Справа № 2а-952/10  

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

 11.10.2010 року  

Приморський районний суд м. Одеси у складі:  

Головуючого судді Турецького О.С.

при секретарі Курченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Інспектора ДПС 2-го взводу ДАІ м. Одеси старшого сержанта Веденьова Владислава Анатолійовича про скасування Постанови  про притягнення до адміністративної відповідальності від 02.10.2009 року, серії ВН № 131721.

  ВСТАНОВИВ:  

 08.10.2009 року позивач  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності від 02.10.2009 року, серії ВН № 131721. В обґрунтування позову позивач вказав на те, що постановою про адміністративне правопорушення, серії ВН № 131721 від 02.10.2009 року, старшого сержанта ІДПС 2-го взводу ДАІ м. Одеси Веденьова В.А. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності  за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. Зазначена постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВН № 082681, від 02.10.2009 року, за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото та відео фіксації а саме, пристроєм «Візір». Позивач є дисциплінованим водієм з великим стажем водія і завжди контролює показник швидкості руху, стверджуючи що швидкість була не більш 80 км/год. Також у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю позивача. Фактично співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалась швидкість саме автомобіля позивача, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля, який рухався у кількох  десятках метрів від автомобіля позивача. Позивач вважає, що вказана постанова винесена з порушенням чинного законодавства, зокрема норм КУпАП – з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, за відсутності належних доказів його вини у скоєному правопорушенні, а тому підлягає скасуванню. Також вказав на те, що правил дорожнього руху він не порушував. Таким чином позивач вимушений звернутися до суду

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав повністю.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав, тому суд вважає за можливе справу розглянути без його участі.        

Вивчивши матеріали справи, заяви сторін, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.    

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпроАП України – порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.    

Згідно п. 16.2 Правил дорожнього руху України –   на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.    

У судовому засіданні було встановлено, що постановою про адміністративне правопорушення, серії ВН № 131721 від 02.10.2009 року, старшого сержанта ІДПС 2-го взводу ДАІ м. Одеси Веденьова В.А. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності  за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. Зазначена постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВН № 082681, від 02.10.2009 року, за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото та відео фіксації а саме, пристроєм «Візір». Позивач є дисциплінованим водієм з великим стажем водія і завжди контролює показник швидкості руху, стверджуючи що швидкість була не більш 80 км/год. Також у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю позивача. Фактично співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалась швидкість саме автомобіля позивача, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля, який рухався у кількох  десятках метрів від автомобіля позивача. Позивач вважає, що вказана постанова винесена з порушенням чинного законодавства, зокрема норм КУпАП – з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, за відсутності належних доказів його вини у скоєному правопорушенні, а тому підлягає скасуванню. Також вказав на те, що правил дорожнього руху він не порушував. Таким чином позивач вимушений звернутися до суду

Згідно ст. 251 КУпроАП України - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Відповідно до ст. 280 КУпроАП України - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.    

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова серії ВН №131721 від 02.10.2009р. винесена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема норм КУпроАП України – з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, а саме при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення Інспектором ДПС 2-го взводу ДАІ м. Одеси старшим сержантом Веденьовим Владиславом Анатолійовичем не було з’ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не зазначено свідків правопорушення, не застосовані  технічні прилади та технічних засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.  

Оскільки відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав інших доказів стосовно правомірності свого рішення, а доказів відносно наявності адміністративного правопорушення у діях гр. ОСОБА_1 судом не встановлено, тому постанова підлягає скасуванню.  

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 251, 280 КУпроАП України, п. 16.2. Правил дорожнього руху України, ст. ст. 128,  159-163 КАС України, -    

  ПОСТАНОВИВ:  

 Позовні вимоги гр. ОСОБА_1 до Інспектора ДПС 2-го взводу ДАІ м. Одеси старшого сержанта Веденьова Владислава Анатолійовича про скасування Постанови  про притягнення до адміністративної відповідальності від 02.10.2009 року, серії ВН № 131721 - задовольнити.  

Скасувати постанову від 02.10.2009 року серії ВН № 131721 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України гр. ОСОБА_1.  

Провадження по адміністративній справі закрити.  

Постанова оскарженню не підлягає.      

   Суддя                                                                                               Турецький О.С.