Справа №2-115/3/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Воліка І.М.
при секретарях - Мітрофановій О.І., Кобзевій О.А., Которовій К.Л., Васьковській Я.В., з участю адвоката - ОСОБА_4., представника позивача - ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 14 липня 2004 року на перехресті вулиць пр-т 40-річчя Жовтня та вул. Героїв Оборони в м. Києві за участю автомобіля "Мерседес-Бенс Е 200", державний номер НОМЕР_1, під його керуванням та автомобілем "Форд", державний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_2., який належить на праві приватної власності - ОСОБА_3. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2. правил дорожнього руху, а саме п. 8.7.3.6 ПДР України, тобто здійснив проїзд на заборонний червоний знак світлофора. В результаті ДТП автомобілю "Мерседес-Бенс Е 200", державний номер НОМЕР_1, відповідно до акту автотоварознавчого дослідження № 1812 від 22.07.2004 року заподіяно матеріальну шкоду на суму 13618,16 грн. Крім цього, позивачем були понесені матеріальні витрати на виготовлення номерних знаків у розмірі 250 грн., витрати за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 300 грн. та витрати по наданню юридичної допомоги у розмірі 1050 грн., а всього на загальну суму 15218,16 грн.
Крім того, у зв'язку з неправомірними діями відповідача, позивачем були понесені витрати немайнового характеру в наслідок моральних страждань. Так в наслідок моральних страждань після ДТП у позивача погіршився сон, час від часу почали виникати головні болі. В наслідок ДТП був порушений звичайний ритм його життя, він був вимушений пересуватися по місту у вирішенні власних питань та питань пов'язаних з ДТП на громадському транспорті, що пов'язано з додатковими витратами та переживаннями. До того ж, кожного року влітку він з сім'єю на автомобілі їздив відпочивати на море, а після ДТП вони були позбавлені такої можливості , що теж призвело до моральних страждань та переживань. Таким чином, позивачеві було завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 14990 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1. та представник позивача позов підтримали у повному обсязі та просив стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 15218,16 грн. та моральну шкоду в розмірі 14990 грн., а саме з відповідача ОСОБА_2.
Відповідач ОСОБА_2. у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що в дорожньо-транспортній пригоді його вини не має, оскільки ДТП сталася з вини самого позивача. Автомобілем "Форд", державний номер НОМЕР_2 він керував на підставі доручення, автомобіль належить відповідачу ОСОБА_3.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3. проти позову заперечила та пояснила, що їй на праві приватної власності належить автомобіль "Форд", державний номер НОМЕР_2. 14.07.2004 року вона надала ОСОБА_2 довіреність на право керування транспортним засобом, після чого передала йому автомобіль і він поїхав у своїх справах. Про дорожньо-транспортну пригоду вона дізналась від ОСОБА_2.
2
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом достовірно встановлено, що 14 липня 2004 року близько 14.00 годині в м. Києві на перехресті вулиць Героїв Оборони - пр-т 40-річчя Жовтня сталася дорожньо-транспортна пригода, зіткнулися автомобіль "Мерседес-Бенс Е 200", державний номер НОМЕР_1, під керуванням позивача ОСОБА_1. та автомобілем "Форд", державний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_2., який належить відповідачеві ОСОБА_3. на праві приватної власності.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю "Мерседес-Бенс Е 200", державний номер НОМЕР_1 було спричинено пошкодження. Згідно акту № 1812 автотоварознавчого дослідження від 22.07.2004 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Мерседес-Бенс Е 200", державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді складає 13618,16 грн.(а.с. 8-11). При цьому відповідачами зазначена сума збитків не оспорювалася, клопотання про проведення автотоварознавчої експертизи не заявлялася.
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 09.08.2004 року, яку було оскаржено до Верховного суду України та залишено без змін, правопорушника ОСОБА_2. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на чотири місяці (а.с.7). Вказана постанова суду не скасована та на даний час набрала законної сили.
Суд не бере до уваги висновок № 11153 судової автотехнічної експертизи від 11.03.2007 року, оскільки він не відповідає вимогам ст. 8 Закону України "Про судову експертизу".
Згідно ч. 3 ст.61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарські або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 30.09.1994 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" - під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в частини стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 13618,16 грн. та витрати по виготовленню номерних знаків в розмірі 250 грн., а всього 13868, 16 грн., а саме з відповідача ОСОБА_2., який здійснював експлуатацію транспортного засобу на підставі доручення на право керування.
Суд, також приходить до висновку, що вимоги позивача по стягненню моральної шкоди є частково обґрунтованими, оскільки вони виникли внаслідок ДТП, і позивачеві та його сім'ї дійсно завдано цілий ряд незручностей, так як вони не могли певний час користуватися автомобілем по своєму призначенню, позивач переніс нервовий стрес, переживання та страждання внаслідок подій пов'язаних з дорожньо-транспортною пригодою, а тому суд оцінює моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2. державне мито в розмірі 8,50 грн. та судові витрати за проведення
3
автотоварознавчого дослідження у розмірі 300 грн. (а.с. 12), витрати по наданню юридичної допомоги в розмірі 1050 грн. (а.с. 14).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1166,1167,1187,1188 ЦК України, ст.ст. 10, 11,58, 88,208,209,213-215, 294 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1матеріальну шкоду в розмірі 13868, 16 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім грн. 16 коп.) грн., моральну шкоду в розмірі 5 000,00 (п'ять тисяч) грн., судові витрати в розмірі 1358,50 (одна тисяча триста п'ятдесят вісім грн. 50 коп.) грн., а всього 20 226,66 (двадцять тисяч двісті двадцять шість грн. 66 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в розмірі 152,26 (сто п'ятдесят дві грн. 26 коп.) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження. Заяву на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.