КОПІЯ
Справа № 11-623/ 2007 року Головуючий в 1-й інстанції Бондар О.О.
Категорія ст. 286 ч.2 КК України Доповідач Лінник П.О.
У Х В А Л А
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
10 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючого Ковтуна В.П., суддів Лінника П.О., Бойко Л.В., з участю прокурора Драча І.В.,
та адвоката ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2. та ОСОБА_3.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією представника потерпілої ОСОБА_4 та прокурора Волочиського району на вирок Волочиського районного суду від 7 червня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця і жителя м. Львів, АДРЕСА_1, одруженого, працюючого на ДЦІ „Львів-Антиком” водієм, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого,
засуджено за ст. 286 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ст.. 75 КК України від призначеного основного покарання ОСОБА_5. звільнено з випробуванням з іспитовим строком на три роки.
Стягнуто з ОСОБА_5на користь потерпілого ОСОБА_2 10 тис. гривень моральної шкоди. Цивільний позов ОСОБА_2. до ОСОБА_5. про стягнення витрат на проведення у майбутньому операції ноги - залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_3 - 2500 грн. моральної та 3015 грн. матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_4 5 тис. грн.. моральної та 33567 грн. 32 коп. матеріальної шкоди.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_5 залишена попередня, підписка про невиїзд.
Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_5. засуджено за те, що він 20 листопада 2005 року біля 19-ї години керуючи мікроавтобусом Фольксваген, державний номер НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі Львів-Кіровоград-Знам'янка на 181 кілометрі поблизу села Лозова Волочиського району Хмельницької області, діючи легковажно та необачно, при виконанні маневру обгону транспортних засобів, виїхавши на зустрічну смугу руху, не впевнившись в тому, що виконання цього маневру буде небезпечним для інших учасників дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем ФОРД д.н. НОМЕР_2 під керуванням потерпілого ОСОБА_2. В результаті зіткнення транспортних засобів потерпіла ОСОБА_6. отримала тяжкі тілесні ушкодження від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 у лікарні померла, неповнолітньому потерпілому ОСОБА_7. були спричинені тяжкі тілесні ушкодження , неповнолітньому ОСОБА_8. - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а потерпілому ОСОБА_2. - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, потерпілій ОСОБА_4 були спричинені легкі тілесні ушкодження, а рубці на обличчі є наслідком ран обличчя і рахуються непоправимими. Своєми діями ОСОБА_5. порушив вимоги п.п. 1.2, 1.5 ч.1, 10.1, 11.2, 12.1, 12.2, 12.3, 13.1, 13.3, 14.2-Б, В Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою і її наслідками.
В поданій на вирок суду апеляції представник потерпілої ОСОБА_4 посилається на те, що досудове та судове слідство було проведено однобічно та неповно. Висновки суду, що викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи внаслідок неправильного застосування кримінального закону, що потягнуло невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
З цих підстав і просить скасувати вирок суду а справу повернути прокурору для проведення додаткового слідства.
Прокурор району в своїй апеляції не оскаржуючи вірності кваліфікації злочинних дій ОСОБА_5. та повного доведення його вини у скоєнні злочину передбаченого ст.. 286 ч.2 КК України посилається на те, що суд призначив йому занадто м'яке покарання, що не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.
З цих підстав і просить скасувати вирок суду щодо ОСОБА_5. та постановити щодо нього новий вирок яким призначити йому покарання за ч.2 ст. 286 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора на підтримку апеляції, пояснення засудженого та його адвоката ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в заперечення апеляції та про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів -
з н а х о д и т ь
що апеляція представника потерпілої ОСОБА_4 та прокурора району задоволенню не підлягає за таких підстав.
Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_5. винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України при викладених у вироку суду обставинах.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та перевіреним у судовому засіданні доказам
Так, потерпілий ОСОБА_2. пояснив, що 20 листопада 2005 року біля 20 год. коли він керував власним автомобілем „Фард-Сієра” державний номер НОМЕР_2 і проїздив на автодорозі біля с. Лозова Волочиського района, на його смугу руху виїхав бусом ОСОБА_5. де і відбулося зіткнення транспортних засобів, внаслідок чого всі пасажири, які їхали отримали різного ступеня тілесні ушкодження, а дружина від отриманих тілесних ушкоджень померла”.
Потерпіла ОСОБА_3., мати померлої ОСОБА_6 підтвердила той факт, що 20 листопада 2005 року до неї в село Порохня Волочиського району приїздила її дочка ОСОБА_6 разом із своєю сім'єю на легковому автомобілі. В той же день вечером вони повертались у місто Волочиськ, де біля с. Лозова сталася ДТП. Внаслідок цієї дорожньої пригоди її дочка отримала тяжкі тілесні ушкодження від яких померла у лікарні, а двоє онуків і зять ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження.
Факт вчинення ДТП, що мало місце 20.11.2005 року біля 19-ї години вечора на автодорозі біля с. Лозова Волочиського району підтвердила і потерпіла-очевидець ОСОБА_4, яка пояснила, що така пригода сталася з вини водія ОСОБА_5. який виїхав на смугу зустрічного руху де керований ним автомобіль бус зіткнувся з легковим автомобілем під керуванням потерпілого ОСОБА_2. і всі пасажири, які перебували як у бусі так і в легковому автомобілі отримали різного ступеня тілесні ушкодження.
Сам засуджений ОСОБА_5. повністю визнав свою вину у порушенні Правил дорожнього руху України, що мало місце 20.11.2005 року під час керування ним бусом Фольксваген-Транспортер д.н. НОМЕР_1, де під час здійснення маневру обгін він виїхав на смугу зустрічного руху біля с. Лозова Волочиського району, де і відбулося зіткнення автомобіля з легковим автомобілем під керуванням потерпілого ОСОБА_2.
Об'єктивно винність ОСОБА_5. підтверджується і письмовими доказами, що зібрані по справі та дослідженні судом, якими є:
- протокол огляду місця події та схемою ДТП від 20.11.2005 року яким зафіксовано ДТП на 181 км. ділянці дороги Стрий-Знам'янка (л.с. 5-10)
- протокол огляду транспортних засобів з якими сталася ДТП (л.с. 11-14)
- висновок СМЕ за №345 від 16.01.2006 року яким встановлено ОСОБА_2. тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості (л.с. 51-52)
- висновок СМЕ за № 348 від 13.01.2006 року яким встановлено ОСОБА_8. тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості (л.с. 46-47)
- висновок СМЕ за № 13 від 9.02.2006 року яким встановлено ОСОБА_6. тілесні ушкодження тяжкого ступеня які перебувають у прямому причинному зв'язку з її смертю (л.с. 66-69)
- висновок СМЕ за № 65 від 5.04.2006 року яким встановлено тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості ОСОБА_4. (л.с. 56)
- висновок СМЕ за № 347 від 27.02.2006 року яким встановлено тілесні ушкодження тяжкого ступеня у потерпілого ОСОБА_7. (л.с. 60-61)
- висновок авто-технічної експертизи за №55 А від 18.04.2006 року яким встановлено, що водій легкового автомобіля Форд-Сієра д.н. НОМЕР_2 не мав технічної можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди (л.с. 142-143)
Всім цим доказам в їх сукупності суд дав належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про повне доведення вини ОСОБА_5. в порушені правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої та спричинення потерпілим тяжких, середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вірно кваліфікувавши його дії за ст.. 286 ч.2 КК України.
З цих підстав доводи, що викладені в апеляції представника потерпілої ОСОБА_4 є безпідставними.
Міра покарання засудженому ОСОБА_5. призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Тому, доводи, що викладені в апеляції прокурора є необґрунтовані.
У засудженого ОСОБА_5. на вихованні є неповнолітній син ОСОБА_9. Даний злочин було вчинено 20.11.2005 року. сам засуджений подав письмову заяву і просить застосувати щодо нього Закон України „Про амністію” від 19.04.2007 року. Підстави для незастосування цього закону щодо ОСОБА_5. відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Вирок Волочиського районного суду від 7 червня 2007 року щодо ОСОБА_5залишити без змін, з апеляцією представника потерпілої ОСОБА_4 та прокурора Волочиського району - без задоволення.
На підставі ст.. 1 п. „Б” Закону України „Про амністію” від 19.04.2007 року ОСОБА_5від призначеного судом покарання звільнити.
Головуючий /підпис/
Судді /підпис/
Копія вірна: суддя апеляційного суду П.О. Лінник