Справа №22-1869 Головуючий у1інст.Цвіркун О.С.
Категорія 38 Доповідач Собіна І.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 грудня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді Собіни І.М.
Суддів: Буцяка З.І., Хилевича С.В.
При секретарі судових засідань Приходько Л.В.
З участю представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 23 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк ( далі ВАТ КБ ) «Надра» про відновлення порушених прав споживача та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У травні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.
У червні 2010 року доповнив позов вимогою про офіційне вибачення банку на адресу його роботодавця з приводу некваліфікованих дій працівників банку та стягнення на його користь морального відшкодування у розмірі 100000гривень.
Рішенням Рівненського міського суду від 23 вересня 2010 року ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ВАТ КБ «Надра» відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що не погоджується з рішенням суду оскільки воно прийняте з порушенням норм матеріального права.
Працівники банку «Надра» вийшли за межі наданих їм Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Указом Президента України «Про заходи щодо забезпечення відновлення стабільності у банківській системі» повноважень.
Кредитодавцю забороняється звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов»язані зі споживачем родинними, особистими, діловими або іншими стосунками у соціальному побуті споживача.
Представник трудового колективу, він же посадова особа ВАТ КБ «Надра» Хомич Ю.А. своїм зверненням до безпосереднього керівника боржника, а також до трудового колективу, в якому працює боржник, з розголошенням інформації про наявність у нього боргових зобов»язань порушив вимоги закону.
Лист трудового колективу банку розглянутий трудовим колективом ДПА в Рівненській області, про що повідомлено банк листом від 11 березня 2010 року.
У зверненні його звинуватили в тому, що він будує свій добробут за рахунок дестабілізації у державі, піддано сумніву його професійну порядність. В очах керівництва та співробітників його охарактеризовано, як людину яка не може обіймати посаду державного службовця.
Після оприлюднення листа в колективі він зазнав душевних страждань, які полягають у нервовому стресі, спричиненому поясненнями колегам свого майнового та сімейного стану, складнощів, що виникли у його сімейному житті, які не пов»язані з його професійною діяльністю.
Моральна шкода для нього полягає у заподіянні психічного впливу, що призвело до погіршення відносин з оточуючими людьми та інших негативних наслідків морального характеру.
Саме настання таких наслідків для нього передбачали і хотіли працівники банку «Надра» в особі Хомича Ю.А. направляючи листа до його керівництва з вимогою вжити щодо нього організаційно-управлінських та соціально-психологічних заходів.
По наведених підставах просив оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доводи та заперечення сторін, в межах поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи прийшла до висновку про її часткове задоволення з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 214 ЦПК України не визначив правильно характер спірних правовідносин, що випливають із встановлених обставин та не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ВАТ КБ «Надра» 9 серпня 2007 року було укладено кредитний договір зі строком повернення коштів до 6 серпня 2010 року.
Через суттєве погіршення фінансового стану позичальника з початку 2010 року він порушив графік розрахунків по кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість.
У березні 2010 року представник трудового колективу банку «Надра» Хомич Ю.А. звернувся до керівника установи в якій працює ОСОБА_2 з листом в якому розголосив без згоди позичальника банківську таємницю про те, що в Рівненській податковій адміністрації працює боржник банку ОСОБА_2
Згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000року № 2121-111 банк зобов»язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів.
Оскільки з матеріалів справи вбачається конфлікт між працівниками банку та позичальником, вимоги ОСОБА_2 правомірно пред»явлені до банку, як юридичної особи.
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону №2121-111 інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.
Представник трудового колективу – посадова особа ВАТ КБ «Надра» Хомич Ю.А. своїм зверненням до безпосереднього керівника боржника, а також до трудового колективу, в якому працює ОСОБА_2 без згоди останнього розголосив інформацію про наявність у нього боргових зобов»язань чим порушив вимоги вищевказаного Закону.
В доповненні до позовної заяви ОСОБА_2 просив суд зобов»язати банк офіційно вибачитися на адресу його роботодавця за некваліфіковані дії працівників банку.
Зазначена вимога позивача до задоволення не підлягає, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту ст.ст. 16 та 277 ЦК України не передбачено, тому рішення суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованим і підлягає залишенню без змін.
Працівниками банку порушено особисті немайнові права фізичної особи.
Згідно ч. 3 і 4 ст. 301 ЦК України фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя.
Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою.
Відповідно до ст. 280 ЦК якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Моральна шкода заподіяна позивачу відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК полягає у душевних стражданнях, яких ОСОБА_2 зазнав у зв»язку з протиправною поведінкою банку щодо нього.
Визначаючи розмір морального відшкодування суд виходить з характеру та обсягу страждань, тривалості немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступеня зниження престижу, ділової репутації, часу та зусиль, необхідних для відновлення його попереднього стану. При цьому суд також виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.
На підставі наведеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 23 вересня 2010 року в частині відмови ОСОБА_2 у стягненні з ВАТ КБ «Надра» моральної шкоди скасувати.
Стягнути з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 2000гривень морального відшкодування.
В іншій частині оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Сторони мають право оскаржити рішення апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.
Судді: І.М.Собіна
З.І.Буцяк
С.В.Хилевич