Справа № 22ц-8515/10 Головуючий по 1 інстанції Стрєльніков Д.В. Категорія 46 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів: Довжук Т.С., Самчишиної Н.В.,
із секретарем Меріковій Д.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2010 року
за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1
про поділ сумісного майна подружжя
та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_5
про поділ сумісного майна подружжя,
В С Т А Н О В И Л А:
В березні 2010 р. ОСОБА_2. пред’явив зазначений позов, який обґрунтував наступним.
Позивач зазначав, що за час шлюбу з відповідачем, який був розірваний в серпні 2009 р., вони спільно придбали у власність майно, яке добровільно не можуть поділити.
На підставі викладеного, просив виділити йому: дачну ділянку АДРЕСА_2; гараж під АДРЕСА_3; меблеву стінку, вартістю 2 000 грн; меблевий куточок, вартістю 2 000 грн; диван – ліжко, вартістю 500 грн.; телевізор Самсунг, вартістю 2 000 грн.
Інше майно, крім квартири, залишити відповідачу.
В подальшому позивач позовні вимоги уточнив і збільшив перелік придбаного у шлюбі з відповідачем майна остаточно просив, поділити його наступним чином, виділивши йому: будівлю гаражу в авто кооперативі «Центр», вартістю – 5061 грн.; меблеву стінку – 2 000 грн.; м’який куток – 2 000 грн.; телевізор «Самсунг» - 2 000 грн.; газову плиту «Індезіт» - 2 000 грн.; котел опалення АГВ – 1 200 грн., всього на суму 14 261 грн.
Відповідачці виділити - земельну ділянку для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,24 га, розташовану в межах Шостаківської сільської ради, вартістю 39 624 грн.; дачну ділянку з господарською будівлею, розташовані в АДРЕСА_1 – 11 600 грн.; два дивана – ліжка – 1000 грн.; DVD DV 3159 – 399 грн.; холодильник «ЧИНАР» - 300 грн.; відеоплеєр 6V 100089- 300 грн.; аудіо ТСС – 5610 – 311 грн.; телевізор DAEWOO – 300 грн.; пральну машину – 2 849, 66 грн.; портативний телевізор – 400 грн.; касетний відеоплеєр – 400 грн.; мотоцикл «Мінськ» - 640 грн.; кухонний набір – 100 грн.; 2 стола тумби – 200 грн.; журнальний стіл – 50 грн.; шафу – 100 грн.; рушницю дрібнокаліберну – 360 грн., всього на суму 58 833 грн. 66 коп.
Стягнути з відповідача на його користь компенсацію в розмірі 22 286 грн. 33 коп., 365 грн. 47 коп. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 350 грн. витрат оплачених за проведену оцінку земельної ділянки і 1 440 грн. - за оцінку нерухомості.
Відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти позову, та посилаючись на те, що позивачем не все майно зазначено у позові.
У зв’язку з цим, 13 травня 2010 р. пред’явила зустрічний позов.
В позові просила на підставі ст. 395 ЦК України припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, як приватизовану під час шлюбу та визнати за нею право власності на вказану частку позивача в даній квартирі.
Крім того, додатково зазначив майно до переліку вказаного в позові майна позивачем, що підлягає поділу, запропонувала свій варіант.
Виділити їй - гараж, вартістю 8000 грн.; кухонний набір – 100 грн.; шафу – 100 грн., всього на суму 8 200 грн.
Виділити ОСОБА_2. - меблеву стінку – 2 000 грн.; меблевий куточок – 2000 грн.; телевізор «Самсунг» - 2000 грн.; два дивана – ліжка – 1000 грн.; дачну ділянку з будівлею, вартістю 3000 грн.; дачну ділянку без будівлі – 2 000 грн.; газову плиту – 2000 грн.; кухонний комбайн – 439, 60 грн.; DVD DV 3159 – 399 грн.; холодильник «ЧИНАР» - 300 грн.; відеоплеєр 6V 100089- 300 грн.; аудіо ТСС – 5610 – 311 грн.; телевізор DAEWOO – 300 грн.; пральну машину – 2 849, 66 грн.; портативний телевізор – 500 грн.; касетний відеоплеєр – 400 грн.; мотоцикл «Мінськ» - 4000 грн.;стіл тумбу – 100 грн.; журнальний стіл – 50 грн.; рушницю дрібнокаліберну – 700 грн.; рушницю – 4 000 грн.; скутер – 5000 грн.; запчастини на автомобіль – 5 000 грн.; господарські інструменти, шланги, пулевизатор, садовий інвентар і мангал на загальну вартість 1 000 грн., всього на суму 40 656 грн. 26 коп.
Врахувати вартість придбаних нею дверей і замків, що були пошкоджені позивачем на загальну суму 1507 грн.
Грошову компенсацію, необхідну для виплати ОСОБА_2. його частки просила частково зарахувати переліченим нею майном на суму 16 228 грн. 13 коп., а частково сумою коштів, яка внесена на депозит суду в розмірі 13 420 грн. 87 коп.
27 серпня 2010 р. ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області позови ОСОБА_2 і ОСОБА_1 об’єднані в одне провадження.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2010 року позов ОСОБА_2 і зустрічний позов ОСОБА_1 задоволені частково.
Виділено у власність:
ОСОБА_2. – будівлю гаражу в авто кооперативі «Центр», вартістю 5061 грн., меблеву стінку – 2 000 грн., м’який куток – 2000 грн., телевізор «Самсунг» - 2000 грн., газову плиту «Індезіт» - 2000 грн., котел опалення АГВ – 1200 грн., два дивани – ліжка – загальною вартістю 1 000 грн., DVD DV 3159 – 399 грн., холодильник «Чинар» - 300 грн., відеоплеєр - 300 грн., аудіо – 311 грн., телевізор DAEWOO - 300 грн., пральну машину «Індезіт» - 2849 грн. 66 коп., портативний телевізор – 300 грн.; касетний відеоплеєр – 400 грн., мотоцикл «Мінськ» - 640 грн., кухонний набір – 100 грн., два стола – тумби – 200 грн., журнальний стіл – 50 грн., шафу – 100 грн., дрібнокаліберну рушницю – 360 грн., всього на суму 21 870 грн. 66 коп.
ОСОБА_1 – земельну ділянку згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого 25.07.1995 р. за реєстровим № 458 призначену для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,24 га, розташовану на території Шостаківської сільської ради в АДРЕСА_4 і раніше відведену ОСОБА_2., вартістю 39 624 грн.; дачний будинок з господарською будівлею, розташований в АДРЕСА_2, вартістю 11 600 грн., а всього на загальну суму – 51224 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошова компенсація вартості майна 14 676 грн. 67 коп.
В решті позовних вимог – сторонам відмовлено.
ОСОБА_1 подала на це рішення апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати і ухвалити нове, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, включення до переліку майна, такого, що не підлягає поділу, наявність підстав для припинення права власності позивача на частину квартири, у зв’язку з цим, просила провести поділ майна подружжя наступним чином.
Виділити їй в натурі майно: меблеву станку – 2 000 грн., м’який куток – 2000 грн., телевізор «Самсунг» - 2 000 грн., газову плиту «Індезіт» - 2 000 грн., DVD DV 3159 – 399 грн., пральну машинку «Індезіт» - 2 849 грн. 66 коп., кухонний набір – 100 грн., стіл тумбу – 100 грн., журнальний стіл – 50 грн., всього на суму 11 498 грн. 66 коп.
Виділити ОСОБА_2.: два дивана – ліжка – 1000 грн., холодильник «Чинар» - 300 грн., відеоплеєр – 300 грн., аудіо – 311 грн., телевізор DAEWOO – 300 грн., портативний телевізор – 300 грн., касетний відеоплеєр – 400 грн., мотоцикл «Мінськ» - 640 грн., шафу – 100 грн., дрібнокаліберну рушницю – 360 грн., запчастини з гаражу – 5000 грн., садовий інвентар – 1000 грн., всього на суму 10 011 грн.
Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартиру АДРЕСА_1
Визнати за нею право власності на вказану частку квартири і зобов’язати її виплатити ОСОБА_2. 29 849 грн. компенсації за частку квартири.
Стягнути понесені судові витрати.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України, ст. 60, ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині припинення права власності позивача на частку спірної квартири суд першої інстанції виходив з того, що квартира сторін не є майном лише подружжя, а й їх сина третьої особи по справі ОСОБА_5., і, до того ж, не є спільним сумісним майном, тому вимоги підлягають вирішенню згідно норм цивільного законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка і відповідач набули у спільну часткову власність кожний по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1 на підставі Закону України від 19 червня 1992 р. "Про приватизацію державного житлового фонду" (а.с.9-10).
За такого, частина квартири не входить до майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, і частка кожного з них вже визначена, тому вимоги ОСОБА_1 відносно поділу 1/3 частини вказаної квартири, не підлягають задоволенню.
Питання поділу квартири між співвласниками регулюються нормами цивільного права.
