Справа № 2-378 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2010  року            Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

                                головуючого  судді – Бугрія В.М.,

                                при секретарі –  Мороз Т.С.,

               за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари пл.. Перемоги,11,  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення в житловий будинок, про поділ майна, набутого за час спільного проживання, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної злочинним діянням,  -

в с т а н о в и в :

    01.02.2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила вселити її в жилий будинок за адресою АДРЕСА_1; поділити майно набуте за час спільного проживання, виділивши їй частину набутого майна за час проживання, а саме: визначити за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 відповідачеві виділити Ѕ частину житлового будинку з господарськими спорудами, розташованими в АДРЕСА_1, легковий автомобіль ВАЗ – 2109 вартістю – 10 000 грн., що становить загальну суму  майна – 15 000 грн.; стягнути з відповідача на її користь витрати пов’язані з проведення технічної експертизи та судові витрати по сплаті державного мита 397 грн. та за надання юридичної допомоги в сумі 500 грн.

    22.10.2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.  

    Ухвалою суду від 18.03.2010 року дані позови об’єднані в одне провадження.

    В судове засідання позивачка не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, відмовився від позовної вимоги в частині розподілу легкового автомобіля ВАЗ – 2109 д.н.з. НОМЕР_1.

    В судовому засіданні представник позивача – адвокат ОСОБА_4, позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити, підтримав заяву представника позивача про відмову від поділу легкового автомобіля.

    В судовому засіданні відповідач, заперечував проти задоволення позовних вимог.

    В судовому засідання представник відповідача –   ОСОБА_5 заперечувала проти позовних вимог.

    Суд заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

    Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК  України кожна  сторона   повинна  довести   ті  обставини,  на  які  вона   посилається    як  на   підставу  своїх  вимог або  заперечень.

    Як стверджує позивачка в своїй позовній заяві, вона почала проживати з відповідачем однією сім'єю з жовтня 1998 року в АДРЕСА_1, але в шлюбі вони не перебували. В травні 2001 року в АДРЕСА_1 вони з відповідачем купили будинок з господарськими будівлями та земельною ділянкою. Для того щоб вони могли самі проживати, батьки позивачки допомогли їм придбати майно. Крім цього тримали в господарстві птицю. З 2003 року і по даний час позивачка отримує гроші в сумі 500 грн. на проживання від своїх батьків, здавала лікарські рослини, продавала живність, яку вирощувала сама: отримувала допомогу по безробіттю та допомогу на утримання дитини, всі ці кошти йшли в сім'ю для придбання спільного майна. 06.11.2009 року відповідач вигнав її з дитиною з будинку при цьому наніс їй тілесні ушкодження. На даний час позивачка проживає у своїх батьків, відповідач привів іншу жінку та став з нею проживати в їхньому спільному будинку не пускаючи позивачку та її доньку в будинок. В наслідок цього позивачка понесла, і несе в даний час несе страждання від сильного переляку, від безпідставного нанесення їй ударів відповідачем, моральні збитки вона оцінила в 10 000 грн.

    Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтвердили відомості, викладені позивачкою в позовній заяві, зокрема вказували, що спірний будинок придбавався на спільні кошти позивачки та відповідача, а саме дві тисячі гривень позивачці дали її батьки для придбання будинку, решту коштів – також дві тисячі гривень добавив відповідач ОСОБА_2 Будинок придбавали за чотири тисячі гривень. Про купівлю будинку домовлялись із дочкою ОСОБА_8 – ОСОБА_9

    Свідок ОСОБА_9 підтвердила той факт, що батьки позивачки домовлялись з нею про продаж їм будинку її матері – ОСОБА_8

    Свідок ОСОБА_10 підтвердив той факт, що восени 2000 року позичав дві тисячі гривень батькам позивачки, які йому казали, що гроші необхідні для придбання будинку.

    Також в судовому засіданні було встановлено факт спільного проживання однією сім’єю з 1998 року, а в спірному будинку з 2001 року позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 та ведення ними спільного господарства.    

    Згідно договору купівлі – продажу від 17.05.2001 року ОСОБА_2 за чотири тисячі гривень купив у ОСОБА_8 житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці державного фонду.

    Згідно проведеної експертизи ринкова вартість домоволодіння по АДРЕСА_1 складає 39231 грн.

Надав один варіант розподілу житлового будинку та господарських будівель і споруд. Першому співвласнику на Ѕ частину домоволодіння пропонує виділити: в основній частині житлового будинку літ «А-1» приміщення квартири №1: кухня 1-1 площею 10.3 м.кв., кімтана площею 7.5 м.кв. Загальна площа складає: 17.8 м.кв. (10.3+7.5), на суму 10166 грн. (17.8х571.11); у веранді літ. «а» приміщення: частину веранди І площею 6.3 м.кв. на суму 2748 грн. (6.3х436.19). По іншим будівлям: сарай літ. «В» - 2534 грн.; сарай літ. «Г» - 494 грн.; вбиральня літ. «Ж» - 338 грн; ј частини колодязю №1 – 177 грн. (353х1/2); Ѕ частини огорожі №2 – 257 грн. (514х1/2). Першому співвласнику виділяються будівлі та споруди на суму 16714 грн (10166+2748+2534+494+338+177+257), що менше на 2902 грн. (39231х1/2-16714). Другому співвласнику на Ѕ частину домоволодіння пропонує виділити: в основній частині житлового будинку літ. «А-1» приміщення квартири №2: кімната 1-3 площею 24.7 м.кв. Загальна площа складає: 24.7, на суму 14106 грн. (24.7х571.11); у веранді літ «а» приміщення: частину веранди І площею 6.3 м.кв., на суму 2748 грн (6.3х436.19). По іншим будівлям: літню кухню літ. «Б» - 5230 грн.; ј частину колодязю №1 – 176 грн.(353х1/2); Ѕ частину огорожі №2 – 257 грн. (514х1/2). Другому співвласнику на Ѕ частину домоволодіння виділяється будівлі та споруди на суму 22517 грн. (14106+2748+5230+176+257), що більше на 2902 грн. (39231х1/2-22517). Різниця часток при такому розподілі домоволодіння буде складати: 2902 грн. При такому розподілу домоволодіння, ідеальними частина співвласників будуть: у першого співвласника – 43/100 (16714/39231); у другого співвласника – 57/100 (22517/39231).

