Справа № 2-5285

2009 року

Справа № 2-839

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 року                               м. Макіївка

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

                        судді:         Безрученко Ю.О.

                              при секретарях:         Чуніхіної І.Л.

                                Мінку В.В.

                                Мирошниченко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна особистою власністю, розділ спільного майна та стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_4 про витребування особистого майна, розділ спільного майна та стягнення грошової компенсації, який він уточнив та зазначив, що з 2001 року він перебував у шлюбі з відповідачкою. В 2004 році шлюб між ними було розірвано за рішенням суду. Після розірвання шлюбу вони продовжили жити однією сім’єю, так як поновили шлюбні стосунки. Вони проживали в будинку відповідачки, розташованому за адресою: АДРЕСА_2. В червні 2009 року вони посварились, в їх сім’ї виник конфлікт, так як на той час з місць позбавлення волі повернувся  знайомий його дружини, з яким вона стала проживати однією сім’єю. Тому вони розійшлись, він пішов з сім’ї і став проживати окремо. Під час сумісного проживання з відповідачкою він придбав майно, яке є його особистою власністю. Так, в 2008 році його було травмовано на шахті, так як він працював машиністом підземних установок. У зв’язку з травмою та спричиненням шкоди його здоров’ю йому була нарахована страхова сума одночасної допомоги за обов’язковим особистим страхуванням у зв’язку з пошкодженням здоров’я у розмірі 38 000,00 грн. З вказаної суми йому 14 листопада 2008 року було перераховано 27 800,00 грн. на його ощадну книжку особистий рахунок № НОМЕР_1. 15 листопада 2008 року ним з цих коштів була знята сума у розмірі 10 000,00 грн., в два рази 7 000,00 грн. та ще 3 000,00 грн. Вказані кошти були витрачені в цей же день 15 листопада 2009 року на придбання водонасосної станції та водонагрійного баку «Атлантік» на загальну суму 3 700,00 грн., що підтверджується витратною накладною від 15.11.2008 року. Вказаний бак та насосна станція були установлені в будинку відповідачки, так як на час придбання цього товару вони проживали разом в її будинку. Крім того, в цей же день за вказані кошти були придбані пральна машинка «Арістон», вартістю 3 200,00 грн. та кухонний комбайн «Філіпс», вартістю 2 100,00 грн., паспорта на які знаходяться у відповідачки. Добровільно вона їх не віддає. Отримати копії цих паспортів не має можливості, оскільки  воно було придбано в універмазі, який згорів. Однак обставини, що саме він придбав це майно можуть підтвердити свідки, які були присутні при купівлі цих товарів.17 листопада 2008 року ним було вдруге зняті з рахунку кошти страхової суми одночасної допомоги у розмірі 17 800,00 грн. На вказані кошти він придбав меблі, спальний гарнітур білого кольору, вартістю 14 200,00 грн., що складається з матрацу світло-жовтого кольору, шафи, триляжу, пуфику з різнокольоровою смугастою обшивкою, 2-х тумбочок. Більш того було придбано ліжко «Машинка» з матрацом, вартістю 2 000,00 грн. для сина, про витребування якого він не ставить питання. Те, що вказане майно придбалося саме ним, підтверджується копією заявочного талону на доставку цієї меблі на його ім’я – ОСОБА_3 19 листопада 2008 року саме за адресою відповідачки АДРЕСА_2. Все вищевказане майно було придбане за його особисті кошти, тому воно належить йому на праві приватної особистої власності. Так як він під час придбання майна проживав однією сім’єю з відповідачкою, тому це майно знаходиться в домі у відповідачки, де вони проживали на той час. Він звернувся з проханням повернути це майно, але відповідачка відмовляється від його повернення. Тому на підставі ст.ст. 387, 368, 372 ЦК України та ст.ст. 74, 57 СК України просив по-перше: визнати майно – водонасосну станцію та водонагрійний бак «Атлантік, вартістю 3 700,00 грн, пральну машину «Аристон», вартістю 3 100,00 грн. спальний гарнітур білого кольору з золотистим обрамленням з камінням, вартістю 16 400,00 грн, що складається з ліжка з матрацем світло-жовтого кольору, шафи, триляжу, пуфику з різнокольоровою смугастою обшивкою, 2-х тумбочек, - його ОСОБА_3, особистою приватною власністю. По-друге: витребувати у відповідачки ОСОБА_4 та передати йому ОСОБА_3 майно – водонагрійний бак «Атлантік» та водонасосну станцію, вартістю 3 700,00 грн., пральну машинку «Аристон», вартістю 3 100,00 грн. спальний гарнітур білого кольору з золотистим обрамленням з камінням, вартістю 16 400,00 грн, що складається з ліжка з матрацем світло-жовтого кольору, шафи, триляжу, пуфику з різнокольоровою смугастою обшивкою, 2-х тумбочек. По-третє: визнати комп’ютер, вартістю 7 335,00 грн., спільною власністю, розділити його, виділити в натурі комп’ютер відповідачці та стягнути на його користь грошову компенсацію 1/2 частину вартості комп’ютера в сумі 3 667,00 грн. Стягнути з відповідачки на його користь судові витрати, в сумі 394,50 грн. (а.с. 4-5, 124).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7 підтримали уточнені позовні вимоги та в судовому засіданні просили позов задовольнити повністю (а.с. 133-135).

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_8 позов не визнали в повному обсязі та просили відмовити в його задоволенні (а.с.136-142).

Вислухав сторін, свідків, дослідив матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі за таких обставин.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 серпня 2001 року, про що свідчить актовий запис № 123 (а.с. 46), мають малолітню дитину – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 367 (а.с. 47). Сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час шлюбу мешкали у матері відповідачки ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2, що сторонами не оспорюється, та не підлягає доказуванню.

Шлюбні відносини припинені сторонами по справі в січні 2004 року, та з цього часу вони мешкали окремо – позивач за місцем своєї реєстрації – АДРЕСА_1, а відповідачка ОСОБА_3 залишилася мешкати із дитиною ОСОБА_9 та зі своєю матір’ю за адресою: АДРЕСА_2, що вбачається з рішення Гірницького районного суду міста Макіївки від 15 березня 2004 року, копій паспортів сторін (а.с. 7,48) та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 06 червня 2009 року відносно ОСОБА_3, яка оглянута у судовому засіданні.

В 2008 році позивача ОСОБА_3 було травмовано та у зв’язку з травмою та спричиненням шкоди його здоров’ю йому була нарахована страхова сума одночасної допомоги за обов’язковим особистим страхуванням у зв’язку з пошкодженням здоров’я у розмірі 38 000,00 грн. З вказаної суми йому 14 листопада 2008 року було перераховано 27 800,00 грн. на його ощадну книжку особистий рахунок № НОМЕР_1. 15 листопада 2008 року ним з цих коштів була знята сума у розмірі 10 000,00 грн., в два рази 7 000,00 грн. та ще 3 000,00 грн. 17 листопада 2008 року ним було вдруге зняті з рахунку кошти страхової суми одночасної допомоги у розмірі 17 800,00 грн., що підтверджено копією книжки Державного ощадного банку України, актом про нещасний випадок та довідкою МСЕК (а.с. 11-16). Ці обставини справи сторонами не оспорюються.

Проте, в судовому засіданні встановлено, що саме позивачкою ОСОБА_3 придбано за кредитні кошти комп’ютер, вартістю 7 335,00 грн., та були сплачені ці кредитні кошти, що вбачається з гарантійного талону та квитанцій (а.с. 57-62, 82).

Більш того, в судовому засіданні встановлено, що матір відповідачки ОСОБА_10 взяла у борг гроші в сумі 20 000,00 грн. у Сядрястої, що вбачається з договору займу (а.с. 50-51) та підтверджено показаннями свідків. Матеріалами справи підтверджено , що сама ОСОБА_3 працює, отримує аліменти від позивача Крім того, встановлено, що власниками спірного майна є саме ОСОБА_4 або її мати ОСОБА_10, що підтверджено, доходними накладними, товарними чеками, заявочними та гарантійними талонами (а.с. 63-66, 81), довідками про доходи ОСОБА_4 та ОСОБА_10 (.а.с.74-80, 90, 93, 101).

Так, свідки ОСОБА_11 (а.с. 83) та ОСОБА_12 (а.с. 84), друзі позивача, в судовому засіданні кожний окремо далі аналогічні пояснення та показали, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, сторони по справі, мешкали разом в будинку ОСОБА_4 до 2009 року, як чоловік та дружина. Знають зі слів позивача, що саме ОСОБА_3 придбав спірну техніку та меблі за гроші, які йому сплатили за пошкодження здоров’я та особисто належать позивачу. Більш того, показали, що вони допомагали встановлювати меблі в будинку відповідачки та в осені 2008 року міняли труби, встановлювали насос.

Свідок ОСОБА_13, знайомий ОСОБА_3, в судовому засіданні показав, що він знає ОСОБА_14, бачив її в нетверезому стані біля склотари на ринку, якого вона ріку народження він не знає, дома в неї не був, та пояснив, що знає її по фотографії. Але бачив її з особами, які зловживають спиртним. Більш того, він бачив, як ОСОБА_14 жебракувала та взагалі не могла зайняти гроші в борг.

Свідок ОСОБА_6 (а.с. 91), подруга ОСОБА_4, в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 працює вчителькою та має стабільну заробітну плату. Окрім того, вона надає платні послуги з навчання дітей, займається перукарством, розповсюджує косметичні засоби. Саме ОСОБА_4 придбала в кредит комп’ютерну техніку та вона разом із ОСОБА_4, її матір’ю ОСОБА_10 її сином ОСОБА_9, декілька раз брала участь у великих покупках, а саме пральної машинки та меблі, але з ними ОСОБА_4 не було. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не були присутніми, коли встановлювали меблі у ОСОБА_4

ОСОБА_10, матір відповідачки ОСОБА_4, як свідок в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 – її дочка, ОСОБА_3 – колишній чоловік її дочки, вони розійшлися в січні 2004 року та живуть окремо. З того часу вона мешкає з дочкою ОСОБА_4 та онуком ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2. А ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_1. В липні 2008 року вони придбали комп’ютер в Універмазі в кредит на 6 місяців. Але відповідачка сплатила кредит за 5 місяців. В них на селище погано із водою. Тому вони із дочкою, відповідачкою по справі, вирішили поставити водонасосну станцію. Міркували зайняти в банку, але їм зайняла матір дітей, які навчалися у її дочки – ОСОБА_2 20 000,00 грн. на два роки. 04 листопада 2010 року вони вже повернули гроші. 15 листопада 2008 року вони звернулися до позивача ОСОБА_3, як до спеціаліста, за допомогою вибрати водонасосну станцію. Він погодився та допоміг придбати станцію, яку фактично придбала вона, та документи на станцію підписувала вона. А машинку пральну придбала дочка, та дочка підписувала документи. Її дочка отримала від ОСОБА_3 аліменти в розмірі 8 900,00 грн. та вони вирішили придбати меблі. 19 листопада 2008 року придбали меблі за 16 400,00 грн. В документах розписувалася вона власноруч. Позивач постійно заходив в гості до свого сина ОСОБА_9. В травні 2009 року ОСОБА_3 бажав помиритися з її дочкою. Один раз він ночував в них в будинку, оскільки довго гуляв з сином. Вранці виник скандал, викликали з цього приводу міліцію.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що вона знає ОСОБА_4, як вчительку, яка навчає дітей, займається репетиторством, продає косметику, підробляє перукаркою, підробляє як може. До неї в 2008 році звернулася ОСОБА_10 з проханням зайняти їй гроші. Вона зі своїм чоловіком вирішили, що можуть зайняти їй 20 000,00 грн., про що уклали 04 листопада 2008 року договір, який склав юрист. Борг ОСОБА_10 вже їй повернула. На той час, коли вони передавали гроші в борг, вони продали машини, тому в них були гроші, які вони могли зайняти в борг на деякий час. Сама вона мешкає з чоловіком та двома дітьми. Чоловік має хороший заробіток, окрім офіційного заробітку її чоловік ремонтує машини, сама вона не працювала на час зайняття грошей.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець міста Макіївки, з 14 лютого 1998 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

З копії заявочного талону на доставку без печаток вбачається, що 19 листопада 2008 року позивачем ОСОБА_3 сплачено за меблі (спальня, два матраца та двохярусне ліжко), адреса покупця: пер. Липець кий будинок 3 «а» дата доставки 24 листопада 2008 року (а.с. 9).

Згідно копії розхідної накладної від 15 листопада 2008 року не вбачається конечного покупця (а.с. 10).

З книжки Державного Ощадного банку України, установа банку № 3292/122, на ім’я позивача ОСОБА_3 вбачається, що ним було знято гроші, а саме 15 листопада 2008 року – 7 000,00 грн. та 3 000,00 грн., а 17 листопада 2008 року - 17 800,00 грн. (а.с. 11).

Відповідно довідки ВДФСНВ у Центрально-Міському районі про доходи від 01 грудня 2009 року вбачається, що ОСОБА_3 одержує відшкодування втраченого заробітку в розмірі 38 708,25 грн. за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року (а.с. 16).

З паспортних даних відповідачки вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка міста Макіївки Донецької області та зареєстрована з 01 червня 1999 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 44-45).

Сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 серпня 2001 року, про що свідчить актовий запис № 123 (а.с. 46), мають дитину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 367 (а.с. 47).

Згідно рішення Гірницького районного суду міста Макіївки від 15 березня 2004 року та оглянутої в судовому засіданні цивільної справи № 2-1312/2004 рік – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мешкали разом однією сім’єю з січня 2004 року – шлюб їх розірвано (а.с. 48). Більш того з оглянутої в судовому засіданні цивільної справи № 2-1312/2004 рік вбачається, що ОСОБА_3 мешкав за адресою: АДРЕСА_1.

З довідки Макіївської міської ради вбачається, що ОСОБА_4 з матір’ю ОСОБА_10 сином ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкають за адресою за адресою: АДРЕСА_2» (а.с. 102).

Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.06.2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.. 296 КК України. З оглянутого в судовому засіданні матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_10, матір відповідачки по справі, зверталася до міліції про прийняття заходів до позивача ОСОБА_3, який скандалив в неї дома за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвали шлюб, про що зроблено 24 липня 2009 року відповідний актовий запис № 205 (а.с. 49).

З договору займу від 4 листопада 2008 року вбачається, що він укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_10 про передачу грошей останній в борг в сумі 20 000,00 грн., які необхідно повернути в строк не пізніше 4 листопада 2010 року, про що складена розписка (а.с. 50-52).

З паспортних даних ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, вбачається, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 53-54).

Відповідно до паспортних даних та санітарної книжки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка міста Макіївки, ніде не зареєстрована, мешкає з чоловіком ОСОБА_5 та дітьми, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7, відповідно довідки за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 55-56, 130, 131).

Згідно талону доставки покупцем за кредитні кошти комп’ютерної техніки є відповідачка ОСОБА_4, адреса, якої вказана АДРЕСА_2». Кредит оформлений 5 липня 2008 року на ім’я ОСОБА_4, відповідно до квитанцій саме ОСОБА_4, відповідачка по справі сплачувала цей кредит з 6 серпня 2008 року по 3 грудня 2008 року включно (а.с. 57-62, 82).

Відповідно до розхідної накладної № ОФ-023600 від 15 листопада 2008 року – насосну станцію та водонагрійний бак «Атлантік» зі іншими деталями, загальною вартістю 3 700,00 грн., отримано, стоїть підпис. З товарних чеків від 15 листопада 008 року вбачається, що спальня, два матраца та двохярусне ліжко Машинка, загальною вартістю 16 400,00  грн. доставлено 19 листопада 2010 року. Згідно товарного чеку пральну машинку «Аристон» продано 16 листопада 2008 року (а.с. 63) та відповідно до гарантійного талону віл 16 листопада 2008 року пральну машинку «Аристон» отримано ОСОБА_4 (а.с. 81).

З заявочного талону на доставку від 19 листопада 2008 року – 19 листопада 2008 року ОСОБА_10, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2» сплатила за спальню, два матраца та двохярусне ліжко Машинка. Дата доставки 19 листопада 2008 року (а.с. 64-66).

З заявочного талону та його копії Магазин Мебля для ВАС на доставку – 19 листопада 2008 року сплатив ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 сплатив за спальню, два матраца та двохярусне ліжко Машинка, дата доставки 24 листопада 2008 року (а.с. 67, 121).

