ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08.11.2010 року                                               Справа № 2а-538/2010 р.

Cуддя Кам’янобрідського районного суду м. Луганська Котлярова І.Ю., розглянувши у порядку скороченого провадження в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання незаконними дій відповідача та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи за захворюванням, пов’язаним із ліквідацією наслідків аварії та відповідно до чинних положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу має виплачуватися пенсія у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду спричинену здоров’ю у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком. Однак, пенсія позивачу виплачувалась у значно меншому розмірі та на звернення позивача із заявоою про перерахунок пенсії відповідачем було відмовлено, тому позивач просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 11.04.2002 року по 01.06.2008 року.

Згідно наданого письмового заперечення відповідача, позивачу сплачувалась пенсія у розмірах, встановлених Постановою КМУ від 03.01.2002 року № 1, а потім згідно Постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654, оскільки ч.5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що наступила внаслідок каліцтва або захворювання, та пенсій у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлюються КМУ. Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська при призначені та перерахунку пенсії позивачу діяло відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстав для перерахунку пенсії не має. Крім того, відповідач просив застосувати до вимог позивача ст.ст. 99, 100 КАС України.

    Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає  задоволенню з таких підстав.   

Позивач належить до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та з 01.07.1998 року йому встановлена 3 група інвалідності за захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК (а.с.15) та відповідними посвідченнями (а.с.6,7).

Відповідно до положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу має виплачуватися пенсія у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду спричинену здоров’ю у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком.

Застосування відповідачем положень Постанов КМУ при виплаті позивачеві пенсії суперечить положенню ч.3 ст.22 Конституції України, бо при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, який неодноразово розглядає проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

Таким чином, при вирішенні даного спору, виходячи із засад пріоритетності Конституції України та Законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягали б застосуванню положення ст.50, ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року.

Однак, відповідно до вимог пенсійного законодавства, в тому числі й ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії лише 19.07.2010 року, тобто вимоги позивача щодо перерахунку пенсії за вказаний ним період є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.

Оскільки сторони відповідно до Декрету КМУ “Про державне мито” звільнені від сплати судового збору, витрати по сплаті судового збору слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,
ст.ст. 8, 9, 11, 18, 71, 183-2 КАС України, суддя,  -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

    Надіслати сторонам рекомендованим листом із повідомленням копії даної постанови.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки .

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

    Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя -                                 І.Ю.КОТЛЯРОВА