СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 29 листопада 2010 року  Справа № 5002-22/3631-2010

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Боюка В.В., довіреність № 130/в2 від 28.01.10 (приватний вищий навчальний заклад "Європейський університет");

відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 10188 від 21.09.10 (фізична особа-підприємець  ОСОБА_3);

розглянувши апеляційну скаргу приватного вищого навчального закладу "Європейський університет" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 07 жовтня 2010 року у справі № 5002-22/3631-2010

за позовом           приватного вищого навчального закладу "Європейський університет" (бульв. Ак. Вернадського, 16-в, Київ,03115)

до           фізичної особи - підприємця  ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 95000)

про розірвання договорів оренди та суборенди

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Приватний вищий навчальний заклад "Європейський університет" звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору суборенди нерухомого майна від 02 березня 2010 року з 31 липня 2010 року та договору оренди майна та комп’ютерної техніки № 12 від 02 березня 2010 року з 31 липня 2010 року та зобов’язання підписати відповідні акти приймання-передачі майна.

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході виконання договорів відбулись такі зміни обставин, що істотно впливають на інтереси позивача і не могли бути передбачені ним при укладенні договору, та виконання договорів позбавляє його того, на що він розраховував при укладенні договорів.

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2010 року у справі №  5002-22/3631-2010 провадження у справі в частині позову стосовно  розірвання  договорів суборенди нерухомого майна від 02 березня 2010 року та оренди майна та комп'ютерної техніки № 12 від 02 березня 2010 року припинено.

                    В задоволенні вимог про спонукання відповідача підписати акт приймання-передачі приміщення від 31 липня 2010 року та акт приймання-передачі майна від 31 липня 2010 року відмовлено.

                    Рішення мотивоване тим, що позивачем не підтверджені ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Крім того, відповідно до цивільного законодавства договір може бути припинений з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Отже, суду не надано право розривати цивільно-правові договори з моменту, зазначеного позивачем у позовній заяві. Оскільки на момент винесення рішення господарським судом договірні відносини між сторонами припинились, провадження у справі підлягає припиненню в частині вимог про розірвання договорів суборенди нерухомого майна та оренди майна та комп’ютерної техніки за відсутністю предмету спору в частині вимог про спонукання відповідача підписати акт приймання-передачі відмовлено з тих підстав, що договори припинили свою дію.

                    Не погодившись з рішенням суду, приватний вищий навчальний заклад "Європейський університет" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити.

          Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним з’ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, та порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, суд не прийняв до уваги те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Крім того, позивачем були виконані всі вимоги законодавства щодо процедури розірвання договору, та неодноразово звертався до відповідача з проханням розірвати договір суборенди нерухомого майна.

Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2010 року змінено склад судової колегії, суддю Антонову І.В. замінено на суддю Градову О.Г.

У судовому засіданні 29 листопада 2010 року представник позивача надав уточнення до апеляційної скарги, яким відмовився від вимог апеляційної скарги в частині скасування рішення господарського суду про припинення провадження у справі в частині розірвання спірних договорів, та наполягав на скасуванні рішення в частині відмови про спонукання відповідача підписати акт приймання-передачі приміщення та майна. Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення господарського суду залишити без змін.

Представник позивача також просив приєднати до матеріалів справи факсимільну копію скарги, що відправлена прокурору міста Сімферополя на дії ОСОБА_3., проте, судова колегія відмовляє в прийнятті вказаного документу, з наступних підстав. Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.  Крім того, пунктом 15.1. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10 грудня 2002 року встановлено, що інформація, одержана каналами факсимільного зв'язку, не належить до офіційних документів.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

02 березня 2010 року між фізичною особою - підприємцем  ОСОБА_3 (орендодавець) та приватним вищим навчальним закладом "Європейський університет" (орендар) був укладений договір суборенди нерухомого майна, за умовами якого орендодавець передає в строкове платне користування приміщення площею 867,0 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, на трьох поверхах за будівлі для організації навчального процесу, строком на 6 місяців –до 02 вересня 2010 року.

За актом приймання-передачі  від 02 березня 2010 року орендованого майна орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення в належному стані за договором від 02 березня 2010 року.

02 березня 2010 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендодавець) та приватним вищим навчальним закладом "Європейський університет" (орендар) був укладений договір № 12 оренди майна та комп’ютерної техніки, за умовами якого орендодавець передає належне йому майно та комп’ютерну техніку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 орендарю  в тимчасове користування строком до 01 вересня 2010 року.

За актом приймання-передачі від 02 березня 2010 року фізична особа - підприємець  ОСОБА_3  передала, а приватний вищий навчальний заклад "Європейський університет" прийняв майно за договором № 12 від 02 березня 2010 року, вказане в акті.

Листом № 175-04/В2 від 30 квітня 2010 року позивача просив відповідача про дострокове розірвання договорів від 02 березня 2010 року, та листом № 177-04/В2 від 30 квітня 2010 року надіслав на адресу фізичної особи - підприємця  ОСОБА_3 примірники договору про розірвання договору суборенди нерухомого майна б/н від 02 березня 2010 року та акт приймання-передачі орендованого майна.

Як вказує позивач, підставою звернення з даним позовом стала зміна істотних обставин, що впливають на інтереси позивача за даними спірними договорами, у зв’язку з чим виконання договорів від 02 березня 2010 року позбавляє приватний вищий навчальний заклад "Європейський університет" того, на що він розраховував при укладенні договорів. Такими обставинами є неможливість Кримською філією приватного вищого навчального закладу "Європейський університет" здійснити набір необхідної кількості студентів на 2010-2011 навчальний рік.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.    

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розі рвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встанов лено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рі шенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або зако ном. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Умовами спірного договору передбачено, що зміна чи розірвання договору можливі тільки за взаємною згодою сторін, чи за ініціативою однієї сторони за рішенням суду, у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів того, що обставини, які зумовили укладення спірних договорів, суттєво змінились, у зв’язку з чим виконання договорів від 02 березня 2010 року є невигідним для орендаря.

У судовому засіданні заявник апеляційної скарги пояснив, що підставою розірвання договорів було порушення відповідачем умов спірних договорів, а саме –відключення водопостачання, електричної енергії, але будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем суду першої та апеляційної інстанції надано не було.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Як вбачається з договору б/н від 02 березня 2010 року та договору № 12 від 02 березня 2010 року, строк дії визначений до 02 вересня 2010 року та до 01 вересня 2010 року відповідно, тобто на момент винесення рішення суду спірні договори припинили свою дію, про що сторони не заперечували.

Згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження, якщо відсутній предмет спору. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки договори припиняли свою дію у вересня 2010 року, акти приймання-передачі майна за ними не можуть бути датовані 30 квітня 2010 року.

Крім того, позовні вимоги про зобов’язання фізичну особу –підприємця ОСОБА_3 підписати акти приймання-передачі майна за спірними договорами  є похідним від вимог стосовно розірвання договорів від 02 березня 2010 року, а тому задоволенню не підлягають.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно припинення провадження у справі в частині розірвання спірних договорів, та відмови у позові в частині зобов’язання відповідача підписати акти приймання-передачі майна.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

                    Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу приватного вищого навчального закладу "Європейський університет" залишити без задоволення.

                    2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2010 року у справі № 5002-22/3631-2010 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  

Судді