копія
Справа № 11-638, 2007 року Головуючий в 1-й інстанції Трембач О.Л.
Категорія ст.ст.121 ч.1, 342 ч.2, 345 ч.2 КК України Доповідач Дуфнік Л.М.
У Х В А Л А
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2007 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Ковтуна В.П.
суддів Дуфнік Л.М., Бойко Л.В.
з участю прокурора Крохмалюк Л.Б.
захисника ОСОБА_1.
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 28 березня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя м. Хмельницького, АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, на утриманні неповнолітня дитина, раніше судимого:
- 04.01.1984 року Хмельницьким міським судом за ст.ст. 117 ч.3, 215-3 ч.2, 206 ч.2, 42 КК України до 8 років позбавлення волі;
- 19.09.1989 року Хмельницьким міським судом за ст.ст.215-1, 43 КК України до 1 року позбавлення волі;
- 11.12.1990 року Хмельницьким районним судом за ст.190 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 27.09.1993 року Хмельницьким міським судом за ст.86-2 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 05.09.1997 року Хмельницьким міським судом за ст.ст.215-3 ч.2, 145 ч.1, 42 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 20.09.2001 року Хмельницьким міським судом за ст.229-6 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
- 16.05.2002 року Ярмолинецьким районним судом за ст.ст.309 ч.2, 42 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 22.03.2005 року після відбуття покарання, -
засуджено:
- за ст. 121 ч.1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- за ст. 342 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі;
- за ст. 345 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі;
Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4. призначено покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту затримання ОСОБА_4, тобто з 17.06.2005 року.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.81 КПК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_4 засуджено за те, що він 02.06.2005 року близько 16 години, знаходячись в кіоску прийому макулатури по АДРЕСА_2 у м.Хмельницькому, будучи в стані алкогольного сп'яніння, під час суперечки зі ОСОБА_3., яка виникла між ними на ґрунті зникнення особистих речей ОСОБА_3., умисно наніс останньому удар ножем в живіт, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя в момент заподіяння .
17.06.2005 року ОСОБА_4 під час затримання його оперуповноваженим карного розшуку Південно-Західного ВМ Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_2. вчинив опір останньому, а саме: підняв з землі уламок скла, умисно наніс пошкодження у вигляді різаних ран правої і лівої руки, перелому основної фаланги другого пальця правої кисті, що є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості.
Як вбачається з апеляції засудженого ОСОБА_4 та доповнення до неї, засуджений просить змінити вирок суду першої інстанції, перекваліфікувавши його дії зі ст.121 ч.1 КК України на ст.123 КК України, оскільки тілесні ушкодження ОСОБА_3. ним були нанесені в стані сильного душевного хвилювання. Крім того, ОСОБА_4 просить виключити з його обвинувачення ст.ст.342 ч.2, 345 ч.2 КК України, оскільки він не вчиняв даних злочинів. Апелянт стверджує, що справа щодо нього була сфабрикована працівниками міліції, які катували його, однак суд не взяв до уваги висновку судово-медичної експертизи про наявність у нього тілесних ушкоджень.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_4, який підтримав апеляцію, однак не заперечував факт заподіяння потерпілому ОСОБА_2. тілесних ушкоджень уламком скла та зазначив, що не всі виявлені у нього тілесні ушкодження були заподіяні ОСОБА_2. при його затриманні, заперечення на апеляцію засудженого потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3., а також думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції засудженого ОСОБА_4, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю підтверджуються зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Доводи засудженого ОСОБА_4 про заподіяння ним потерпілому ОСОБА_3. тяжких тілесних ушкоджень шляхом нанесення удару ножем в живіт у стані сильного душевного хвилювання колегія суддів розцінює, як намагання уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_3., який , як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді показав, що удар ножем засуджений наніс йому вже після того, як конфлікт між ними з приводу пропажі калькулятора був вичерпаний. Такі показання потерпілого фактично узгоджуються і з показаннями свідка ОСОБА_5, яка була очевидцем злочину. Про заподіяння тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_3. в стані сильного душевного хвилювання ОСОБА_4 не вказував в ході досудового слідства, в тому числі і у власноручно написаній явці з повинною (т.1, а.с.35). Ні в ході досудового слідства, ні в суді не встановлено, що з боку потерпілого по відношенню до ОСОБА_4 мали місце протизаконне насильство чи тяжка образа, які могли раптово викликати у засудженого стан сильного душевного хвилювання. З врахуванням викладеного не вбачається підстав для перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_4 із ст.121 ч.1 КК України на ст.123 КК України.
Не можуть бути взяті до уваги і доводи засудженого ОСОБА_4 в тій частині, що обвинувачення його за ст.ст.342 ч.2, 345 ч.2 КК України є сфабрикованим.
Так, сам засуджений ОСОБА_4 в апеляційному суді не заперечував той факт, що 17 червня 2005 року вимогу оперуповноваженого карного розшуку ОСОБА_2 пройти в міліцію він виконувати не хотів, а коли той застосував до нього силу, чинив опір, в процесі якого уламком скла заподіяв тілесні ушкодження.
Потерпілий ОСОБА_2., як в ході досудового слідства, так і в суді, показав, що ОСОБА_4, який підозрювався у вчиненні злочину, його вимогу пройти з ним в міліцію не виконав і при затриманні чинив йому опір. При цьому засуджений порізав йому руки уламком скла, а також заподіяв перелом основної фаланги другого пальця правої кисті.
Показання потерпілого ОСОБА_2 узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6. в судовому засіданні, іншими матеріалами кримінальної справи, а також об'єктивно підтверджуються висновком судово-медичної експертизи, відповідно до якого у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому основної фаланги другого пальця правої кисті, подряпин середньої третини правого плеча та верхньої третини лівого передпліччя, які могли утворитися в час та за обставин, вказаних потерпілим, і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Та обставина, що , як твердить засуджений ОСОБА_4, після затримання він був побитий працівниками міліції, не впливає на кваліфікацію його дій і не може служити підставою для виключення з обвинувачення ст.ст.342 ч.2,345 ч.2 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_4. призначено з врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винного, а також обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, тобто з дотриманням вимог ст.65 КК України.
Таким чином , підстав для скасування чи зміни вироку щодо ОСОБА_4 колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати,
У х в а л и л а:
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 28 березня 2007 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду