ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"05" вересня 2006 р. | Справа № 9-26/264-05-7451 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: Гудименко Н.Д., довіреність № 24, дата видачі : 04.09.06;
від відповідача: Трофімов О.В., довіреність № 14, дата видачі : 10.05.06;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Октябрьский”
на рішення господарського суду Одеської області від 17.07.2006 року
по справі № 9-26/264-05-7451
за позовом: Відкритого акціонерного товариства по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню „Вінницяоблагротехсервіс”
до Відкритого акціонерного товариства „Октябрьский”
про стягнення 14 167 грн.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2005 року ВАТ МТСЗ „Вінницяоблагротехсервіс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення боргу по договору про надання послуг на суму 14 167,00 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2005р. по справі №26/264-05-7451 у задоволенні позову ВАТ “Вінницяоблагротехсервіс” до ВАТ „Октябрський” про стягнення 14167,00 грн. –відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2006р. апеляційну скаргу ВАТ “Вінницяоблагротехсервіс” задоволено частково, рішення господарського суду від 21.11.2005р. скасовано. Позов задоволено частково в сумі 14074,00 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2006р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2006р. та рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2005р. у справі №26/264-05-7451 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2006р. справу № 26/264-04-7451 прийнято до провадження суддею Баклановою Н.В. та присвоєно справі № 9-26/264-04-7451.
Рішенням господарського суду Одеської області від 17.07.06 року позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ „Октябрьский” на користь ВАТ МТСЗ „Вінницяоблагротехсервіс” заборгованість в сумі 11 772,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 117 грн. та на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн., в решті позову відмовлено.
Судове рішення мотивоване недоведеністю відповідачем належними доказами виконання умов договору № 3 від 26.05.03 року у повному обсязі. При винесенні рішення суд першої інстанції керувався умовами вищевказаного договору та приписами ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Не погодившись з рішенням господарського суду від 17.07.06 року, ВАТ „Октябрьский” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржене рішення є таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Скаржник стверджує, що рішення господарського суду прийнято з надуманих доказів, а саме рахунок № 0.1246 від 12.08.03 року на суму 10 000 грн. скаржник не отримував та не оплачував, а також рахунок № 0.1245 від 29.08.03 року на суму 14 167 грн. скаржник не визнає з причини, що роботи на цю суму не виконувались.
Позивач заперечення на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залиши без змін оскаржене рішення господарського суду з підстави його законності та обґрунтованості.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і оцінивши всі фактичні обставини справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Наявний в матеріалах справи договір на сумісну експлуатацію бази відпочинку „Виноградар” в смт. Затока Білгород –Дністровського району Одеської області від 20.07.91 року свідчить, що база відпочинку (нова назва –„Регіна”) знаходиться у сумісній експлуатації сторін з 1991 року.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.05.2003 року між ВАТ „Вінницяоблагротехсервіс” (постачальник) та ВАТ „Октябрьский” (споживач) було укладено договір № 3, відповідно до якого постачальник надає споживачу послуги, пов’язані з спільним використанням загальних об’єктів, які розташовані у смт. Затока Білгород-Дністровського району, у відповідності з переліком та розрахунком вартості, який є невід’ємною частиною даного договору.
Крім того, відповідно до п.2 договору, позивач додатково забезпечує відповідача постачанням технічної води для потреб корпусів та вивіз стоків з корпусів, згідно показника лічильника води та обслуговування зовнішньої каналізації на об’єкті за ціною 20 грн./куб.м.
Згідно з позовною заявою ВАТ МТСЗ „Вінницяоблагротехсервіс” до стягнення заявлена недоплачена відповідачем сума за надані послуги по обслуговуванню б/в в літній сезон 2003–го року –14 167 грн., при цьому позивач зазначає, що всього надано послуг на суму 24 167,00 грн. з яких перераховано відповідачем тільки 10 000 грн.
Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд погодився з доводами позивача та наданим ним розрахунком заборгованості, однак вказав, що з заявленої до стягнення суми боргу не підлягає стягненню вартість піску –348 грн. та плата за землю –2047 грн., тому з відповідача слід стягнути борг в сумі 11 772,00 грн. (14 167 - 348 - 2047).
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 193 Господарського кодексу України , який застосовується до господарських відносин між позивачем та відповідачем на підставі п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, відповідно до Переліку робіт та розрахунку вартості проживання на базі відпочинку „Регіна”, що є доповненням до договору про надання послуг № 3 від 26.05.03 року, сторони домовились про розподіл витрат на заробітну плату сторожів, директора, щодо амортизаційних відрахувань, плати за електроенергію, воду та каналізацію, вивіз сміття, поточний ремонт медикаменти, плату за землю, транспорті витрати та інше.
Наявні в матеріалах справи документальні докази, а саме : рахунок –фактура № Т/00000018 від 05.08.03 року на надання послуг по базі відпочинку в сумі 24 167,00 грн., в тому числі ПДВ 4028,00 грн.; видаткова накладна № 0.1246 від 12.08.03 року на оренду приміщення та інші послуги на суму 10 000 грн., в тому числі ПДВ 1666,67 грн.; банківська роздруківка про рух коштів на рахунку позивача від 12.08.03 року, з якої вбачається про сплату відповідачем 10 000 грн.; видаткова накладна № 01245 від 29.08.03 року та акт № 0 1245 здачі-приймання робіт на суму 11 805,00 грн., ПДВ –2 361,17 грн. свідчать про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за укладеним договором № 3 від 26.05.2003 року та правомірність заявлених вимог про стягнення з відповідача вартості наданих послуг.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо безпідставності включення до несплаченої вартості наданих послуг вартості піску –348,00 грн. та плати за землю – 2047,00 грн., оскільки доповненням до договору про надання послуг № 3 від 26.05.03 року така витрата, як плата за пісок, не передбачена, а надані відповідачем докази на сплату орендної плати за землю самостійно спростовують твердження позивача про підставність покладання на відповідача здійснених виплат в сумі 2047,00 грн.
Враховуючи наведене доводи апеляційної скарги ВАТ „Октябрьский” не заслуговують на увагу, а висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню „Вінницяоблагротехсервіс” частково зі стягненням з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 11 772,00 грн. є законним і обґрунтованим, тому підстав для зміни або скасування оскарженого рішення судова колегія не вбачає.
Заява скаржника про зупинення виконання рішення суду від 17.07.06 року по справі № 9-26/264-05-7451 не підлягає задоволенню, оскільки у суду апеляційної інстанції відсутнє таке право відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
Рішення господарського суду Одеської області від 17.07.2006 року по справі № 9-26/264-05-7451 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ „Октябрський” –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк