Судове рішення #12257151

Справа  №  2-238/ 10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

 

10 листопада 2010  року   Новосанжарський  районний  суд  Полтавської  області  в  складі:  головуючого – судді  Бугрія В.М.,

при  секретарі  -  Перепадченко Я.В.,

за участю відповідача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и в:

30 листопада 2009 року позивачка звернулася з вищевказаним позовом до суду до відповідача, третя особа – ОСОБА_4 в якому просила, позов задовольнити, визначивши відповідальність ОСОБА_1 у розмірі 2/3 від загального розміру заподіяного їй збитку, стягнути з неї 600, 00 грн на відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, яка сталась 04.06.2008 року за участю автомобіля ВАЗ 210990-20 ЗНГ д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_6 та мопеда Хонда ДІО під керуванням ОСОБА_1, судові витрати покласти на відповідача.

07.07.2010 року позивачка змінила підставу та розмір позовних вимог, просила її позов задовольнити, визначивши відповідальність ОСОБА_1 у розмірі Ѕ від загального розміру заподіяного їй збитку, стягнути зі ОСОБА_1 на її користь 815 гривень на відшкодування майнової шкоди.

22.02.2010 року відповідачка надала до суду письмове заперечення, в якому просила позовну заяву залишити без задоволення.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх  вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно ч.3,4 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Постанови суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові  наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14.04.2010 року, винесеного в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової і моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки встановлено, що відповідач ОСОБА_6 4 червня 2008 року відповідно подорожнього листа легкового автомобіля таксі № 2742 автомобілем ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_6 з 7.00 до 16.00 здійснював перевезення пасажирів.

     Як видно із матеріалів справи на час ДТП власником автомобіля ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_6, відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_3.

    Вказаним автомобілем на час ДТП володіла приватний підприємець ОСОБА_4, відповідно до тимчасового реєстраційного талона, виданого Кобеляцьким МРЕВ 29 серпня 2006 року.

    Зазначений вище подорожній лист 4 червня 2008 року ОСОБА_6 видано ОСОБА_4 Трудова угода між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 укладена після ДТП 24.06.2008 року  та наявна у матеріалах справи.

    Як вбачається з постанови Новосанжарського районного суду від 4 вересня 2008 року 4 червня 2008 року біля 13 год. 30 хвилин ОСОБА_6 керуючи автомобілем ВАЗ 21099 ЗНГ державний реєстраційний номер НОМЕР_6 порушив п.13.1 Правил дорожнього руху та рухаючись на перехресті вулиці Жовтневої та провулку Нафтового в с.м.т. Нові Санжари не дотримався безпечної дистанції руху і допустив зіткнення з мопедом ДІО Хонда під керуванням ОСОБА_1 Вказаною постановою  ОСОБА_6 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення. передбаченого ст. 124 КпАП України.

    На час розгляду справи постанова   ніким не оскаржена та набрала законної сили.

    Унаслідок ДТП ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри тулубу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, та підтверджуються  медичною документацією.

    Внаслідок ДТП автомобіль і мопед дістали механічні пошкодження.

    Як вбачається із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.07.2008 року ОСОБА_1 керуючи мопедом Діо Хонда 04.06.2008 року близько 13 год. 30 хв. на перехресті вулиць Жовтневої та провулка Нафтового в с.м.т. Нові Санжари під час зміни напрямку руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить  перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, завчасно не подала сигнал покажчика повороту до початку маневру, не зайняла відповідне крайнє положення на проїжджій частині, призначене для руху в цьому напрямку, чим порушила п.10.1,  10.4,  9.4 Правил дорожнього руху України.

    На день розгляду справи вказана постанова ніким не відмінена і не змінена.

    Отже, за наведених обставин, суд прийшов до висновку, що оскільки вчиненню шкоди сприяла й необережність самої потерпілої ОСОБА_1, ступінь вини якої, як вважає суд, становить 50 %.

    Відповідно до ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 09 вересня 2010 року вищевказане рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2010 року залишено без змін, отже набрало чинності.

    Висновком судової автотоварознавчої експертизи від 28 травня 2010 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля ВАЗ – 210990-20 ЗНГ державний реєстраційний знак НОМЕР_6, пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 04.06.2008 року, визначена за матеріалами цивільної справи №2-238/10, складає – 1703 грн. 66 коп. (а.с. 66 – 72 )

    Однак відповідно до акту приймання – передачі виконаних робіт від 26 червня 2008 року, складеного між ОСОБА_3, ОСОБА_4 з однієї сторони та ПП ОСОБА_8 про виконання робіт по ремонту автомобіля, вартість робіт та матеріалів по ремонту автомобіля ВАЗ 21099 держ. номер НОМЕР_6 складає 1630 гривень (1160 +470), тому суд приходить до висновку, що до стягнення підлягає 50% саме цієї суми, яка була витрачена на ремонт автомобіля фактично і дорівнює 815 гривень.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

    Відповідно до ст. 79 ЦПК України, до судових витрат належать, зокрема, витрати на інформаційно – технічне забезпечення, витрати на  правову допомогу та витрати, що пов’язані з явкою до суду сторін та їх представників.

Відповідно до частини 2 статті 84 ЦПК України та пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється постановою КМУ № 590  від 27 квітня 2006 року “Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”.

      Відповідно до додатку до згаданої постанови, граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних з правовою допомогою не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 40 відсотків мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Звітом про надану правову допомогу ОСОБА_3 документально підтверджено, що кількість годин роботи, щодо надання правової допомоги позивачу загалом становить 23 години. Отже, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу становить: 907(розмір мінімальної заробітної плати) х 40% = 362,8 х 23 = 8344   грн. 40 коп.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було сплачено за правову допомогу всього 5909 (п'ять тисяч дев”ятсот дев”ять) грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією №070714.

Також позивачем надано квитанції про надання послуг таксі на суму 690 гривень, витрачених на явку представника позивача до суду.

Однак при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд вважає, що у представника позивача не було необхідності добиратись з м. Полтави до смт. Нові Санжари виключно на таксі, а оскільки позивач розрахунку витрат на явку представника до суду іншим транспортом не надала, то суд вважає, що судові витрати в сумі 690 гривень, витрачені позивачем  на явку представника до суду стягненню не підлягають.

При вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу суд враховує те, що  відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-23/2009 від 30.09.2009 року за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_9, п равова  допомога є багатоаспектною,  різною за змістом, обсягом та формами  і  може  включати  консультації,  роз'яснення, складення позовів і звернень,  довідок,  заяв,  скарг,  здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від  обвинувачення  тощо,  вибір  форми  та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, а право  на   правову   допомогу  -  це  гарантована  державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених  нею,  незалежно  від  характеру  правовідносин особи з іншими суб'єктами права.  

При цьому суд виходить з того, що позивачу було надано допомогу у формах та обсягах, що були визначені ним.

    Крім того, позивачем було понесено 120 грн. 00 коп.   витрат на оплату ІТЗ розгляду даної справи, а також держмито в сумі 51 грн. Ці витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

    Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_4 про відшкодування шкоди – задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 815 (вісімсот п’ятнадцять) гривень матеріальної шкоди.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі - 51 (п’ятдесят одну) гривню державного мита, 120 (сто двадцять) гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 5509 (п’ять тисяч п’ятсот дев’ять) гривень за надання юридичних послуг у формі правової допомоги.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський  районний  суд Полтавської  області  шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлений 15 листопада 2010 року.

Рішення надруковане суддею власноручно та є оригіналом.

 

Суддя  Новосанжарського  районного  суду  

Полтавської  області                                                                             В.М. Бугрій

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація