Справа №2-2680

                                            2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 листопада 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді Попової О.М.,

при секретарі Ждановій Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Київська Русь» в особі Луганського відділення Кредитна Спілка «Київська Русь» про стягнення суми вкладу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із відповідним позовом. В обґрунтування  позову зазначив, що між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Київська Русь» 18.08.2009 р. був укладений договір № 29/212 про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок «Пенсійний».

Відповідно до п. 2.2. договору вклад в сумі 21 000 (Двадцять одна тисяча гривень) вкладником було внесено 18.08.2009 р., тобто в день підписання договору, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1428 від 18.08.2009 р. Того ж дня між позивачем та Кредитною спілкою «Київська Русь» був укладений додатковий договір, відповідно до якого сума його внеску (вкладу) збільшилась до 74 000 (Сімдесят чотири тисячі гривень) за рахунок додаткового внесення на депозитний рахунок суми в розмірі 53 000 (П'ятдесят три тисячі гривні), що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1589 від 18.08.2009 р (копія додається). 29 грудня 2009 р. між позивачем та Кредитною спілкою «Київська Русь» був укладений ще один додатковий договір, згідно якого сума його внеску (вкладу), за рахунок внесення ним додатково 5540 (П'ять тисяч п'ятсот сорок гривень) (копія додається), збільшилась до 79540 (Сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок гривень), що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2045 від 29.12.2009 р.

Відповідно до ч. 2 п. 3.3. Договору, вкладник має право достроково в односторонньому порядку вимагати розірвання цього Договору, повернення всієї суми вкладу та процентів за вкладом, попередньо повідомивши спілку в порядку та з врахуванням наслідків, передбачених цим Договором. А саме, позивач був зобов'язаний письмово повідомити Спілку про свій намір достроково розірвати цей договір, про що ним 26.02.2010р. і була написана відповідна заява (копія додається). Але до теперішнього часу, в порушення умов Договору, Спілкою належні позивачу грошові кошти не повернуті.

15 квітня 2010 р. позивачем було направлено відповідачу претензію, яка була отримана відповідачем на другий день. Відповідь на його претензію позивач отримав 25 квітня 2010р. , в який вимоги позивача були незадоволені.

В порушення зазначених вимог законодавства Відповідачем, після отримання

заяви позивача про видачу вкладу, повернуто його позивачу не було (були лише сплачені відсотки 06.03.2009 р.). Такі дії підпадають під односторонню відмову від умов договору, оскільки будь-яких домовленостей щодо інших, ніж передбачені договором строків повернення вкладу, між ними укладено не було. Це, в свою чергу, протирічить умовам діючого законодавства України, а саме ст. 525 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Натомість відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Окрім цього, позивач вважає, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральну (немайнову) шкоду, яку він оцінює в грошовому еквіваленті в сумі 5000 (П'ять тисяч) грн.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму в розмірі 79540 (сімдесят дев’ять тисяч п’ятсот сорок гривень), відповідно до договору №29/212 про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок «Пенсійний», моральну (немайнову) шкоду в розмірі 5000 грн., а також вартість юридичних послуг в розмірі 4 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про доповнення позовних вимог, де просив суд доповнити позовні вимоги ОСОБА_1, зобов’язати відповідача сплатити на користь позивача інфляційну суму в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 81 коп. та три процента річних в розмірі 1 327 (одна тисяча триста двадцять сім) гривень 11 коп., просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений.

Суд вислухавши доводи представника позивача у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.                             Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Київська Русь» 18.08.2009 р. був укладений договір № 29/212 про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок «Пенсійний».

