Справа № 22ц-2621/10 Головуючий у першій інстанції Сябренко І.П.
Категорія: 57 Суддя – доповідач апеляційного суду Данилова О.О.
У Х В А Л А
іменем України
9 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Данилової О.О.,
суддів: Буренкової К.О., Довжук Т.С.,
розглянувши у відсутності сторін у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу
управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області
на постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2009 року по справі за позовом
ОСОБА_2
до управління Пенсійного Фонду України в Казанківському районі Миколаївської області
про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої пенсії
У С Т А Н О В И Л А :
У вересня 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до управління Пенсійного Фонду в Казанківському районі Миколаївської області ( далі – УПФ) , в якому зазначав, що він є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому повинен отримувати державну та додаткову пенсії відповідно до статей 50 та 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі – Закон №796-ХІІ ).
Посилаючись на те, що розмір призначених йому та виплачених пенсій не відповідає розміру, встановленому цим законом, а відповідач відмовив провести перерахунок, ОСОБА_2 просив визнати протиправною таку відмову, стягнути з відповідача 68644 грн.26 коп. недоплаченої пенсії за період 2006-2008 років та зобов'язати і в подальшому виплачувати пенсію відповідно до вимог закону.
Постановою Казанківського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2009 року позов задоволено частково. Відмову у перерахунку пенсії визнано протиправною, на УПФ покладено обов'язок перерахувати ОСОБА_2 основну та додаткову пенсії відповідно до статей 50,54 Закону №796-ХІІ, виходячи з мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року.
В апеляційній скарзі УПФ просив рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на безпідставне застосування судом розміру мінімальної заробітної плати до спірних правовідносин.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи і віднесений до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ( а.с.6).
Позивач отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за статтями 50 та 54 Закону №796-ХІІ.
Статтею 49 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, встановлюються у вигляді : а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію ( далі – додаткова пенсія).
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону №796-ХІІ, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій не можуть бути меншими, ніж по ІІІ групі інвалідності – шість мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 цього закону інвалідам ІІІ групи цієї категорії щомісячна додаткова пенсія виплачується у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі –Закон №1058-ІУ) встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Прожитковий мінімум для цих осіб у 2008 році складав: з січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня - 498 грн.
Водночас, підпунктом 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік» внесено зміни до статей 50 та 54 Закону № №796-ХІІ, за якими розмір основної пенсії інвалідів ІІІ групи має бути не менш ніж 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія – 15 процентів цього мінімуму.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-ррп/2008 (справа щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет) ці зміни визнано неконституційними.
Отже, з 22 травня 2008 року розмір державної та додаткової пенсії для інвалідів ІІІ групи цієї категорії осіб мав визначатись за статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ в редакції, яка діяла до 1 січня 2008 року.
Разом з тим, всупереч вимогам закону та незважаючи на визнання норм неконституційними, УПФ виплачував позивачу пенсію у розмірах, зазначених у підпункті 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік».
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності дій пенсійних органів по нарахуванню пенсії ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року, та визначив шляхи поновлення прав позивача.
Колегія суддів не може прийняти до уваги довід апелянта про те, що, оскільки позивач отримує пенсії за Законом №796-ХІІ, у розрахунку не може бути застосоване положення статті 28 Закону України № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Положення частини 3 статті 28 Закону №1058-ІУ не є перешкодою для застосування даної величини ( мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Цей висновок не суперечить змісту ухвали Конституційного Суду України від 19 травня 2009 року №27-у/2009, в якій також зазначено про наявність прогалини у законодавчому регулюванні цього питання.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, не можуть бути підставою для нарахування державної та додаткової пенсії в інших, ніж передбачено законом, розмірах, які зазначені в постановах Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 та № 654 від 16 липня 2008 року.
Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду в оскаржуваній частині постанови, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 304-1, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області відхилити, постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :