Справа № 22ц-8356/10                                   Головуючий по 1 інстанції Разумовська О.Г.

     Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем  України

              9 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

              головуючого                          Лисенка П.П.,

              суддів:                                    Мурлигіної О.Я., Самчишиної Н.В.,  

              при секретарі                         Бобуйок І.Ф.,

   за участю:

  позивача                                 ОСОБА_1.,  

розглянувши    у    відкритому   судовому   засіданні   в  місті  Миколаєві  цивільну  справу

за   апеляційною   скаргою

 представника позивача ОСОБА_2  

на      ухвалу     Заводського    районного    суду    м.  Миколаєва   від  13 вересня 2010 року

за   позовом

ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»)

про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої неправомірним вилученням грошових коштів,

В С Т А Н О В И Л А:  

В травні 2010 р. представник ОСОБА_1. адвокат ОСОБА_2 на підставі договору про надання юридичних послуг пред’явив зазначений позов, за яким просив стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1. завдану неправомірними діями майнову шкоду у розмірі 2 746 грн. 14 коп. та моральну шкоду – 1 600 грн.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2010 р. позовна заява ОСОБА_1. залишена без розгляду, у зв’язку з тим, що заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Представник позивача ОСОБА_2  подав на цю ухвалу апеляційну скаргу, в якій просив скасувати і направити справу для продовження розгляду у той же суд, але в іншому складі. В обґрунтування скарги представник позивача посилається на невідповідність висновків суду щодо наявності у нього повноважень на пред’явлення позову в інтересах позивача згідно укладеного договору та порушення судом першої інстанції процесуального порядку постановлення ухвали без видалення до нарадчої кімнати.

Перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд послався на те, що доданий представником позивача договір про надання юридичних послуг не надає йому повноважень на звернення до суду від імені позивача, оскільки це не обумовлено вказаним договором.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

У ч. 8 ст. 119 ЦПК України передбачено, якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Згідно ч. 4 ст. 42 і ч. 1, 2 ст. 44 ЦПК України повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об’єднанням, або договором.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

Тобто, цивільно-процесуальне  законодавство України не передбачає необхідності зазначення у договорі з представником усіх його процесуальних дій, крім застережень про обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії. Разом з цим, цей договір обов’язково повинен передбачати виконання ним представницьких функцій у суді.

Із матеріалів справи вбачається, що 12 березня 2010 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 договір про надання останнім юридичних (адвокатських) послуг.

За угодою ОСОБА_2 прийняв на себе зобов’язання здійснювати в усіх судових і державних установах України, в тому числі у «Приватбанку» та інших банківських установах, представництво  інтересів ОСОБА_1., порушених внаслідок необґрунтованого зняття без його згоди коштів з його «зарплатної» картки «ПриватБанку» з причини нібито погашення боргу по кредитній картки.

У зв’язку з чим, згідно  п. 2.2.2 договору представник наділений повноваженнями бути представником ОСОБА_1. та вести його справи в усіх судах з усіма правами та обов’язками, наданими законом позивачу у цивільному процесі, з правом вчинення від його імені усіх процесуальних дій, які він має право вчинити, без будь-яких обмежень.

На підставі вказаного договору у травні 2010 року представник позивача в інтересах останнього пред’явив позов.

Отже, оскільки представник позивача ОСОБА_2 відповідно до укладеного договору не мав обмежень по пред’явленню ним в інтересах позивача позову, то він мав право на звернення до суду від імені позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд безпідставно залишив позовну заяву без розгляду, у зв'язку з тим, що заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Між тим, доводи представника позивача про порушення судом порядку постановлення ухвали без видалення до нарадчої кімнати є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи, що свідчать про видалення суду до нарадчої кімнати для постановлення оскаржуваної ухвали.

      На підставі викладеного, оскаржувана ухвала,  як не відповідає наведеним процесуальним нормам закону підлягає скасуванню, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України з направленням справи  до суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 303, 312, 314-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2  задовольнити частково.

Ухвалу  Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2010 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду у той же суд.              

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий    

Судді