Відповідно до довідки від 19 квітня 2010 року ФО ОСОБА_1 – підтверджує, що саме ним як підприємцем 19 листопада 2008 року продано ОСОБА_10  меблі: спальню 8862, матраци та двохярусне ліжко, загальною вартість 16 400 грн. Доставка меблі була здійснена в день її продажу за адресою: АДРЕСА_2. В листопаді 2009 року за проханням ОСОБА_3, який представився зятем ОСОБА_10, взамін на втрачений заявочний талон на доставку був переоформлений новий талон, дані в який були внесені зі слів ОСОБА_3 (а.с 103).

Відповідно довідки Відділу освіти про доходи ОСОБА_4 загальна сума доходу за період з січня 2008 року по серпень 2008 року складає 11 117,37 грн. (а.с.74, 101), за період роботи з вересня 2008 по 28 лютого 2010 року заробітна плата ОСОБА_4 складає 28 551,38 грн. (а.с. 75). Аліменти на користь ОСОБА_4 за період з січня 2008 року по червень 2008 року складають 6 339,34 грн. (а.с. 76), з січня 2009 року по червень 2009 року складають 7 838,60 грн. (а.с. 77), з червня 2009 року по лютий 2010 року складають 3 254,54 грн. (а.с.78). З довідки ВВДФССН від 15 березня 2010 року вбачається, що ОСОБА_4 нараховані аліменти в жовтні 2008 року – 8 892,54 грн., в листопаді 2008 року – 162,70 грн., в грудні 2008 року – 162,70 грн., в січні 2009 року – 162,70 грн. від ОСОБА_3, який перебував на обліку з 08 жовтня 2008 року по 31 січня 2009 року (а.с. 79). Відповідно довідки Відділення ВДФ у Гірницькому районі м. Макіївки нараховані аліменти на користь ОСОБА_4 за період з лютого 2009 року по жовтень 2009 року в розмірі 1 378,93 грн. (а.с. 80)

ОСОБА_10 отримувала пенсію та її дохід складає за період з січня 2008 року по грудень 2009 року 13 276,00 грн. (а.с. 90, 93).

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 не надано переконливих доказів в обґрунтування своїх вимог щодо спільного мешкання із ОСОБА_4 після розірвання з нею шлюбу з 2004 року по червень 2009 року. В судовому засіданні ОСОБА_3 не доведено, що спірне майно набуте ними за час спільного проживання та належить їм на праві спільної сумісної власності. А тому, комп’ютер, вартістю 7 335,00 грн. не є спільною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як таких, що проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою.

Більш того позивачем не доведені ті обставини, що саме на його кошти придбане спірне майно: водонагрійний бак «Атлантік» та водо насосну станцію, вартістю 3 700,00 грн., пральну машинку «Аристон», вартістю 3 100,00 грн. спальний гарнітур білого кольору з золотистим обрамленням з камінням, вартістю 16 400,00 грн, що складається з ліжка з матрацем світло-жовтого кольору, шафи, триляжу, пуфику з різнокольоровою смугастою обшивкою, 2-х тумбочек.

Також не доведено в судовому засіданні, що саме вказаним майном незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ОСОБА_4.

Суд критично оцінює та не бере до уваги доводи свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та позивача ОСОБА_3, що ОСОБА_3 мешкав разом із відповідачкою ОСОБА_3 по червень 2009 року в будинку її матері, оскільки вони не відповідають встановленим обставинам по справі, не узгодженні з іншими доказами та не відповідають письмовим доказам, які є в матеріалах справи і наведені вище. Оскільки, жоден з них не надав суду відомостей, що за ці останні п’ять років ОСОБА_3 нібито проживав однією сім’єю із ОСОБА_4.

Таким чином, факт проживання сторін однією сім’єю без шлюбу не був доведений ОСОБА_3 належним чином, у зв’язку з чим застосування до спірних майнових відносин правових наслідків, передбачених положеннями статті 74 Сімейного кодексу України є неправомірним.

Як випливає з пояснень позивача наданих у ході судового розгляду справи спірне майно було придбано ним шляхом укладання відповідних договорів купівлі – продажу.

Згідно до частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобов'язується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, підтвердженням виникнення у позивача права власності на майно повинні бути договір, якщо він укладався у письмовій формі, а також документи, що були оформлені на його виконання, наприклад, товарні накладні, чеки про оплату вартості товару, гарантійні талони та таке інше.

Обґрунтовуючи виникнення права власності на спірне майно позивач, передусім, посилається на наявність у нього фінансової можливості придбати це майно, яка була обумовлена виплатою йому одноразової допомоги, у зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві.

Так, дійсно з наданих позивачем доказів випливає, що у листопаді 2008 року ним була отримана грошова сума у розмірі 27 800,00 грн.

Але жодних доказів, яким чином ним була витрачена зазначена грошова сума суду не надано.

Більш того, позивачем не було надано жодного доказу, що отримана ним грошова сума була витрачена на придбання спірного майна.

Так, надана позивачем, у якості доказу придбання ним водонагрійного баку «Атлантік» та водонасосної станції, витратна накладна за номером ОФ – 023600 не містить в собі будь – якого позначення (а.с. 10), що покупцем зазначеного майна є саме ОСОБА_3,  пояснити суду звідки він отримав повторно витратну накладну (а.с. 123) та чому на копіях документів, що були додані ним до позовної заяви, а саме на копіях витратної накладної, його підпис не містився ОСОБА_3 не зміг.

Тобто цей документ фактично був оформлений вже після придбання спірного майна, у ході розгляду цієї справи, коли майже сплило два роки з часу укладання відповідного договору купівлі – продажу.

Більш того, дійсно позивач ОСОБА_3 допомагав матері відповідача ОСОБА_10 у виборі наведеного спірного майна, добре знав де воно було придбане, але його покупцем виступала саме ОСОБА_10, про що свідчать наведені вище письмові докази, (товарні чеки, розхідні накладні тощо, довідка ЧП ОСОБА_1 (а.с. 103)).

Що стосується наданого позивачем заявочного талону (а.с. 9, 67, 121) на доставку меблів, то суд оцінює зазначений доказ критично та не бере до уваги оскільки, як пояснив особисто позивач зазначений заявочний талон він отримав у місті продажу меблів вже під час звернення з цим позовом до суду тобто у 2009 році, а не безпосередньо під час купівлі спірного майна. Як випливає з довідки від «19» квітня 2010 року (а.с. 103-104) наданої продавцем спірної меблі Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 покупцем цієї меблі є ОСОБА_10, а заявочний талон на доставку був повторно оформлений на прохання ОСОБА_3, з внесення до нього відомостей, які були надані саме позивачем.

У свою чергу, суд бере до уваги доводи ОСОБА_4, що власниками спірного майна є саме ОСОБА_4 або її мати ОСОБА_10.

Так, з матеріалів справи досліджених у ході її судового розгляду випливає наступне: спірний комп’ютер був придбаний ОСОБА_4 у липні 2008 року за кредитні кошти надані неї Закритим акціонерним товариством «ХК Банк» (а.с. 57-62, 82); водонагрійний бак «Атлантік» та водонасосна станція були придбані матір’ю відповідача ОСОБА_10, про що свідчить відповідна витратна накладна за номером ОФ - 023600 від «15» листопада 2008 року (а.с. 63).

Більш того, зазначена витратна накладна (а.с 63), на відмінність від витратної накладної наданої позивачем, містить в собі печатку продавця /магазин «Вода, газ, тепло»/, та підпис ОСОБА_10, як покупця цього товару (а.с. 10).

Крім цього, зміст цих двох витратних накладних (а.с. 10, 63), не співпадає один з одним за деякими позиціями, у зв’язку з чим неможливо казати проте, що позивачем нібито був наданий дублікат або копія оформленої, під час продажу, накладної.

Пральна машинка «Арістон» була придбана ОСОБА_4 «16» листопада 2008 року, про що свідчить відповідний товарний чек та підпис відповідача, у якості покупця цього майна (а.с. 63, 81).

Меблевий гарнітур був придбаний та доставлений «19» листопада 2008 року ОСОБА_10, про що свідчить відповідний товарний чек, гарантійний талон та заявочний талон на доставку цього майна (а.с. 63, 64).

Заявочний талон на доставку спірної меблі, наданий ОСОБА_4, містить у собі розбіжності із змістом документів (а.с. 63-64), що були надані відповідачем (а.с. 9, 67, 121), а саме їх зміст не відповідає у частині визначення покупця, часу доставки меблі, вартості такої доставки, схеми проїзду.

