій і допомоги, зокрема допомоги на оздоровлення, встановлені цим Законом. Більш того, ч. 1 ст. 67 зазначеного Закону було встановлено, що конкретні розміри всіх передбачених ним доплат, пенсій та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У Законі України № 796-XII викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, оскільки відповідно до частини першої статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України № 796-XII, є безпідставним.
Враховуючи те, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, сума недоплаченої позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2003 рік складає (дата виплати 08.05.04.) 205 грн. х 3 – 15,70 грн. = 599,30 грн., відповідно до ст. 89 ЗУ "Про державний бюджет України на 2004 рік" був встановлений наступний розмір мінімальної заробітної плати: на період з 01.01.04. по 31.08.04., на період з 01.09.04. по 31.12.04. – 237 грн. Таким чином, сума недоплаченої позивачу щорічної грошової допомоги за 2004 рік (дата виплати – 23.12.04.) складає 237 грн. х 3 – 15,70 грн. = 695,30 грн.
За 2005 рік відповідачем позивачу було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення 15.02.05., тому сума недоплаченої допомоги на оздоровлення складає 262 грн. х 3 – 15, 70 грн. = 770,30 грн., де 262 грн. – це мінімальний розмір заробітної плати встановлений на період з -01.01.05. по 01.04.05. відповідно до ст. 83 ЗУ "Про державний бюджет України на 2005 рік".
Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" встановлений наступний розмір мінімальної заробітної плати: на період з 01.07.2006 року по 30.11.2006 року – 375 грн. З урахуванням дати виплати сума недоплаченої позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік складає (25.09.06.) 375 грн. х 3 – 75 грн. = 1050 грн.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлений наступний розмір мінімальної заробітної плати: на період з 01.04.2007 року по 30.06.2007 року – 420 грн. З урахуванням дати виплати сума недоплаченої позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік складає (16.04.07.) 420 грн. х 3 – 75 грн. = 1185 грн.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" встановлений наступний розмір мінімальної заробітної плати: на період з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року – 515 грн. З урахуванням дати виплати сума недоплаченої позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік складає (30.01.08.) 515 грн. х 3 – 75 грн. = 1470 грн.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 по недоплаті щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати за 2003-02008 роки слід задовольнити частково: за 2003 рік у сумі 599 грн. 30 коп., за 2004 рік у сумі 695 грн. 30 коп., за 2005 рік – 770 грн. 30 коп., за 2006 рік – 1050 грн., за 2007 рік – 1185 грн., за 2008 рік – 1470 грн., а всього: 5769 грн. 90 коп.
Що стосується клопотання представника відповідача щодо застосування ст. 99 КАС України, то суд зазначає, що оскільки предметом спору є виплата допомоги на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, до спірних правовідносини застосовуються інші строки для звернення до суду.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов’язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Частиною 1 ст. 76 ЗУ "Про використання ядерної енергії, та радіаційну безпеку" від 08.02.1995 року № 39/95-ВР передбачено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.
З огляду на викладене, з урахуванням положень ст. 48 Закону України № 796-XII, відповідно до якого ОСОБА_2 має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат; з відрахуванням уже виплачених позивачу за вказаний період сум, суд ухвалює стягнути на користь позивача недоплачені 5769 грн. 90 коп.
Під час звернення позивача до суду, її було звільнено від сплати судових витрат. Зважаючи на те, що відповідачем по справі є державний орган, судові витрати слід віднести на рахунок Держави.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 19, 21, 22 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ст. ст. 8, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 КАС України, суд –
ПО С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області про стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації на оздоровлення за 2003-2008 роки – задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_2 щорічну одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2003-2008 роки у сумі 5769 грн. 90 коп.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Ця постанова набирає законної сили, якщо її не буде оскаржено в строк, передбачений для оскарження останньої.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарни, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанову винесено суддею одноособово в нарадчій кімнаті .
Суддя : Ю.М.Мальований