справа №2-4009/2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем  України

30 листопада 2010 р.                                                                                              м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді – Цветкова О. Я.

при секретарі – Пшеничній Г. О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача за довіреністю ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та визнання спадкоємцем першої черги  за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Керченського міського суду АР Крим із позовом про визнання факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та визнання спадкоємцем першої черги  за законом, мотивуючи вимоги тим, що позивач проживав однією сім’єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, приватизували квартиру та стали співвласниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частках по Ѕ частці кожний, отже він, на його думку, є спадкоємцем першої черги за законом. Втім, відповідач – донька ОСОБА_4 подала до нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину та бажає оформити право власності на спадкове майно у вигляді Ѕ частки вказаної квартири, що є приводом для звернення до суду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснив, що відповідач не заперечує той факт, що позивач проживав з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу до дня її смерті, втім за законом він не може бути спадкоємцем першої черги за законом. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, за життя стали співвласниками АДРЕСА_1 в рівних частках по Ѕ частці кожний, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 03.05.1994 р. (а.с.23) та не заперечується сторонами. У вказаній квартирі вони проживали та в ній було зареєстровано їх місце проживання, що підтверджується відповідною позначкою у паспорті позивача (а.с.4), особовим рахунком (а.с.5), довідкою (а.с.6).

15 липня 1999 р. ОСОБА_4 склала заповіт (а.с.12,22,29,30), яким заповідала все своє майно, у тому числі належну їй частку квартири АДРЕСА_1 своїй доньці – ОСОБА_3 (дошлюбні прізвища – ОСОБА_3 (а.с.24,25).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17,21,26), після чого ОСОБА_3 22.12.2004 р. звернулась до Першої Керченської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.19), а позивач ОСОБА_1 у той же день звернувся до Першої Керченської державної нотаріальної контори з заявою про те. Що йому відомо про спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_4, з якою він не перебував у зареєстрованому шлюбі, на спадщину не претендує, до суду звертатись не буде (а.с.18,20). Була заведена спадкова справа (а.с.18).

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Стаття 1217 Цивільного кодексу України встановлює, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини згідно зі ст. 1218 Цивільного кодексу України входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1233, 1235, 1236 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Таким чином, ОСОБА_4, склавши заповіт, яким заповідала своїй доньці належну спадкодавцеві частку квартири, зробила неможливим спадкування частки квартири, що їй належала за законом за умови, що ОСОБА_3 не відмовилась від спадщини.  

Статтею 1261 Цивільного кодексу України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Отже, позивач не має права ставити питання щодо визнання його спадкоємцем першої черги за законом, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства. Крім того, позивач просить визнати факт, що він проживав з ОСОБА_4 однією сім’єю без реєстрації шлюбу до дня її смерті, втім цей факт можливо встановлювати для спадкування за законом в четвертій черзі, що на день розгляду справи неможливо, а позивач просить визнати його спадкоємцем першої, а не четвертої черги, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216 - 1218, 1233, 1235, 1236, 1261, 1264 Цивільного кодексу України, ст.ст. 214-215 ЦПК України, суд  

                        ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 01 грудня 2010 р.

Суддя                                     О. Я. Цветков