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.  

Згідно зі ст. ст. 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.  

Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають  однією  сім'єю,  але  не перебувають  у  шлюбі  між  собою  або  в будь-якому іншому шлюбі, майно,  набуте ними  за  час спільного проживання, належить їм на праві  спільної  сумісної  власності,  якщо  інше  не  встановлено письмовим договором між ними. На майно,  що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки  та  чоловіка,  які  не  перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому  іншому  шлюбі,  поширюються  положення  глави  8 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом, а також майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.  

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається що, частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.  

Відповідно до п. п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 № 11"Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.  

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Постановою від 30.11.2009 року винесеною ст. ДІМ Новосанжарського РВ Гречкосієм С.А., погодженою з начальником СВ Новосанжарського РВ М.М. Грузіном в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 про спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_2 відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України.

Відповідно до роз'яснень,  викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди" від 31 березня 1995р. розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань,  з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Позивачкою не доведено підстав та не пред’явлено вагомих причин нанесення їй моральної шкоди, тому суд не вбачає в даному спорі підстав для відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 10, 208, 214, 215, 218, ЦПК України, ст. ст. 60,69,70,74 СК України, ст. 372, 1167 ЦК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди" від 31 березня 1995р.,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Провести розподіл будинку з господарськими будівлями, які знаходяться  по АДРЕСА_1

Вселити ОСОБА_1 в житловий будинок по АДРЕСА_1

Виділити ОСОБА_1 на Ѕ частину будинку приміщення: кухню 1-1 площею 10.3 м2, кімнату 1-2 площею 7.5 м2, загальною площею 17.8 м2 на суму 10166 грн., у веранді літ.”а” приміщення: частину веранди 1 площею 6.3 м2 на суму 2748 грн.,

По іншим будівлям: сарай літ. „В” вартістю 2534 грн., сарай літ. „Г” вартістю 494 грн., вбиральню літ. „Ж” вартістю 338 грн., ј частину колодязю №1 вартістю 177 грн., Ѕ частину огорожі №2 вартістю 257 грн., всього на загальну суму 16714 грн., що менше необхідного на 2902 грн.

Виділити ОСОБА_2 на 1\2 частину будинку приміщення: кімнату 1-3 площею 24.7 м2 на суму 14106 грн., у веранді літ.”а” приміщення: частину веранди 1 площею 6.3 м2 на суму 2748 грн.

 По іншим будівлям: літню кухню літ. „Б” вартістю 5230 грн., ј частину колодязю №1 вартістю 177 грн., Ѕ частину огорожі №2 вартістю 257 грн., всього на загальну суму 22517 грн., що більше необхідного на 2902 грн.

Перерозподілити ідеальні частки співвласників на будинок АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності на цей будинок на 43/100 частин замість 1/2 частини.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на цей же будинок на 57/100 частин, замість Ѕ частини.

Розподілити спільно придбане майно:

Виділити ОСОБА_1 комод вартістю 100 грн., сервант вартістю 120 грн., тумбочку вартістю 50 грн., подушки 7 штук загальною вартістю 210 грн., постільну білизну вартістю 120 грн., велосипед вартістю 120 грн., пральну машину вартістю 110 грн., ватні ковдри 2 штуки загальною вартістю 140 грн., 4 покривала загальною вартістю 250 грн., ванну алюмінієву вартістю 40 грн., електродуховку вартістю 120 грн., 2 золоті перстні вартістю 1400 грн., машинку закаточну вартістю 40 грн., посуд вартістю 300 грн., гроші в сумі 725 грн., 30 курей вартістю 750 грн., всього майна на загальну суму 4625 гривень.

Виділити ОСОБА_2 шифанер вартістю 200 грн., диван – ліжко вартістю 150 грн., дерев’яне ліжко вартістю 120 грн., стіл вартістю 80 грн., холодильник вартістю 150 грн., тюль на вікна вартістю 350 грн., ковдри 2 штуки загальною вартістю 240 грн., полове покриття 3 куски загальною вартістю 450 грн., всього майна на загальну суму 1740 гривень.

В частині інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі: державне мито в сумі 589 (п’ятсот вісімдесят дев’ять) гривень 31 копійку, інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 (сто двадцять) гривень, витрати на юридичну допомогу адвоката в сумі 500 (п’ятсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення  Новосанжарського районного суду Полтавської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис)

З оригіналом вірно.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області                                                                                                     В.М.Бугрій