ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2010 року Справа № 2а-592/2010 р.
Cуддя Кам’янобрідського районного суду м. Луганська Котлярова І.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання незаконними дій відповідача та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату розміру пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи за захворюванням, пов’язаним із ліквідацією наслідків аварії. Позивачеві була призначена пенсія у зв’язку із встановленням інвалідності. Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначений розмір пенсії для інвалідів 3 групи за захворюванням, причинний зв’язок якого із Чорнобильською аварією встановлено експертною комісією, повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 50 вказаного Закону інвалідам 3 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» до вказаного Закону були внесені зміни, які у подальшому були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року та втратили силу. Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська із письмовою заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до законодавства, однак 18.05.2010р. управлінням Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська було офіційно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії. З таким рішенням він не згодний, тому просить суд визнати дії відповідача, щодо відмови у перерахунку розміру пенсії неправомірними; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду спричинену здоров’ю у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійснених виплат починаючи з 01.05.2010 року, перераховуючи її у подальшому зі змінами прожиткового мінімуму, з урахуванням ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та відповідних Законів України «Про державний бюджет України».
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, уточнені позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. На адресу суду надійшло заперечення проти позову, у якому відповідач просив розглядати справу без участі його представника та вказав, що позивачем неправомірно ототожнено поняття “мінімальний розмір пенсії за віком” та “прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність”, адже з 01.01.2000 року по 11.01.2005 року зазначені поняття не були між собою пов’язані, та лише Законом України від 23.12.2004 року було внесено зміни до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та поєднано ці поняття. Крім того, пенсію позивачу призначено відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Абз. 1 п. 13 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України, зокрема “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призначається одна пенсія за вибором особи, тобто не може призначатися пенсія на підставі двох законів. Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська при призначені та перерахунку пенсії позивачу діяло відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстав для перерахунку пенсії не має.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно ст.21 Конституції України усі люди є вільними і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати її.
Основним положенням щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Матеріалами справи встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 24.02.2010 року (а.с.14).
Позивачеві виплачується пенсія як особі, якій встановлена 3 група інвалідності за захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до довідки Обласного центру МСЕК за № 062509 за результатами проведеного огляду позивачеві встановлена третя група інвалідності з 20.09.2000 року безстроково (а.с.16).
Позивач 18.05.2010р. звертався до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії як ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС, інваліда 3 групи.
Листом від 01.06.2010 року за № 480/К-1 управлінням Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська в перерахунку пенсії позивачеві було відмовлено (а.с.18-20).
Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 50 вищевказаного Закону України, передбачена щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до 1 категорії інвалідом ІІІ групи у розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п.4 Постанови КМУ від 30.05.1997 року №523 «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами та доповненнями також передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчою для інвалідів ІІІ групи – 6 мінімальних пенсій за віком.
Посилання представників відповідача на частину 5 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром, визначеним Кабінетом Міністрів України, зокрема Постановою № 654 від 16.07.2008 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” стосовно здійснення доплат до пенсій окремим категоріям осіб, суд не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих визначень неможливо. Якщо “порядок” відповідає на питання “як, яким чином”, то “розмір” – “скільки”.
Окрім того, застосування відповідачем положень вищевказаних Постанов КМУ суперечить положенню ч.3 ст.22 Конституції України, бо при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а також суперечить положенням ст.ст.21,24 Конституції України, в яких чітко зазначено, що громадяни мають рівні конституційні права та свободи, є рівними перед Законом.
Крім того, Конституційний Суд України, який неодноразово розглядає проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.
Тому, виходячи із засад пріоритетності Конституції України та Законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягали застосуванню положення ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року.
Однак, відповідно до вимог пенсійного законодавства, в тому числі й ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Враховуючи, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії лише 18.05.2010 року, тобто вимоги позивача щодо перерахунку пенсії за вказаний ним період є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.
Оскільки сторони відповідно до Декрету КМУ “Про державне мито” звільнені від сплати судового збору, витрати по сплаті судового збору слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 8-12, 159, 160, 161, 162, 163, 167, Розділу VII КАС України, ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст.ст. 8,21,22,24,46 Конституції України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя - І.Ю.КОТЛЯРОВА