Згідно до наведеної вище довідки (а.с. 103), що була надана продавцем спірної меблі фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 зазначені розбіжності виникли у зв’язку з тим, що ним на прохання позивача повторно оформлювався новий заявочний талон, до якого були внесені відомості зі слів ОСОБА_3

В судовому засіданні спростовані доводи позивача про відсутність у ОСОБА_4 фінансової можливості придбати спірне майно. Так, як вже зазначалось вище придбання комп’ютеру було здійснено ОСОБА_4 за кредитні кошти надані банком (а.с. 57-62, 82).

При цьому, до надання кредиту банком була перевірена платоспроможність ОСОБА_4 та прийняте рішення про достатність отриманих нею доходів для повернення кредитних коштів.

У ході судового розгляду справи ОСОБА_4 пояснила, що вона працює вчителькою та має стабільну заробітну плату, що підтверджено довідками (а.с. 74-75, 101)).

Окрім того, ОСОБА_4 надає платні послуги з навчання дітей, займається перукарством, розповсюджує косметичні засоби, отримує аліменти на утримання свого малолітнього сина, що також підтверджено довідками (а.с. 76-80).

Також їй надає допомогу її мати відповідно довідки (а.с. 90, 93), з якою вона разом проживає, та з якою вони здійснюють ведення сумісного господарства та мають спільний бюджет.

Крім того, 04 листопада 2008 року мати відповідачки ОСОБА_4 позичила строком на два роки грошову суму у розмірі 20 000,00 грн., про що свідчить відповідний договір позики та розписка про отримання коштів (а.с. 50-52). Цей факт підтвердили в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10, так і ОСОБА_2 Тому, суд не бере до уваги доводи представника позивача ОСОБА_7, що потрібні спеціальні знання в області науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо для з’ясування хто саме і коли підписав договір займу від 4 листопада 2008 року та розписку від 4 листопада 2004 року.

Посилання позивача ОСОБА_3 на те, що позикодавець ОСОБА_2 не мала фінансової можливості надати позику матері відповідача є хибними.

Наданні ним докази цього факту у вигляді пояснень свідків є неналежними та недопустимими з огляду на положення чинного цивільного процесуального законодавства України, у зв’язку з чим суд до них ставиться критично, бо фактично жоден із свідків ані ОСОБА_13, ані ОСОБА_11 і ОСОБА_12 не знають ОСОБА_2, не володіють відомостями стосовно її дати народження, роду занять, сімейного та фінансового стану.

Судом встановлено, що 14 листопада 2008 року ОСОБА_4 отримала від позивача аліменти у розмірі 8 890,00 грн., про що свідчить відповідна довідка (а.с. 79), тому доводи позивача ОСОБА_3 в тій частині, що він не сплачував аліменти на утримання свого сина та мешкав разом однією сім’єю з ОСОБА_4 – не відповідають наведеним вище письмовим доказам (а.с.76-80, 101).

Таким чином, наведені вище обставини у сукупності з зазначеними нормами права та доданими доказами свідчать проте, що власниками спірного майна є саме ОСОБА_4 та ОСОБА_10, при цьому позивач у відношенні до спірного майна не має жодних прав.

Більш того, у судовому засіданні оглянута цивільна справа № 2-4015/2009 рік, з якої вбачається, що у вересні 2009 року позивач вже звертався до місцевого суду Гірницького району міста Макіївки з позовом до відповідача про розподіл спірного майна. При цьому, при подачі первинного позову ним було зазначене зовсім інше майно за видом, найменуванням та ціною ніж те, що зазначено під час розгляду цієї справи

Згідно статей 57, 74 Сімейного кодексу України – особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно статей 368, 372, 387 Цивільного кодексу України – спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, аналізуючи, зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що позовні вимоги, заявлені ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна особистою власністю, розділ спільного майна та стягнення грошової компенсації; так як позивачем не надано переконливих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

На підставі ст. ст. 57, 60, 63, 69-71 СК України, ст.ст. 368, 372, 387 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна особистою власністю, розділ спільного майна та стягнення грошової компенсації.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд міста Макіївки, Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, або протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя: