Апеляційний суд Рівненської області
У Х В А Л А
Іменем України
2 грудня 2010 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та матеріалів про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області у складі:
головуючого-судді - Полюховича О.І.
суддів – Шпинти М.Д., Міщенко О.А.
з участю: прокурора – Лозинського М.Я.
захисника – ОСОБА_1
обвинуваченого – ОСОБА_2
слідчого – Казакова В.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівне апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду від 22 листопада 2010 року.
Цією постановою задоволено подання старшого слідчого СВ Управління СБ України в Рівненській області Казакова В.С. ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Дунаївці Хмельницької області, українцю, громадянину України, раніше не судимому, працюючому начальником КЕВ м.Рівне Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління МО України, одруженому , на утриманні двоє малолітніх дітей, проживаючому в АДРЕСА_1, обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
В поданій апеляції захисник-адвокат ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати як незаконну та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. В обґрунтування апеляції захисник-адвокат вказав, що ОСОБА_2. раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, перебуває на військовій службі, нагороджений орденами та медалями, виконував миротворчу місію у складі 81 тактичної групи Українського миротворчого контингенту в ОСОБА_4, позитивно характеризується по місцю проживання та служби. ОСОБА_1 також зазначив, що ОСОБА_2 не ухилявся від слідства та суду, не перешкоджав встановленню істини у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника-адвоката ОСОБА_1. та обвинуваченого ОСОБА_2, які просять задовольнити апеляцію, міркування прокурора та слідчого про залишення постанови суду першої інстанції без зміни, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” роз’яснено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим він обирається лише ________________________________________________________________________________________________________
Справа №10-325/10р головуючий в 1-й інстанції – Головчак М.М. Категорія: ст. 165-2 КПК України доповідач - Полюхович О.І.
за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч.2 ст. 148 КПК України, і, його належної поведінки.
Обов’язковою умовою взяття під варту, як зазначено в даній постанові, має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м’які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
В поданні про обрання запобіжного заходу зазначено, що ОСОБА_2 може ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Разом з тим, ні у поданні, ні у постанові суду першої інстанції про задоволення подання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не наведено фактичних обставин, які б вказували на спроби обвинуваченого ОСОБА_2 ухилитися від слідства та суду. Не зазначено також переконливих фактів, які б свідчили про перешкоджання з боку обвинуваченого ОСОБА_2 встановленню істини у цій кримінальній справі.
З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 має намір ухилитися від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини по справі, інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст..149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків і його належної поведінки, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
До суду звернулися громадяни: ОСОБА_5 (генерал-лейтенант), ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 із заявами про передачу ОСОБА_2 на особисту поруку.
У відповідності з п.2 ч.1 ст.149 КПК України особиста порука є запобіжним заходом, яка відповідно до ч.1 ст.152 КПК України полягає в тому, що поручителі ручаються за належну поведінку та явку обвинуваченого в органи дізнання, досудового слідства та суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанову Рівненського міського суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 необхідно скасувати і обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді передачі його на особисту поруку зазначених громадян.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Рівненського міського суду від 22 листопада 2010 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2 скасувати.
Обрати ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Дунаївці Хмельницької області, українцю, громадянину України, раніше не судимому, працюючому начальником КЕВ м.Рівне Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління МО України, одруженому , на утриманні двоє малолітніх дітей, проживаючому в АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді особистої поруки : ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.
Звільнити ОСОБА_2 , 1972 р.н. з-під варти із зали суду негайно..
Копію постанови направити начальнику СІЗО м.Рівне.
Головуючий : підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: О.І,Полюхович