За таких обставин, суд обґрунтовано відмовив у задоволені вказаних вимог, що не позбавляє права заінтересованих осіб звернутися до суду за наявності підстав для вирішення спору про припинення права власності одного із співвласників на частину квартири.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 і зустрічний позов ОСОБА_1 в частині поділу майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя місцевий суд виходив з того, що об’єктом поділу є майно зазначене ними у позовах, яке вони придбали за час шлюбу.
Проте з такими висновками суду 1 інстанції повністю погодитись неможна.
Із матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблений запис № 77 від 20 жовтня 2009 р. (а.с.24).
Згідно Державного акта на право приватної власності на землю від 25.07.1995 р. за реєстровим № 458 під час перебування сторін у шлюбі ОСОБА_2. в порядку приватизації передана земельна ділянка для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,24 га, яка розташована на території Шостаківської сільської ради в АДРЕСА_4 (а.с. 8).
Суд першої інстанції виходив з того, що ця земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя, а тому підлягає поділу, проте до такого висновку місцевий суд дійшов помилково.
Відповідно до положень ст. ст. 81, 116 Земельного кодексу України окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки одержана громадянином із земельного фонду, тому вказана ділянка підлягає виключенню з переліку майна подружжя, що підлягає поділу.
Що стосується поділу судом першої інстанції між сторонами приміщення гаражу, розташованого в автокооперативі «Центр» і дачних ділянок з будівлею АДРЕСА_2, які суд вважав спільною сумісною власністю сторін та виділив у власність відповідно позивачу і відповідачу, проте такий висновок суду є помилковим, оскільки вказане нерухоме майно не є об’єктом власності взагалі, та не прийнято в експлуатацію. Це ж стосується і гаража.
Так, з матеріалів справи вбачається, що правовстановлюючі документи на гаражне приміщення і земельні ділянки з будівлею сторонами не надані.
За рішенням Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області від 14 травня 2004 р. № 9 вирішено надати для будівництва та обслуговування індивідуальних гаражів, земельну ділянку АДРЕСА_3 - ОСОБА_1 (а.с.11)
Згідно книжки члена садівничого товариства «Цементник» користувачем вказаних земельний ділянок є ОСОБА_2. (а.с.10)
В судовому засіданні апеляційної інстанції сторони по справі підтвердили відсутність у них правовстановлюючих документів на вказане майно, а за такого таке приміщення і земельні ділянки підлягають виключенню з переліку поділу майна сторін, що не позбавляє їх права у разі спору з приводу користування звернутись до суду з відповідним позовом.
Не є спільним майном подружжя, а, відповідно, не підлягає поділу газовий котел АГВ, запчастин на автомобіль, стіл тумба, мотоцикл «Мінськ».
Так, газовий котел АГВ вартістю 1 200 грн., згідно пояснень сторін у судовому засіданні апеляційної інстанції встановлений в їх квартирі і є невід’ємною частиною опалення квартири, а відтак не може бути самостійним об’єктом поділу.
Запчастин на автомобіль загальною вартістю 5 000 грн., теж не підлягають поділу, оскільки ОСОБА_1 не зазначені, які саме предмети підлягають поділу, їх вартість, час придбання і не надала доказів наявності такого майна.
Підлягає виключенню з переліку майна, що підлягає поділу зазначений позивачем стіл тумба вартістю 100 грн., оскільки відповідачкою заперечується наявність другого такого стола, а позивачем не надано доказів, які б спростовували ці заперечення.
Мотоцикл «Мінськ», теж не може бути поділений, оскільки у сторін відсутні реєстраційні документи на нього.
Виходячи з викладеннях обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки суд першої інстанції був іншої думки і проведений ним поділ майна подружжя не відповідає нормам матеріального права, тому рішення в частині поділу майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що за час перебування в шлюбі сторони придбали в спільну власність майно, яке є предметом поділу, а саме: - кухонний набір – 100 грн.; шафу – 100 грн.; меблеву стінку – 2000 грн.; меблевий куточок – 2000 грн.; телевізор «Самсунг» - 2000 грн.; два дивана – ліжка – 1000 грн.; газову плиту – 2000 грн.; кухонний комбайн – 439, 60 грн.; DVD DV 3159 – 399 грн.; холодильник «ЧИНАР» - 300 грн.; відеоплеєр 6V 100089- 300 грн.; аудіо ТСС – 5610 – 311 грн.; телевізор DAEWOO – 300 грн.; пральну машину – 2 849, 66 грн.; портативний телевізор – 300 грн.; касетний відеоплеєр – 400 грн.; стіл тумбу – 100 грн.; журнальний стіл – 50 грн.; мисливську рушницю - 1 360 грн.; пневматичну рушницю – 700 грн.; садовий інвентар загальною вартістю 1000 грн.; скутер – 3 250 грн.
