ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" серпня 2006 р. Справа № 8/3728
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської Г.А.
суддів: Веденяпіна О.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Воробйовій Т.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: ОСОБА_1, приватний підприємець,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Коростень Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "29" березня 2006 р. у справі № 8/3728 (суддя Давидюк В.К.)
за позовом С.К. Гольціндустрі Швайкгофер СРЛ, м.Зебеш, Румунія
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Коростень Житомирської області
про стягнення 16791,46 євро
та за зустрічним позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Коростень Житомирської області
до С.К. Гольціндустрі Швайкгофер СРЛ, м.Зебеш, Румунія
про стягнення 20362,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 29 березня 2006 року у справі № 8/3728 позов С.К.Гольціндустрі Швайкгофер СРЛ до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 16791,46 євро задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 13600 євро боргу, 136 євро витрат по сплаті державного мита та 95,57 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.
В задоволенні зустрічного позову приватного підприємця ОСОБА_1 до С.К. Гольціндустрі Швайкгофер СРЛ про стягнення 20362,00 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Житомирської області від 29 березня 2006 року у справі № 8/3728 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та задовольнити заявлені зустрічні вимоги про стягнення з С.К. Гольціндустрі Швайкгофер СРЛ 20362,00 грн.
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що:
- при вирішенні зустрічного позову судом в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України досліджено не всі обставини, що мають значення для справи. Так, апелянт зазначив, що ним, у зв'язку з недотриманням відповідачем погодженого порядку відправки товару, понесено витрати по зберіганню вантажу та сплачено штраф за невикористані вагони;
- суд помилково визначив оформлені Протоколом від 03.11.2004 року рішення як зміни до Договору, не звернувши уваги на те, що Протоколом від 03.11.2004 року сторони лише погодили умови відправки наступної партії товару, у зв'язку з виявленням факту перевищення обсягів поставки над здійсненими Покупцем платежами відповідно до Договору;
- п. 9.6 Договору передбачена можливість вирішення окремих питань, які виникають під час та в ході виконання Договору, без складання додаткових угод (додатків) до Договору.
Позивач за первісним позовом відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надіслав, свого представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляд апеляційної скарги.
Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила: апеляційний розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним).
Відповідач за первісним позовом - ПП ОСОБА_1, в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просить змінити рішення господарського суду Житомирської області від 29 березня 2006 року у справі № 8/3728 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та задовольнити заявлені зустрічні вимоги.
Заслухавши пояснення Приватного підприємця ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено.
12.08.2004 року між С.К. Гольціндустрі Швайкгофер СРЛ (Покупець) та ПП ОСОБА_1 (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір НОМЕР_1, предметом якого є продаж лісоматеріалу в об'ємі 12000 м. куб. на суму 488000,00 євро.
Пунктами 3.1, 3.3 договору передбачено, що товар поставляється партіями, залізничним транспортом по реквізитам, в об'ємі і специфікації, вказаній Покупцем. Строк поставки - відправка по графіку поставки, погодженому Покупцем та Продавцем.
Відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 договору оплата за товар проводиться шляхом передоплати відповідно до об'єму товару, який відправляється Продавцем.
Як вбачається з матеріалів справи, Покупцем - С.К. Гольціндустрі Швайкгофер СРЛ, на підставі рахунку-фактури від 20.01.2005 року НОМЕР_2 було здійснено передоплату за товар в розмірі 13600,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням від 27.01.2005 року, листом NVВ банку від 26.08.2005 року.
В порушення вимог п. 3.3 договору ПП ОСОБА_1. своєчасно поставку товару не здійснив. Вимогу покупця про поставку лісоматеріалу на суму передоплати або повернення 13600,00 євро не виконав.
Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки товару, продавець зобов'язаний повернути отриману суму попередньої оплати за товар в повному об'ємі в 3-х денний строк на вимогу покупця.
04.05.2005 року на адресу ПП ОСОБА_1 була направлена претензія НОМЕР_3 з вимогою сплати 13600,00 євро та 353,60 євро втрат від інфляції протягом 3 діб (а.с.33).
Листом від 12.04.05 року позивач за первісним позовом відмовився від поставки товару та вимагав від ПП ОСОБА_1 повернення суми попередньої оплати в розмірі 13600,00 євро (а.с.33).
09.05.2005 року відповідач за первісним позовом у відповіді на претензію запевнив, що після реалізації лісоматеріалу поверне суму передоплати на протязі одного місяця (а.с.35).
Проте приватним підприємцем сума передоплати повернута не була, у зв'язку з чим С.К. Гольціндустрі Швайкгофер СРЛ звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованості по договору № НОМЕР_4 в сумі 14791,36 євро, з яких 13600,00 євро - основний борг; 851,36 євро - інфляція за час прострочення та 340,00 євро - проценти за час прострочення.
В свою чергу, ПП ОСОБА_1. звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про стягнення з С.К.Гольціндустрі Швайкгофер СРЛ 20362,00 грн. збитків (а.с.52).
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Покупець несвоєчасно розрахувався за додатково поставлений лісоматеріал в сумі 9811,87 євро, що зумовило витрати Продавця в розмірі 20362,00 грн. по зберіганню вантажу та по сплаті штрафу за невикористані вагони для наступної партії товару.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом та про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 610 ЦК встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК).
Статтею 665 ЦК України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як зазначалося вище, листом від 12.04.05 року позивач за первісним позовом відмовився від поставки товару та вимагав від ПП ОСОБА_1 повернення суми попередньої оплати в розмірі 13600,00 євро.
За таких обставин, правомірним є задоволення вимог про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 13600,00 євро основного боргу за договором від 12.08.2004 року.
Судова колегія також погоджується з мотивами місцевого господарського суду, на підставі яких суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення 851,36 євро - інфляція за час прострочення та 340,00 євро - проценти за час прострочення.
Крім того, колегія суддів зазначає, що частиною 3 статті 693 передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.
Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
З тексту укладеного між сторонами договору не вбачається, що Продавець мав сплачувати проценти за порушення строків поставки товару. Пункт 6.3. договору в такому разі передбачав відповідальність Продавця у вигляді повернення отриманої суми передоплати за товар в повному обсязі в трьохденний термін на вимогу Покупця. Таким чином, договором не було передбачено ані сплату процентів, а ні їх розмір.
Що стосується відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення з С.К.Гольціндустрі Швайкгофер СРЛ 20362,00 грн., то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною першою статті 225 ГК передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Пунктом 5 ст. 225 ГК України передбачено, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Наведені приписи законодавства свідчать про те, що відшкодовувати збитки має учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності.
Приватний підприємець ОСОБА_1. в підтвердження порушення С.К.Гольціндустрі Швайкгофер СРЛ господарського зобов'язання посилається на Протокол зустрічі від 03.11.2004 року.
Згідно Протоколу зустрічі в м. Коростені між сторонами по справі було досягнуто домовленості про те, що фірма С.К.Гольціндустрі Швайкгофер СРЛ бере на себе зобов'язання перерахувати Приватному підприємцю ОСОБА_1 частину боргу в розмірі 6000,00 євро та прийняти вагон від 26.10.2004 року. Після чого ПП ОСОБА_1. організовує відвантаження наступних трьох пробних вагонів, які будуть прийняті та проконтрольовані обома сторонами в м. Коростені, і як наслідок, під час завантаження буде проведена оплата за дані вагони. Протокол від 03.11.2004 року було підписано ПП ОСОБА_1 та представниками фірми С.К.Гольціндустрі Швайкгофер СРЛ Галуска Тібор та Дяченком Р.М.
Домовленість зустрічі виконано не було, Представник Покупця для контролю та прийняття товару впродовж грудня004 року не направлявся, що на думку позивача за зустрічним позовом, призвело до збитків в сумі 20362,00 грн. за несвоєчасно використані вагони та простій вантажу на станції Коростень ПЗЗ.
Судовою колегією приймаються доводи апелянта стосовно того, що Протоколом від 03.11.2004 року сторони лише погодили умови відправки наступної партії товару, у зв'язку з виявленням факту перевищення обсягів поставки над здійсненими Покупцем платежами відповідно до Договору, проте це свідчить про те, що позивач за первісним позовом не брав на себе додаткових зобов'язань стосовно умов прийому товару, зокрема, стосовно направлення представників для присутності при відвантаженні товару.
Слід зазначити, що, дійсно, повноваження представників С.К.Гольціндустрі Швайкгофер СРЛ Галуска Тібор та Дяченка Р.М. на підписання Протоколу також не підтверджені будь-якими доказами.
Крім того, відповідно до п.п. 1.1, 2.2 договору в вартість товару входить оплата Покупцем вантажних і транспортних витрат до кордону України. Обов'язку Покупця відшкодовувати інші витрати умовами договору не передбачено.
З наданих ПП ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснень випливає, що останній не давав дозвіл на відправку товару до моменту надходження коштів за попередню партію лісоматеріалу. Таким чином, затримка відправлення вантажу сталася з вини Продавця, а не Покупця.
Таким чином, апелянтом не було надано беззаперечних доказів порушення С.К.Гольціндустрі Швайкгофер СРЛ взятих на себе зобов'язань, що є підставою для відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог.
За таких обставин, рішення господарського суду Житомирської області від 29.03.2006 року у справі №8/3728 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 29 березня 2006 року у справі № 8/3728 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Коростень Житомирської області - без задоволення.
2. Справу № 8/3728 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
судді:
Веденяпін О.А.
Черпак Ю.К.