Справа № 2- 2078  /10  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

05 листопада  2010  року  Шевченківський районний суд  м. Львова в складі:

                   головуючого судді   Зими І.Є.                                                                          

                   при секретарі            Попівняк Л.М.

                   з участю адвоката    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові   справу за  позовом       ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про стягнення аліментів ,-

в с т а н о в и в :

            24.09.08 р. позивачка звернулась до суду  з заявою, в якій просила суд постановити рішення, яким   стягнути з відповідача аліменти на утримання  неповнолітнього  сина  ОСОБА_4 розмірі 50 %  заробітку до закінчення  сином навчання у Львівському  державному  університеті  безпеки життєдіяльності. В подальшому вимоги уточнювались та остаточно позивачка просила суд постановити рішення, яким  стягнути з відповідача на утримання неповнолітнього сина   аліменти в розмірі 1/3 частини  усіх видів заробітку  за період  з  моменту звернення з позовом до суду  до досягнення сином повноліття, а в подальшому в аналогічному розмірі  - в зв”язку з навчанням  сина у вищому  навчальному закладі – на період навчання але  не більше ніж до  23 річного віку.

В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що перебувала з 04.11.89  року у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від  шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1у  них  народився син – ОСОБА_4 Вони з відповідачем припинили подружні відносини , відповідач створив нову сім”ю   та в належному розмірі не надає коштів на утримання дитини. . Відтак  вона змушена звернутись до суду,  оскільки  зважаючи на її особисті доходи їй важко  одній  утримувати сина.

     В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному об’ємі, просила позов задовольнити.

             Відповідач в судовому засіданні  проти позову заперечив  та пояснив, що  добровільно допомагав  позивачці в утриманні неповнолітнього сина, а на даний час  не має коштів на  його утримання. Просив відмовити в задоволенні позову та в подальшому розглядати справу у його відсутності.

    Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти  заявлених вимог, покликаючись на письмові заперечення, долучені до матеріалів справи.

    Третя особа  ОСОБА_4. в судовому засіданні  підтримав позовні вимоги.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до  часткового задоволення з наступних підстав.    

Судом встановлено, що  сторони перебули  у зареєстрованому  шлюбі  з  04.11.89 р.   Від шлюбу, згідно представленого свідоцтва про народження,  ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у сторін народився син, який на даний  момент є повнолітній. 24.09.08 р.  позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина, який  проживає з нею та перебуває на її  утриманні та на утримання сина на період навчання.    

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Як було встановлено в судовому засіданні, матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої на той час   дитини  відповідач  надавав не регулярно.

В зв’язку з наведеним, суд вважає, що позов в частині стягнення коштів на утримання неповнолітньої дитини   слід задовольнити частково  і стягнути  з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього  сина  в розмірі  ј частини усіх видів  заробітку щомісячно за період з 24 вересня 2008 року  до досягнення  ним повноліття , а саме до 21.11.08 р.  

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище позивачки та відповідача, матеріальне забезпечення дитини , відсутність у платника аліментів інших дітей, те, що у зазначеному розмірі і до розгляду справи судом відповідач сплачував аліменти,  інші обставини, які мають істотне значення для справи.  

До часткового  задоволення, на думку суду, підлягають і вимоги щодо  стягнення   з відповідача аліментів  на утримання повнолітнього сина на період  продовження ним навчання , передбачених ст. 199  СК України з наступних підстав.

Згідно ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв"язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов"язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи,  відповідач по справі  працює на посаді  старшого оперуповноваженого  ОВС  Управління податкової міліції  ДПА у Львівській області  і  рівень його заробітку  є високим, що стверджується  довідками з місця праці. Суд не приймає до уваги  покликань відповідача на те, що на його утриманні перебуває  дружина ОСОБА_6,  оскільки як вбачається з матеріалів  справи,  остання є приватним підприємцем.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України  кожна сторона  зобов”язана довести ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. На вимогу  суду  відповідачем  не представлено жодних доказів на підтвердження того, що за станом здоров”я та розміром доходів він не має змоги  утримувати  сина . Так, на вимогу  суду не представлено доказів на підтвердження того, що придбаний  відповідачем  в другому шлюбі   будинок не  спільним майном подружжя , зокрема не представлено копії договору купівлі-продажу  квартири , яка на праві  власності  належала його дружині  ОСОБА_6  та  копії договору купівлі-продажу  будинку. Відтак суд вирішував спір на підставі доказів, представлених сторонами.

При визначенні   розміру аліментів суд враховує  матеріальне становище сторін,  розмір матеріальних затрат, які необхідні на придбання   підручників, комп”ютера,  харчування та   належного рівня проживання сина сторін, оскільки дохід на  кожного члена сім”ї відповідача перевищує дохід  з розрахунку  на члена сім”ї позивача.

На думку суду, безпідставними є покликання відповідача та його представника  на наявність  зобов”язань по договору іпотеки, як на підставу для відмови у позові, оскільки такий  було  укладено відповідачем  на той час, коли він знав про вимоги позивачки  та у нього  були   обов”язки  по утриманню дитини.

Крім того, безпідставними є покликання відповідача та його представника  на ту обставину, що з  вказаними вимогами позивачка звернулась лише  в процесі уточнення позовних вимог, оскільки із змісту позовної заяви від  24.09.08 р. вбачається, що  позивачкою первинно закладались вимоги як про стягнення   аліментів на неповнолітню дитину, так і про стягнення  аліментів  з підстав ст. 199 СК України і в силу дії ст. 11 ЦПК України суд первинно розглядав справу у межах пред”явлених позовних вимог.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

            Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 199,  Сімейного кодексу України, суд,-

в и р і ш и в:

    Позов задовольнити  частково .  

 Стягнути з ОСОБА_3 в користь  ОСОБА_2   аліменти  на утримання неповнолітнього сина  ОСОБА_4  за період з 24 вересня 2008 року  до досягнення  ним повноліття , а саме до 21.11.08 р. в  розмірі 1/4  частин усіх видів  заробітку щомісячно.

Стягнути з  ОСОБА_3 в користь  ОСОБА_2    аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_4  починаючи   з  21.11.08 року до  закінчення ним   навчання  але не більше ніж до  23 річного віку у розмірі   1/4  частин усіх видів  заробітку щомісячно.

Допустити негайне виконання   рішення суду в частині  сплати платежу за один місяць.

В разі  припинення навчання ОСОБА_4  стягнення аліментів припиняється.  

Стягнути з ОСОБА_3 в користь  ОСОБА_2    900 грн.  за надання правової допомоги.

    Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  десяти  днів з дня його проголошення  через Шевченківський районний суд м. Львова. .

Суддя                             Зима І.Є.