ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" серпня 2006 р. Справа № 8/41-06
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Щепанської Г.А.
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області (м.Вінниця)
на постанову господарського суду Вінницької області
від "28" березня 2006 р. у справі
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області (м.Вінниця)
до Сільськогосподарського кооперативу "Печера" (с.Печера Тульчинського району Вінницької області)
про стягнення 57098грн.,
ВСТАНОВИВ:
20 грудня 2005 року Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області заявила позов до сільськогосподарського кооперативу "Печера" про примусове стягнення штрафних санкцій у розмірі 57098 грн., застосованих рішенням інспекції від 23.09.2005р. №ІЦ-02-12/53Ш за порушення затверджених мінімальних цін на цукор при його реалізації.
Постановою господарського суду Вінницької області від 28.03.2006р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області (далі "Інспекція") просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення згідно із ст. 202 КАС України.
Вважає висновок суду про пропуск строку позовної давності для звернення до адміністративного суду таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить законодавству.
Від відповідача не надійшло заперечень на апеляційну скаргу.
Апеляційний господарський суд відхиляє клопотання СК "Печера" про перенесення розгляду справи на іншу дату із-за відпустки представника та відрядження керівника підприємства, оскільки такі обставини не підтверджені жодними доказами, та розглядає справу за відсутності представників обох сторін, яким заздалегідь (23 травня 2006 року) і завчасно були вручені під розписку судові повістки (а.с. 74, 75).
Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області проведена перевірка СК "Печера" щодо дотримання мінімальних цін на цукор-пісок за період з 1 вересня 2004 року по 5 вересня 2005 року, про що складено акт від 05.09.2005р.
В акті зазначено, що згідно з товарно-транспортними накладними від 05.10.2004р. №431 і №516 СК "Печера" за здані цукрові буряки отримав від ЗАТ ВТК "Немирів-цукор" 30 тонн цукру, який реалізував:
- за накладною від 08.10.2004р. - підприємцю Серветник О.Д. 4 тонни на суму 9400 грн.; ціна реалізації становить 2 грн. 35 коп. за 1 кг;
- за накладною №910 від 01.11.2004р. - підприємцю Плаксієнку А.Р. 7,5 тонн на суму 17025 грн.; ціна реалізації - 2,27 грн. за 1 кг;
- за накладною №994 від 01.12.2004р. - підприємцю Плаксієнку А.Р. 0,9 тонни на суму 2124 грн.; ціна реалізації 2 грн. 36 коп. за один кілограм.
Застосована ціна є нижчою від мінімальної ціни 2370 грн. (з ПДВ) за одну тонну, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004р. №117 (а.с. 8).
На підставі цього акта перевірки Інспекцією прийнято рішення від 23.09.2005р. №ІЦ-02-12/53Ш про застосування до СК "Печера" штрафної санкції в сумі 57098 грн. (а.с. 7).
Рішення Інспекції у строк, визначений ст. 99 КАС України, підприємством не оскаржено.
Вирішуючи спір і відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що кооператив "Печера" виробив цукор з власно вирощених цукрових буряків, на які не було доведено квоти; відповідачу також не доводилась квота на виробництво цукру; позивач без поважних причин пропустив річний строк звернення до адміністративного суду на стягнення застосованого штрафу.
Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками, зважаючи на наступне.
СК "Печера" реалізував підприємцям Серветник О.Д. і Плаксієнку А.Р. цукор, вироблений ЗАТ ВТК "Немирів-цукор" з цукрових буряків урожаю 2004 року, що підтверджується довідкою за підписом директора і головного бухгалтера кооперативу (а.с. 9).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" поставка виробленого на території України цукру розподіляється на квоти "А", "В" і "С".
Квота "А" - це максимальна кількість цукру для поставки на внутрішній ринок з 1 вересня поточного року до 1 вересня наступного року для задоволення внутрішніх потреб.
Згідно з ч. 1 ст. 2, ч. 7 ст. 3 цього Закону реалізація цукру з квоти "В" та "С" на внутрішньому ринку України забороняється. Обсяги виробництва цукру, що поставляється на внутрішній ринок України, обмежується квотою "А".
Статтею 6 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" передбачено, що мінімальна ціна на цукор квоти "А" визначається щорічно Кабінетом Міністрів України за пропозиціями Міністерства агропромислового комплексу України з урахуванням базисної цукристості.
На виконання цієї норми Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 04.02.2004р. №117 "Деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру", якою, зокрема, встановлена мінімальна ціна на цукор квоти "А" на період з 01.09.2004р. до 01.09.2005р. у розмірі 2370 грн. за одну тонну (з урахуванням податку на додану вартість).
В статті 1 згаданого Закону дається визначення мінімальної ціни на цукор як нижньої межі ціни при укладанні угод купівлі-продажу на внутрішньому ринку України в обсягах квоти "А".
Довідкою, виданою СК "Печера" за підписом керівника і головного бухгалтера, та накладними цього підприємства підтверджується факт реалізації (продажу) 12400 тонн цукру на суму 28549 грн., тобто за цінами, нижчими від визначеної мінімальної ціни (а.с. 9 зворот, 38, 39).
Частиною 3 статті 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" встановлено, що у разі поставок цукру на внутрішній ринок понад встановлену квоту або реалізації його за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, з суб'єкта підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку.
Доводи відповідача і міркування суду про те, що кооперативу "Печера" не були доведені обсяги вирощування цукрових буряків для виробництва цукру в межах квоти "А" та що цукор вироблений із своєї цукросировини, не стосуються спірних правовідносин, оскільки штраф накладено за реалізацію цукру за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, а не за поставку цукру на внутрішній ринок понад встановлену квоту.
Право Інспекції на застосування штрафу за порушення державної дисципліни цін на цукор передбачено ст. 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення", ст. 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2000р. №868 "Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру", п. 3 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819, Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. № 298/519.
Визначена рішенням Інспекції від 29.08.2005р. сума штрафних санкцій за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності відповідно до ст. 239, 241 Господарського кодексу України є одним із видів адміністративно-господарських санкцій.
Частиною 2 статті 223 ГК України встановлено, що строки застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання встановлюється цим Кодексом.
Згідно із ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Рішенням від 23.09.2005р. №ІЦ-02-12/53Ш про застосування штрафу прийнято у межах шести місяців з дня виявлення порушень та в межах одного року з дня вчинення цих порушень.
Щодо строку звернення до суду з вимогами про примусове стягнення штрафних санкцій, то це питання регулюється частиною 1 статті 223 Господарського кодексу України, відповідно до якої при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовується загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
За статтею 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Отже, пред'явивши позов у грудні 2005 року, Інспекція не порушила строку реалізації господарсько-правової відповідальності.
Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та п.15 ст.2 Закону України "Про Державний бюджету України на 2006 рік" надходження від санкцій (штрафів, пені тощо), які застосовуються за рішенням органів виконавчої влади, належать до доходів загального фонду Державного бюджету України.
З врахуванням цього постанова позивача про стягнення з СК "Печера" в дохід державного бюджету 57098 грн. штрафу є правомірною.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував та порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то оскаржене судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області (м.Вінниця) задовольнити.
Постанову господарського суду Вінницької області від 28 березня 2006 року скасувати та прийняти нову постанову.
Позов задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу "Печера" (код 24896596, адреса: 23610, с.Печера Тульчинського району Вінницької області) до Державного бюджету України (код 23030300, р/р 31112106500568, код 21727918 в УДК у Вінницькій області, МФО 802015) штраф у розмірі 57098грн. згідно з рішенням Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області від 23 вересня 2005 року №ІЦ-02-12/53Ш.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи
2, 3 - сторонам
4 - в наряд
друк. Гаврилюк Т.