Справа № 2 –1987/2010р.

                                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                               І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

               15 листопада  2010р. Бердянський  міськрайонний суд Запорізької області

                                                у  складі: головуючого -судді Ліхтанської Н.П.

                                                                 при  секретарі  Олійник Н.М.

розглянувши  у відкритому судовому  засіданні в залі суду в  м. Бердянську  цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, розпо-діл сумісно нажитого майна,

                                                             В С Т А Н О В И В:

     Як видно з  позовної  заяви ,  з 1999 року позивач ОСОБА_1 познайомився з відповідачкою ОСОБА_2 і з 10.05.1999р. вони стали проживати однією сім'єю у м. Сєвєродонецьку Луганської області. ІНФОРМАЦІЯ_1. у них народилася донька ОСОБА_3, і в свідоцтві про народження батьком записаний позивач ОСОБА_1, а матір”ю записана  відповідачка ОСОБА_2. Після народження донька часто хворіла і для поліпшення її стану здоров'я сторони прийняли спільне рішення переїхати ближче до Азовського моря. Для придбання будинку у с. Шевченко були потрібні кошти і позивач вирішив продати у  м. Сєвєродонецьку Луганської області квартиру, яка належала йому на праві приватної власності. Після продажу квартири у м. Сєвєродонецьку Луганської області 26 січня 2005р. за 6040 грн. сторони знайшли домоволодіння №АДРЕСА_2. Сторони домовились, що домоволодіння №АДРЕСА_2 будуть оформляти  на ОСОБА_2, так як вони з 1999 р. проживали однією сім'єю, були добрі стосунки, вели спільне господарство, і мали спільний сімейний бюджет та виховували  дітей.  Придбавши 21 квітня 2005р. домоволодіння №АДРЕСА_2 за 5300 грн., сторони  домоволодіння як і було домовлено, оформили на  ім”я відповідачки. Тому позивач просить встановити факт його проживання з відповідачем ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 10 травня 1999 року по 18 червня 2009р., визнати домоволодіння № АДРЕСА_2 спільно нажитим  майном та визнати за позивачем право власності на 1/2 частину домоволодіння № АДРЕСА_2.

    У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свій позов і  пояснив, що  дійсно вони з  відповідачем    проживали однією  сім"єю з  1999року по червень 2009р., в 2000р. у них народилася  дочка ОСОБА_5,  вони працювали кожний, піклувалися про сімейний бюджет, вели спільне господарство, виховували та  піклувалися за дітьми, оскільки у  по-зивача  є дочка від першого шлюбу. Заради здоров”я дітей вирішили купити будинок у селі біля Азовського моря, в січні 2005 року він продав  свою квартиру за  4000 доларів США  і частину грошей витратив на  купівлю домоволодіння  №АДРЕСА_2,  яке вони купили  в квітні 2005р. за 5300грн., він сам шукав цей будинок, давав завдаток 800 доларів США,  все майно було зареєстроване на відповідача, коли вони про-живали в цьому будинку, вони вели господарство, держали свиней, обробляли город,  він також ремонтував  будинок, водопровід, також вони проводили газ, весь час він працював і заробляв гроші на утримання дітей, тому він і просить встановити факт спільно  прожи-вання однією сім»єю,  визнати домоволодіння спільним майном і визнати за ним право власності на 1/2частину  цього домоволодіння. На теперішній час  позивача не пускають в будинок,  пропали його особисті речі.

     Відповідач  ОСОБА_2 позов  не визнала і пояснила, що  вони перебували у фак-тичному  шлюбі  та проживали однією сім”єю з 1999року по  2001р.,  а потім лише періо-дино проживали, вирішили купити будинок у селі, вона сама їздила дивилася цей буди-нок, а завдаток 800доларів США за будинок  давав  позивач, будинок купувався для дітей і для відповідача, тому він і був зареєстрований на її ім”я, будинок купувався на кошти від-повідача, які вона отримала від продажі своєї однокімнатної квартири, яка належала їй та дитині від першого шлюбу, все господарство  вона  вела сама,  в будинку проводився ре-монт, провели газ, працювала бригада  зварювальників, позивач  грошей не давав на ут-римання дітей і у них були різні бюджети. І тепер позивач не проживає в цьому будинку.

    Свідки  ОСОБА_6, ОСОБА_7 пояснили, що  вони знають позивача давно , пілкувалися з ним, знають, що  позивач проживав однією сім"єю  з   відповідачем в буди-нку, який вони купили у селі, вели господарство,  у них були город,  кури, телята, свині  і вони обоє працювали на городі, також робився ремонт домоволодіння, у кухні свідок ОСОБА_8  сам укладав кахель,  проводили газ, водопровід, документи на домоволодіння   були в позивача і він  наймав бригаду для ремонту,  проживали дружно, святкували свята- день народження,  з друзями.

    Свідок ОСОБА_9 пояснив, що  він знає  цю сім»ю з 2000р.,  позивач, як музикант влітку працював на базі відпочинку, проживав там у номері, а відповідач завжди приїзди-ла до нього з дітьми відпочивати, також свідок знає, що у 2005році позивач з відповідачем купили будинок у селі, він допомагав  позивачу перевозити речі туди, також   свідок   ра-зом з позивачем їздили, шукали  будинок, а потім був присутнім, коли позивач  передав завдаток за  будинок,  а  потім і  залишок грошей за будинок, позивач йому пояснив, що гроші на будинок платить за рахунок грошей отриманих від продажу  своєї квартири.

    Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 пояснили, що вони позивача знають з 2005року, оскільки працюють разом, знають, що він купив для сім”ї будинок у селі, вони їздили  у той будинок та відзначали цю покупку, позивач казав, що продав квартиру та за ті кошти  купив будинок, потім позивач познайомив їх з відповідачем, як з дружиною, во-на приходила з ним на свята та на роботу до нього. Свідки також зазначили, що  в 2006, 2007роках приїздили  до позивача  навесні та  влітку, допомагали  на городі.

     Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення  учасників процесу, суд вважає   позов  обґрунтованим і підлягаючим  задоволенню з наступних підстав:

     Сторони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2  пе-ребували у фактичному шлюбі і проживали однією сім”єю з 10 травня 1999року  по  чер-вень 2009р.,  від якого мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року на-родження, що підтверджується копію свідоцтва про народження.  Після народження донь-ка сторін  часто хворіла і для поліпшення її стану здоров'я сторони прийняли спільне рі-шення придбати житловий будинок та переїхати ближче до Азовського моря. Для придбан-ня будинку у с. Шевченко були потрібні кошти і позивач  вирішив продати у  м. Сєвєродо-нецьку Луганської області квартиру, яка належала йому на праві приватної власності.

    Згідно договору купівлі-  продажу  від  26.01.2005р. позивач  ОСОБА_1 про-дав належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 за 6040грн., що підтверджується копією договору  купівлі-  продажу  від  26.01.2005р.

    Згідно договору купівлі- продажу від  21.04.2005р.  сторонами було придбане домо-володіння № АДРЕСА_2 за 5300грн.  та заре-єстроване  на ім”я ОСОБА_2 за спільною згодою сторін, що підтверджуєть-ся копією договору  купівлі-  продажу  від  21.04.2005р.

    З 1999р.  позивач та  відповідач, а також їхня спільна дочка та дочка відповідача від першого шлюбу   проживали разом, однією сім'єю  спочатку  у м. Сєвєродонецьку, а потім в домоволодінні № АДРЕСА_2 : вони мали спільне місце проживання, разом вирішували усі питання  про життя  сім'ї, зокрема щодо утримання, виховання та навчання  дітей, спільно турбувалися про здоров'я, розвиток і матеріальне забезпечення сина, також були розподілені сімейні обов'язки, вони були по-в'язані спільним побутом: разом робили ремонт у домоволодінні, провели газ, водопровід, обробляли город, держали худобу, що підтверджується поясненнями  сторін, свідків.

    Згідно  ст.74 СК України- якщо жінка та чоловік проживають однією сім"єю, але не перебувають  у шлюбі між собою, або у будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві  спільної сумісної власності, якщо інше  не встановлено  письмовим  договором між ними. На майно, що є  об"єктом  права  спіль-ної сумісної власності  жінки та чоловіка, які не  перебувають у шлюбі між собою, поши-рюються положення  глави 8 цього Кодексу.

    Згідно ст. 60 СК України- майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить  дру-жині та чоловікові  на праві  спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини(навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хворобою тощо) самостійного заробітку(доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального  користування, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Згідно ст. 63 СК України-дружина та чоловік мають  рівні права на володіння, ко-ристування і роспорядження майном, що належить їм на праві  спільної сумісної  власнос-ті, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.    

    Враховуючи, що  факт проживання   позивач  і відповідача однією сім»єю  в період з травня 1999року по червень 2009року був доведений, суд вважає можливим цей факт встановити.

    Згідно договору купівлі-  продажу  від  16.04.2005р. відповідач  продала належну їй та її дочці  на праві власності квартиру № АДРЕСА_1 за 5589грн., що підтверджується копією договору  купівлі-  продажу  від  16. 04.2005р. і посилаючись на це відповідач  доводіть, що  кошти, які  вона отримала за квар-тиру, виплачені  нею за домоволодіння, але це не відповідає матеріалам справи  та пояснен-ням учасників процесу, оскільки  відповідач сама зазначила, що позивачем  перед купівлею домоволодіння був виплачений завдаток у сумі 800доларів США., а договір купівлі-прода-жу спірного домоволодіння відбувся  через 5днів  після продажу квартири, але  як загаль-новідомо,  оформлення документів для продажу домоволодіння вимагає значно більшого терміну ніж 5 днів.

    Враховуючи, що  в судовому засіданні було доведено, що сторони проживали од-нією сім”єю, вели спільне господарство,  проводили ремонт домоволодіння,  провели газ, воду, на що витрачали спільні кошти, суд приходить до висновку, що  спірне майно, на яке претендує позивач,  є спільною сумісною власністю  і позивач  має право на 1/2час-тину цього майна.

         На підставі   викладеного, керуючись  ст. ст. 10,11,212-215 ЦПК України, ст. ст.57,60, 63,74 СК України,  ст.52 ЦК України, суд

                                                               В И Р І Ш И В :

             Встановити факт проживання однією сім"єю ОСОБА_1 Володимиро-вича та ОСОБА_2   з травня  1999року по червень 2009року.

     Визнати домоволодіння № АДРЕСА_2 спільним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_12.

    Визнати  за ОСОБА_1 право власності на 1/2час-тину домоволодіння  № АДРЕСА_2, що  складається з житлового будинку «А», ганку до «А»,  прибудови «а», ганку та козирка до «а», гаражу «В» з оглядовою ямою, сараю «Б», льоху «Д», вбиральні «Ж», басейну «З», колодязя «Г», водопроводу «Е», воріт №1,  парканів №2,3 , замощення І.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області.

 Апеляційна скарга на рішення суду  подається протягом десяти днів  з дня оголошення рішення.

      Суддя  Бердянського

   міськрайонного суду                                                                        Н.П.Ліхтанська.