Судове рішення #12261090


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2-а-76/09                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Добриднюк Н.О.

Суддя-доповідач:  Заяць В.С.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2010 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                          Зайця В.С.,

                  Суддів:                                                     Бараненка І.І.,

                                                                                                Борисюк Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 24 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області здійснення перерахунку та виплату недоотриманих сум державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 3891 грн. 90 коп.

Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 24 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано відмову управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону «Про соціальний захист дітей війни»неправомірною.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% від мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням раніше виплачених коштів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується копією відповідного посвідчення.

Вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195 (далі –Закону № 2195), передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції посилався на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, яким визнавались некоституційними деякі статті та положення відповідних Законів України «Про Державний бюджет на 2007 рік»і «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема такими, що не відповідають Конституції України визнавались ті норми, якими скасовувалось або змінювалось положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей України», в своїх рішеннях Конституційний Суд України зазначав, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів статтею 22 Конституції України не допускається. При цьому, застосовуючи положення ст.ст. 99, 100 КАС України, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги про перерахунок недоплаченої щомісячної 30% надбавки до пенсії позивача як дитині війни підлягають задоволенню частково за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по  31.12.2008 року, так як позивачем без поважних причин пропущено річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, а представник відповідача наполягав застосувати положення ст. 100 КАС України, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, зобов’язавши відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів вважає за можливе погодитись лише в частині задоволених вимог за період з 22.05.2008 року по 18.12.2008 року виходячи з наступного.

В запереченнях на позов та в судовому засіданні відповідач наполягав на застосуванні положень ст.ст. 99, 100 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на той час), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції чинній на той час) передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки, позивач звернувся до суду 16 березня 2009 року, поважних причин пропуску строку не вказав, тому висновки суду першої інстанції щодо можливості задовольнити позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, колегією суддів визнаються такими, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині позовних вимог.

Підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Крім того, зазначеним Рішенням Конституційного Суду України визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

А відтак Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

В свою чергу вимогами ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Разом з тим, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Отже за 2008 рік позовні вимоги підлягають задоволенню з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача згідно з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року не можна визнати законною і обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України.

Згідно зі ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне  з’ясування судом обставин,  що мають значення для справи; недоведеність обставин,  що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права,  що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області задовольнити частково.

Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 24 березня 2009 року в частині задоволених позовних вимог позивачів за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В іншій частині задоволених позовних вимог постанову змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини наступним чином.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 згідно з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

                           

Головуючий суддя:                                               _____________________В.С. Заяць

                       Судді:                                           _____________________ І.І. Бараненко

                                                                                         _____________________ Л.П. Борисюк


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація