Справа № 2-4619/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 листопада 2010 року  Приморський районний суд м. Одеси у складі:

                                       Головуючого   – судді Нікітіної С.Й.

                                       При секретарі  – Віноградовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КУ міська поліклінніка №14 про поновлення на роботі, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

     ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом і просить визнати незаконним наказ №62-ос від 14.04.2008 року по Комунальній установі міська поліклінніка №14 про звільнення ОСОБА_1, як такого, що не пройшов випробування; поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного лікаря-терапевта Комунальної установи міська поліклінніка №14; рахувати  ОСОБА_1 звільненим з посади дільничного терапевта Комунальної установи міська поліклінніка №14 з 23.03.2009 року за власним бажанням;  стягнути з Комунальної установи міська поліклінніка №14 на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період вимушеного прогулу з 15.04.2008 року по день звільнення – 23.03.2009 року в розмірі 13177,78 грн.; стягнути з Комунальної установи міська поліклінніка №14 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період вимушеного прогулу з 15.04.2008 року по 23.03.2009 року у розмірі 1152,95 грн.; стягнути з Комунальної установи міська поліклінніка №14 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.

При цьому позивач мотивує свої вимоги тим, що 03.03.2008 року його було прийнято на роботу до КУ міська поліклінніка №14 на посаду дільничного лікаря-терапевта зі строком випробовування 2 місяці, а 15.04.2008 року позивача було звільнено з займаної посади як такого, що не пройшов випробовування.

Наказ №62-ос від 14.04.2008 року «Про звільнення дільничного лікаря-терапевта ОСОБА_1 15.04.2008 року як такого, що не пройшов випробовування, ст. 28 КзпПУ» позивач вважає необгрунтованим, а саме звільнення незаконними.

Так, позивач вважає, що рапорти завідуючої 1 терапевтичним відділенням Голобєвої С.Ф. та рапорти заступника головного лікаря з ВТЕ ОСОБА_3, на підставі яких приймалось рішення про невідповідність не можуть сприйматися як документи, на підставі яких учинено звільнення. З самими рапортами позивача не знайомили. Також позивача не знайомили і з протоколом виробничої наради 1 тер. Відділення від 21.03.2008 року і протоколом ЛКК від 14.04.2008 року, що не дозволило ОСОБА_1 надати пояснення стосовно викладених там фактів.

Я вважає позивач, незаконні дії керівництва поліклініки спричинили йому моральні страждання, суму відшкодування яких він оцінює в 10000,00 грн.

Представники відповідача Коновалов В.Б. та Борщ В.І. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, просили відмовити в їх задоволенні.

При цьому вони пояснили, що відповідно до вимог чинного законодавства України, ОСОБА_1 при прийнятті на посаду дільничного лікаря-терапевта міської поліклініки №14 був встановлений строк випобовування.

В період випробовування, було зафіксовано факти неналежного ставлення ОСОБА_1 до своїх посадових обов’язків, порушення ним трудової дисципліни, нехтування розпорядженнями керівництва поліклініки, грубе поводження з пацієнтами та підпорядкованими особами, що знайшло своє відображення у рапортах завідуючої 1 терапевтичним відділенням Голобєвої С.Ф. та заступника головного лікаря з ВТЕ ОСОБА_3

Саме звільнення обумовлено нормами закону та не містить ознак неправомірності.    

Суд, дослідивши матеріали справи, перевірив їх зібраними доказами та поясненнями сторін, заслухавши пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3, приходить до висновку про необґрунтованість та не доказаність позовних вимог ОСОБА_1, а тому відмовляє в їх задоволенні.

При цьому суд виходить з наступного.

03.03.2008 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до КУ міська поліклінніка №14 на посаду дільничного лікаря-терапевта зі строком випробовування 2 місяці, а 15.04.2008 року позивача було звільнено з займаної посади як такого, що не пройшов випробовування. Наказ №62-ос від 14.04.2008 року «Про звільнення дільничного лікаря-терапевта ОСОБА_1 15.04.2008 року як такого, що не пройшов випробовування, ст. 28 КзпПУ» позивач вважає необгрунтованим, а саме звільнення незаконними.

Суд знаходить, що відповідно до ч.2 ст. 28 КзпПУ, у разі незадовільного результату випробовування, обумовленого при прийнятті на роботу, до працівника застосовується звільнення.

Крім того, відповідно до п.21 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» - під невідповідністю працівника займаємій посаді слід розуміти его нездатність, через недостатню кваліфікацію чи стан здоров’я, виконувати належним чином доручену роботу. На цій підставі можуть бути звільнені працівники, якщо будуть встановлені фактичні дані , що підтверджують нездатність виконувати доручену роботу.

Суд знаходить, що такі фактичні дані відображені у рапортах  завідуючої 1 терапевтичним відділенням Голобєвої С.Ф. та заступника головного лікаря з ВТЕ ОСОБА_3, а також вони знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, відповідно до яких ОСОБА_1 виявив повну невідповідність займаємій посаді та виконуваній роботі.

Таким чином, суд робить висновок, що Наказ №62-ос від 14.04.2008 року «Про звільнення дільничного лікаря-терапевта ОСОБА_1 15.04.2008 року як такого, що не пройшов випробовування, ст. 28 КзпПУ» винесений обгрунтовано і на законних підставах, а тому і подальше звільнення ОСОБА_1 проведене без порушення норм чинного законодавства.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    В позові ОСОБА_1 до Комунальної установи міська поліклінніка №14 про визнання незаконним наказу №62-ос від 14.04.2008 року по Комунальній установі міська поліклінніка №14 про звільнення ОСОБА_1, як такого, що не пройшов випробування; про поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного лікаря-терапевта Комунальної установи міська поліклінніка №14; про рахування  ОСОБА_1 звільненим з посади дільничного терапевта Комунальної установи міська поліклінніка №14 з 23.03.2009 року за власним бажанням; про стягнення з Комунальної установи міська поліклінніка №14 на користь ОСОБА_1 заробітної плати за період вимушеного прогулу з 15.04.2008 року по день звільнення – 23.03.2009 року в розмірі 13177,78 грн.; про стягнення з Комунальної установи міська поліклінніка №14 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період вимушеного прогулу з 15.04.2008 року по 23.03.2009 року у розмірі 1152,95 грн.; про стягнення з Комунальної установи міська поліклінніка №14 на користь ОСОБА_1 суми моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк, з дня виготовлення його вмотивованої частини.

    Суддя: