апеляційний суд черкаської області
Справа № 11-312/07 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. 121 ч. 2 ЛИТВИН В.М.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
НЕДІЛЬКО М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" квітня 2007 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ІЛЬЧЕНКА А.М.
суддів НЕДІЛЬКА М.І., ЛИГИ М.П.
за участю прокурора ДЕМИДЕНКО С.А.
потерпілої ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_4
розглянула кримінальну справу за апеляцією із змінами старшого помічника Канівського міжрайонного прокурора та потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Канівського міськрайонного суду від 5.02.2007 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 121 ч. 2 КК України на сім років позбавлення волі.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 15038 грн.; на користь потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 30000 грн. моральної шкоди на кожного; на користь потерпілої ОСОБА_6моральну шкоду в сумі 10000 грн., залишивши без розгляду її позов в частині стягнення матеріальної шкоди.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_5 судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 47 грн. 08 коп. і за проведення криміналістичної експертизи в сумі 47 грн. 08 коп.
Вирішена доля речових доказів по справі.
За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним і засуджений за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 року біля 21-ї години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в с Прохорівка Канівського району, на дорозі, поряд з територією бази відпочинку «Масма», на ґрунті ревнощів, в ході сварки, умисно наніс один удар ножем в живіт ОСОБА_7, спричинивши проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням правої вздухвиної вени, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, яке супроводжувалося масивною внутрішньою та зовнішньою кровотечею та призвело до гострої крововтрати. Внаслідок отриманого поранення ОСОБА_7 помер по дорозі до Канівської центральної районної лікарні.
2
Не оспорюючи фактичні обставини справи, які суд визнав доведеними та правильність кваліфікації дій засудженого, прокурор в апеляції ставить питання про скасування вироку суду з підстав невідповідності призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості. При цьому він зазначив, що суд не в повній мірі врахував ступінь небезпечності вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких та особу винного, який вчинив злочин в стані сп'яніння.
Просить вирок скасувати і постановити новий, яким покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді дев'яти років позбавлення волі.
Потерпілі ОСОБА_2 в апеляції посилаються на невірну кваліфікацію як слідством так і судом дій ОСОБА_5 На їх переконання дії засудженого підлягають кваліфікації, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин. Крім того суд необгрунтовано визнав відносно засудженого ряд обставин як пом'якшуючі.
Також по справі є місце однобічність, неповнота та необ'єктивність як досудового так і судового слідства.
Також просять вирок скасувати і справу направити на додаткове розслідування.
В змінах до апеляції прокурор ставить питання про повернення справи на новий судовий розгляд після скасування вироку. При цьому зазначає, що судове слідство в суді першої інстанції проведено без достатнього з'ясування всіх обставин справи, що мало істотне значення для її правильного вирішення.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала зміни до апеляції, потерпілої, яка просила про задоволення її апеляції, засудженого та його адвоката, які просили залишити вирок суду без зміни та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що зміни до апеляції прокурора підлягають до повного задоволення, а апеляція потерпілих П'ясецьких до часткового задоволення.
У відповідності до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як встановлено по справі, ці вимоги закону судом були виконані не в повній мірі при розгляді справи по суті.
Так, визнаючи ОСОБА_8 винним в умисному нанесенні ножового поранення ОСОБА_1, суд у вироку зазначив, що такі дії він вчинив на ґрунті ревнощів в ході сварки з потерпілим.
Проте такий висновок не в повній мірі ґрунтується на зібраних по справі доказах.
Як випливає із справи, на протязі всього слідства ОСОБА_5 по суті давав аналогічні покази, які в цілому дуже не відрізнялися.
Зокрема в письмовому поясненні він зазначав, що при зустрічі з ОСОБА_8 на дорозі, вони, як слід розуміти, поговорили на підвищених тонах і після цього він наніс потерпілому два удари ножем в область живота.
Такі ж покази він давав і при допитах його в якості обвинуваченого(а. с 103, 203-206), підтвердивши, що перед цим між ними була лише розмова стосовно його дружини і ОСОБА_7 насильницьких дій йому не вчиняв.
В той же час після його затримання, наступного дня при медичному огляді в нього були виявлені тілесні ушкодження, які за висновком судово-медичної експертизи відносяться до легких.
Стосовно них ОСОБА_5 тоді заявив, що їх він отримав в ході бійки з незнайомими людьми в с Прохорівка Канівського району. По часу отримання не виключено, що це мало місце 15.08.2006 р. Претензій щодо цього він ні до кого немає.
З цих підстав органом слідства було відмовлено 17.10.2006 р. в порушенні кримінальної справи і причетність до цього ОСОБА_8 ним не вияснялась.
з
Однак при розгляді справи по суті в суді, ОСОБА_5 дав покази про те, що спочатку наносив удари в обличчя йому потерпілий, а після цього він тому удар ножем в область живота.
Такі ж покази щодо цього давав у суді і свідок ОСОБА_9, хоча на слідстві вказував, що нічого не чув і не бачив, так як був гул автомобіля і на дворі було темно.
Визнаючи ОСОБА_5 винним у вчиненні цього злочину суд лише констатував, що покази останнього, та вказаного свідка на слідстві є об'єктивними, при цьому не дослідивши їх.
Як встановлено із протоколу судового засідання, покази зазначених осіб в судовому засіданні не досліджувалися.
Таким чином правова оцінка їм дана без їх дослідження.
При цьому в рахунок спростування даних в суді показів не вияснялось коли, при яких обставинах і від кого отримав ОСОБА_5 тілесні ушкодження, які в нього були виявлені при затриманні 15.08.2006 р.
Таким чином не вияснялось питання і про законність винесення постанови про відмову в порушення кримінальної справи(а. с 188) в зв'язку з тілесними ушкодженнями у засудженого, хоча в протоколі судового засідання зазначено, що цей аркуш справи досліджувався.
Судом при винесенні вироку також допущені і інші порушення.
Зокрема, невідомо із яких підстав суд дійшов до висновку про те, що на утриманні засудженого перебувають його батьки. Із матеріалів справи щодо цього лише встановлено, що вони проживають окремо і потребують стороннього догляду, але не про те, що на його утриманні.
В резолютивній частині вироку не вказано куди підлягають стягненню судові витрати за проведення по справі експертиз і місце зберігання речових доказів.
За таких обставин в зв'язку з суттєвою неповнотою вирок суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді необхідно ретельно дослідити всі обставини справи, дати їм вірну правову оцінку і в залежності від добутого прийняти законне і обґрунтоване рішення.
В разі доведеності вини ОСОБА_5 в умисному нанесенні ножового поранення, призначене йому покарання вважати м'яким.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію із змінами прокурора задовольнити повністю, апеляцію потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3, - частково.
Вирок Канівського міськрайонного суду від 5.02.2007 року стосовно ОСОБА_1 скасувати і справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередню - тримання під вартою.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду M.I. Неділько