Відповідно до п. 2.2. договору вклад в сумі 21 000 (Двадцять одна тисяча гривень) вкладником було внесено 18.08.2009 р., тобто в день підписання договору, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1428 від 18.08.2009 р. Того ж дня між позивачем та Кредитною спілкою «Київська Русь» був укладений додатковий договір, відповідно до якого сума його внеску (вкладу) збільшилась до 74 000 (Сімдесят чотири тисячі гривень) за рахунок додаткового внесення на депозитний рахунок суми в розмірі 53 000 (П'ятдесят три тисячі гривні), що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1589 від 18.08.2009 р (копія додається). 29 грудня 2009 р. між позивачем та Кредитною спілкою «Київська Русь» був укладений ще один додатковий договір, згідно якого сума його внеску (вкладу), за рахунок внесення ним додатково 5540 (П'ять тисяч п'ятсот сорок гривень) (копія додається), збільшилась до 79540 (Сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок гривень), що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2045 від 29.12.2009 р.

Відповідно до ч. 2 п. 3.3. Договору, вкладник має право достроково в односторонньому порядку вимагати розірвання цього Договору, повернення всієї суми вкладу та процентів за вкладом, попередньо повідомивши спілку в порядку та з врахуванням наслідків, передбачених цим Договором. А саме, позивач був зобов'язаний письмово повідомити Спілку про свій намір достроково розірвати цей договір, про що ним 26.02.2010р. і була написана відповідна заява (копія додається). Але до теперішнього часу, в порушення умов Договору, Спілкою належні позивачу грошові кошти не повернуті.

15 квітня 2010 р. позивачем було направлено відповідачу претензію, яка була отримана відповідачем на другий день. Відповідь на його претензію позивач отримав 25 квітня 2010р. , в який вимоги позивача були незадоволені.

В порушення зазначених вимог законодавства Відповідачем, після отримання

заяви позивача про видачу вкладу, повернуто його позивачу не було (були лише сплачені відсотки 06.03.2009 р.). Такі дії підпадають під односторонню відмову від умов договору, оскільки будь-яких домовленостей щодо інших, ніж передбачені договором строків повернення вкладу, між ними укладено не було. Це, в свою чергу, протирічить умовам діючого законодавства України, а саме ст. 525 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Натомість відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму збору з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже суд вважає, що стягненню підлягає сума вкладу в розмірі 79540 (сімдесят дев’ять тисяч п’ятсот сорок гривень), відповідно до договору №29/212 про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок «Пенсійний», сума інфляційних втрат в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 81 коп., три процента річних в розмірі 1 327 (одна тисяча триста двадцять сім) гривень 11 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі на відшкодування збитків та моральної шкоди. Зазначена стаття передбачає відшкодування моральної шкоди, проте лише у випадку, коли це встановлено законом або договором.

Тому, якщо сторони при укладені договору передбачили таку відповідальність за порушення зобов’язань, то вимога про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню. Якщо ж умовами договору не визначено моральну (немайнову) шкоду, як один із видів відповідальності, вона підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом. При цьому ст. 611 ЦК України не слід розуміти так, що вона відсилає до ст. 16 цього Кодексу, яка серед способів захисту права називає відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Тому у випадку невиконання зобов’язань, в тому числі неповернення банківського вкладу, положення ст. 1167 ЦК України (підстави відповідальності за завдану моральну шкоду) не застосовуються.

Отже, в задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь моральної (немайнової) шкоди в розмірі 5 000 грн. слід відмовити за необґрунтованістю.

 Керуючись ст.ст.13, 16, 611, 625, 1060 ЦК України, ст. ст.   10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України , суд, -

                          ВИРІШИВ :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Київська Русь» в особі Луганського відділення Кредитна Спілка «Київська Русь» про стягнення суми вкладу та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Київська Русь» в особі Луганського відділення Кредитна Спілка «Київська Русь» на користь ОСОБА_1 суму вкладу в розмірі 79540 (сімдесят дев’ять тисяч п’ятсот сорок гривень), відповідно до договору №29/212 про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок «Пенсійний», суму інфляційних втрат в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 81 коп., три процента річних в розмірі 1 327 (одна тисяча триста двадцять сім) гривень 11 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень, а всього 88 195 (вісімдесят вісім тисяч сто дев’яносто п’ять) гривень 92 коп.

В іншої частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  Головуючий:                                                            О.М. Попова