Справа № 2-а-780/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

             06  жовтня  2010 року   Недригайлівський    районний суд Сумської області в складі :

                                                          головуючого судді - Жмурченка В.Д.

                                                          при секретарі – Климась С.В

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів справу за  позовом ОСОБА_1  до інспектора Роменського ВДПС ВДАІ в Сумській області  Філь Олександра Борисовича, про визнання протиправною та скасування постанови серії ВМ №153310 від 21 липня 2010 року про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

      27 липня 2010 року до Недригайлівського районного суду Сумської області звернувся ОСОБА_1 та просить  суд винести рішення яким скасувати постанову серії  ВМ № 153310 від 21 липня 2010 року винесену інспектором Роменського взводу дорожньо-патрульної служби ВДАІ в Сумській області Філь Олександром Вікторовичем, про накладення на нього за порушення ним ст. 122 ч.1  КУпрАП адміністративного стягнення у вигляді  штрафу в розмірі 300 грн.

Свої вимоги він мотивує тим, що  порушень правил дорожнього руху України він не допускав.

Позивач в судовому  засіданні свій позов підтримав повністю.

Відповідач по справі до суду не з"явився, але був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб"єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

           Суд перевіривши зібрані по справі докази, вважає що даний позов підлягає задоволенню, а сама постанова про накладення адміністративного стягнення  скасуванню.

      Судом встановлено що 21 липня 2010 року інспектором дорожньо-патрульної служби Роменського ВДАІ Філь Олександром Вікторовичем  була винесена постанова  по справі про адміністративне правопорушення якою було накладено на ОСОБА_1  за вчинене ним адміністративне правопорушення  передбачене ст. 122 ч.1 КУпрАП штраф в розмірі  300 грн., зокрема за те що він 21 липня 2010 року керуючи  автомобілем  в с. Вільшана Недригайлівського району Сумської області, перевищив встановлене обмеження  швидкості руху на 47 км/год.

            Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступного:

            Згідно ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення  ( Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення ), ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв"язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення  цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.

На думку суду винесена відповідачем постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення не ґрунтується на об"єктивних доказах і суперечить принципу законності притягнення особи до адміністративної відповідальності.

 Відповідно до ст. 251 КУпрАП та ст.69 КАСУ доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненням потерпілих, свідків, показанням технічних приладів та технічних засобів що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

            Відповідно до ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З матеріалів справи вбачається що позивач  не погоджується з висновком інспектора ВДАІ про порушення ним правил дорожнього руху, про що  зробив в протоколі відповідний запис.

Відповідач належних доказів про спростування доводів позивача до суду не надав.

В адміністративних справах про протиправність рішень чи дій суб"єкта владних повноважень обв"язок щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні на думку  суду не були доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

 Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 9, 14-1, 251, 254,268 КУпрАП, Правилами дорожнього руху України, ст. ст. 69, 71,159, 160, 161, 163, 167, 186 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

 Позов ОСОБА_1 до інспектора Роменського ВДПС ВДАІ в Сумській області  Філь Олександра Борисовича, про визнання протиправною та скасування постанови серії ВМ №153310 від 21 липня 2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - задовільнити.

Скасувати, як незаконну, постанову  серії  ВМ № 153310 від 21 липня 2010 року винесену інспектором Роменського взводу дорожньо-патрульної служби ВДАІ в Сумській області Філь Олександром Вікторовичем, про накладення на ОСОБА_1 за порушення ним ст. 122 ч.1  КУпрАП адміністративного стягнення у вигляді  штрафу в розмірі 300 грн.

    Дана постанова оскарженню не підлягає.

                  Суддя                                                                    В.Д.Жмурченко.