Загальна вартість спільного сумісного майна складає 21 259 грн. 26 коп., частка кожної сторони складає 10 629 грн. 63 коп.
Виходячи із принципу рівності часток майна сторін, як це передбачено ч. 1 ст. 70 СК України та враховуючи побажання сторін, колегія суддів дійшла висновку, що поділ майна сторін підлягає наступним чином.
Виділити ОСОБА_2. у власність із спільної сумісної власності подружжя наступне майно: меблеву стінку – 2 000 грн.; два дивана – ліжка – 1000 грн.; телевізор «Самсунг» - 2 000 грн.; DVD DV 3159 – 399 грн.; холодильник «Чинар» - 300 грн.; відеоплеєр – 300 грн.; аудіо ТСС – 5610 – 311 грн.; портативний телевізор – 300 грн.; касетний відеоплеєр – 400 грн.; мисливську рушницю – 1360 грн.; рушницю – 700 грн.; садовий інвентар – 1000 грн., всього на суму 10 070 грн.
Виділити ОСОБА_1 у власність із спільної сумісної власності подружжя наступне майно: м’який куток – 2000 грн.; газову плиту «Іndesit» K3Q21(W) - 2 000 грн.; телевізор DAEWOO – 300 грн.; пральну машину «Іndesit» - 2 849 грн. 66 коп.; кухонний набір – 100 грн.; стіл тумбу – 100 грн.; журнальний стіл – 50 грн.; шафу – 100 грн.; кухонний комбайн – 439 грн. 60 коп.; скутер – 3250 грн., всього на суму 11 189 грн. 26 коп.
З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню грошова компенсація в сумі 559 грн. 63 коп.
Стосовно посилань ОСОБА_2 на те, що скутер, вказаний відповідачем не є їх власністю, то вони не можуть братися до уваги.
Обидва з сторін підтвердили, що купили транспортний засіб за спільні кошти у спільну власність для використання його їх сином. Проте, скутер знаходиться в сім’ї і тому не передавався за будь-якою угодою, в тому числі і за даруванням, яка є реальна і вважається укладеною з моменту передачі речі. Наявний у справі талон на транспортний засіб цього не спростовує.
Посилання в апеляційній скарзі про врахування при поділі майна подружжя вартості придбаних відповідачкою дверей і замків, що були куплені нею замість зламаних позивачем не приймаються до уваги, оскільки таке відшкодування пов’язано із заподіянням майнової шкоди і не є об’єктом спільного сумісного майна подружжя.
Згідно ст. 88 ЦПК України відповідно до сплачених сторонами судових витрат та виходячи з розміру пропорційно задоволеної частини заявлених ними вимог, що підлягають заліку з них не підлягають стягненню на користь кожної із сторін понесені судові витрати.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2010 року в частині поділу майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя скасувати і ухвали в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_2 і зустрічний позов ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_2 у власність із спільної сумісної власності подружжя наступне майно:
- меблеву стінку – 2 000 грн.,
- два дивана – ліжка – 1000 грн.,
- телевізор «Самсунг» - 2 000 грн.,
- DVD DV 3159 – 399 грн.,
- холодильник «Чинар» - 300 грн.,
- відеоплеєр – 300 грн.,
- аудіо ТСС – 5610 – 311 грн.,
- портативний телевізор – 300 грн.,
- касетний відеоплеєр – 400 грн.,
- мисливську рушницю – 1360 грн.
- рушницю – 700 грн.
- господарські інструменти, шланги, пулевизатор, садовий інвентар і мангал на загальну вартість 1 000 грн., всього на суму 10 070 грн.
Виділити ОСОБА_1 у власність із спільної сумісної власності подружжя наступне майно:
- м’який куток – 2000 грн.,
- газову плиту «Іndesit» K3Q21(W) - 2 000 грн.,
- телевізор DAEWOO – 300 грн.,
- пральну машину «Іndesit» - 2 849 грн. 66 коп.,
- кухонний набір – 100 грн.,
- стіл тумбу – 100 грн.,
- журнальний стіл – 50 грн.,
- шафу – 100 грн.
- кухонний комбайн – 439 грн. 60 коп.,
- скутер – 3250 грн., всього на суму 11 189 грн. 26 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 559 грн. 63 коп.
В іншій частині рішення суду залишить без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і з цього часу протягом 20 днів може бути оскаржено безпосереднього до суду касаційної інстанції.
Головуючий Судді