Справа № 2-1943/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(з а о ч н е)

04 листопада 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді         Зими І.Є.

при секретарі         Попівняк Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові  цивільну справу за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні інвестиції" до ОСОБА_1  про розірвання договору позики і відшкодування збитків внаслідок невиконання договірних зобов’язань ,-

в с т а н о в и в :

    19.05.10 р. позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив суд постановити рішення, яким р озірвати  договір  про   надання  позики  від  21.03.08 р. між ТОВ
«Українські   аграрні   інвестиції»   та   відповідачем; стягнути з відповідача на користь ТОВ «Українські аграрні інвестиції» збитки в розмірі суми позики по договору – 55250 грн., інфляційні збитки - 12210,25 грн., три проценти річних - 481,35, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в грошовому виразі - 3 279,64 гривень, а всього - 71 221,24 грн. та судові витрати.

Заяву мотивує тим, що 12.09.2007 року між ТзОВ "Українські аграрні інвестиції" та відповідачем – ОСОБА_1 укладено письмовий договір позики,  за умовами якого  останній отримав безвідсоткову грошову позику  у сумі 25250,00 грн., яку зобов'язувався повернути до 31.12.2008р. Крім цього 01.12.2007 року між ТзОВ "Українські аграрні інвестиції" та відповідачем укладено договір безпроцентної позики на суму 30000,00 грн., яку той  зобов'язувався повернути до 31.12.2008р. Додатковими угодами від 30.12.08р.,  укладеними між позивачем та ОСОБА_1 продовжено термін повернення позик до 31.12.09р. Відповідно до п. 9.1 договорів про надання позик, у випадку неповернення позики Позичальником Позикодавець має право утримати відповідну суму із заробітної плати Позичальника, чи інших належних до виплати Позичальнику грошових коштів, так як  ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах  з  відповідачем . 07.12.09 року між позивачем та ОСОБА_1 трудові відносини було припинено. Пунктом 6.3 вищезгаданих договорів передбачено, що у випадку розірвання трудових відносин між Позикодавцем та Позичальником незалежно від того з чиєї ініціативи вони розриваються, позика має бути повернута Позикодавцеві перед звільненням. Оскільки позика в добровільному порядку повернута не була, тому вимушене звернутись до суду.

    В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, покликаючись на викладені в позові мотиви, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його присутності, позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Заслухавши думку представника позивача, з’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.09.2007 року було укладено договір про надання позики, на підставі якого позивач – ТзОВ "Українські аграрні інвестиції" надало ОСОБА_1 безвідсоткову позику у сумі 25250,00 грн., терміном до 31.12.2008р. Крім цього 01.12.2007 року між ТзОВ "Українські аграрні інвестиції" та відповідачем було укладено другий договір про надання позики, згідно якого останній, будучи працівником підприємства, отримав безпроцентну цільову позику на суму 30000,00 грн. з остаточним терміном повернення до 31.12.2008р. Додатковими угодами від 30.12.08р. укладеними між позивачем та ОСОБА_1 термін надання вищезгаданих позик відповідачу продовжено до 31.12.09р.

Відповідно до п. 9.1 договорів про надання позик, у випадку неповернення позики Позичальником Позикодавець має право утримати відповідну суму із заробітної плати Позичальника, чи інших належних до виплати Позичальнику грошових коштів.

Згідно наказу ТзОВ "Українські аграрні інвестиції" № 101-К від 07.12.09 року відповідач - ОСОБА_1 був звільнений з посади агента з земельних питань у зв’язку зі скороченням штату та чисельності працівників.

Пунктом 6.3 вищезгаданих договорів про надання позик передбачено, що у випадку розірвання трудових відносин між Позикодавцем та Позичальником незалежно від того з чиєї ініціативи вони розриваються, позика має бути повернута Позикодавцеві перед звільненням.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договорів відповідач – ОСОБА_1 зобов’язання за вказаними договором належним чином не виконав.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за не можливість виконання ним грошового зобов'язання. Крім цього,  боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору та сплата неустойки.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦПК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею №3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання" № 543/96-ВР від 22.11.96р. передбачено, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення та договори про надання позик від 12 вересня 2007 року та від 01.12.07 року, укладені між ТзОВ "Українські аграрні інвестиції" та ОСОБА_1 слід розірвати, крім цього з відповідача слід стягнути в користь позивача 55250,00 грн. - суми позики по договорах, крім того стягнути 12210,25 грн. - інфляційних витрат, 481,35 грн. - 3 % річних від суми та пеню у розмірі 3279,64 грн.

    Крім того, в силу дії ст. 88 ЦПК України  з відповідача слід  стягнути в користь позивача судові витрати.

    Керуючись ст. ст. 10,11, 57,60,88,169,209,214,215,224,225 ЦПК України, ст.ст. 11, 525, 526, 527, 530,549,610-612,625,1050 ЦК України, ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання", суд ,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Розірвати договори про надання позик від 12 вересня 2007 року та від 01.12.07 року, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні інвестиції" та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні інвестиції" (банківський рахунок № 2600214882 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, код ЄДРПОУ 33558346) 55 250 грн. заборгованості по договору позики, інфляційна збитки в розмірі 12 210 грн. 25 коп., три відсотки річних в розмірі 481 грн. 35 коп., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 3279 грн. 64 коп., судові витрати в розмірі 840 грн. 71 коп., а всього 72 061 грн. 95 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом в разі подачі відповідачем заяви про його перегляд протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом десяти днів після його оголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя                                                                              Зима І.Є.