Справа № 2-988/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

12 листопада 2010 року    Глухівський міськрайонний суд Сумської області

в складі – судді Моргун О.В.

з участю секретаря  Української О.А.  

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи Дехтярьова О.О.

представника третьої особи Шавші О.М.

представника третьої особи Янкової Є.О.

третьої особи ОСОБА_7

спеціаліста Сковороди Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в місті Глухові справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Глухівська льононасіннєва станція» про визнання права власності на майно , треті особи Глухівська міська рада , відділ Держкомзему в м. Глухів , Глухівська  міська  Державна  нотаріальна  контора , ОСОБА_7, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1  звернувся   до Глухівського міськрайсуду з позовом до  відповідача   Державного підприємства «Глухівська льононасіннєва станція»  про визнання права власності на майно, мотивуючи свої вимоги тим , що  відповідно до протоколу № 2 від 16 березня 2006 року про хід торгів на аукціоні  та витягу з протоколу № 2 від 16 березня 2006 року про хід торгів на аукціоні з продажу нерухомого майна Глухівської агро виробничої дільниці Державного підприємства по виробництву, заготівлі і переробці льону та конопель «Льоноконоплепром» він  став переможцем по купівлі лоту № 2. Відповідно до лоту № 2 на продаж було виставлене нерухоме майно Глухівської агровиробничої дільниці Державного підприємства по виробництву, заготівлі і переробці льону та конопель «Льоноконоплепром», а саме: контора (літ. А-1) загальною площею 99,7 м. кв., вбиральня  (літ. У-2), огорожа (літ № 1-3), склад  (літ. Б-1) загальною площею 1284,1 м. кв., склад № 5 (літ З-1) загальною площею 232, 1 м. кв., лабораторія (літ. В-1) загальною площею 75.9 м. кв., гараж (літ. К-1) загальною площею 103, 3 м. кв., сарай (літ. Л-1) загальною площею 56,7 м. кв., замощення, 1975 року, інв.  №1, яке знаходиться за адресою: 41400, АДРЕСА_1. Остаточна ціна, нерухомого майна запропонована ним , як учасником аукціону, становила 86 350,00 грн. з урахуванням ПДВ, розрахунок за придбаний об’єкт він повинен сплатити продавцю на протязі семи банківських днів, тобто до 28 березня 2006 року. За участь в аукціоні відповідно до платіжного доручення № 9 від 27 лютого 2006 року він, перерахував заставу в сумі 7850,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 10 від 23 березня 2006 року за нерухоме майно перерахував 76 500,00 грн. і відповідно до платіжного доручення №11 від 24 березня 2006 року перерахував 2000,00 грн. Всього на суму  86 350,00 грн., таким чином взяті на себе зобов’язання він виконав в повному обсязі. На виконання результатів аукціону викладених у протоколі №2 від 16 березня 2006 року між ним , як фізичною особою, та Державним підприємством по виробництву, заготівлі і переробці льону та конопель «Льоноконоплепром» були укладені нотаріально посвідчені  договори купівлі продажу, а саме  договір купівлі продажу зареєстрований у реєстрі № 439 від 21 березня 2006 року, відповідно до якого він купив нерухоме майно: «А» - контору – дерев’яну, загальною площею 99,7 м. кв., «У» - вбиральню, дерев’яну, № 1 – огорожу, металеву, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до протоколу № 2 від 16 березня 2006 року про хід торгів на аукціоні, він купив огорожу № 1-3, але в договорі купівлі продажу помилково зазначено огорожа № 1; договір купівлі продажу зареєстрований у реєстрі № 440  від 21 березня 2006 року, відповідно до якого він, купив нерухоме майно «К» - гараж – цегляний, загальною площею 103,3 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; договір зареєстрований у реєстрі №441 від 21 березня 2006 року, відповідно до якого він купив нерухоме майно «Л» - сарай - цегляний, загальною площею 56,7 м. кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2; договір купівлі продажу зареєстрований у реєстрі № 442 від 21 березня 2006 року, відповідно до якого він купив нерухоме майно «Б» - склад № 1 – цегляний, загальною площею 1284,1 м. кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2; договір купівлі продажу зареєстрований у реєстрі №443 від 21 березня 2006 року, відповідно до якого він купив нерухоме майно – «З» - склад №5 – цегляний, загальною площею 232,1 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; договір купівлі продажу зареєстрований у реєстрі № 444 від 16 березня 2006 року, відповідно до якого він купив нерухоме майно: «В» - лабораторію – цегляну, загальною площею 75,9 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Усе нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці Глухівської міської ради, за адресою АДРЕСА_2. Ці обставини підтверджуються нотаріально посвідченими договорами купівлі продажу зареєстрованими в реєстрі № 439 – 444 від 21 березня 2006 року, та витягами з державного реєстру прав власності на нерухоме майно. З викладених обставин видно, що при укладенні договору купівлі продажу зареєстрованого під № 439 від 21 березня 2006 року була допущена помилка і замість огорожі № 1-3, зазначено огорожа № 1, а замощення, тобто асфальтовані під’їздні шляхи зазначені на плані БТІ під літерою « I» взагалі не були включені до договорів купівлі продажу. У момент укладення цих договорів на ці обставини ні хто не звернув увагу. Наказом Міністерства аграрної політики України № 259 від 24 травня 2006 року було припинено діяльність державного підприємства «Льоноконоплепром», код ЄДРПОУ 21703964, тобто продавця за вище зазначеними договорами купівлі продажу, та на базі майна його структурних підрозділів Глухівської, Бородянської і Луківської агровиробничих дільниць створено два державних підприємства із правом юридичної особи, а саме: державне підприємство «Глухівська льононасіннєва станція  АДРЕСА_1 та державне підприємство «Луківська льононасіннєва станція», які стали правонаступниками майнових прав та обов’язків державного підприємства «Льоконоплепром» у частинах відповідно до розподільчого акту (балансу). У зв’язку з тим, що ним було куплене нерухоме майно Глухівської агровиробничої дільниці Державного підприємства по виробництву, заготівлі і переробці льону та конопель «Льоноконоплепром»,  тому державне підприємство «Глухівська льононасіннєва станція» є належним відповідачем, як правонаступник. На підставі рішення одинадцятої сесії п’ятого скликання Глухівської міської ради від 29.05.2008 року № 333 «Про затвердження технічної документації із землеустрою» ним  із Глухівською міською радою був укладений та зареєстрований договір оренди земельної ділянки № 040861600663 від 14.11.2008 року за адресою АДРЕСА_1 площею 2995 м. кв., в тому числі і на земельну ділянку, що перебуває під замощенням.

          Рішенням Глухівської міської ради сімнадцятої сесії п’ятого скликання № 593 від 02 лютого 2010 року на підставі протесту Глухівського міжрайонного прокурора відмінено рішення одинадцятої сесії п’ятого скликання Глухівської міської ради від 29.05.2008 року №333 «Про затвердження технічної документації із землеустрою» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, виготовлену Глухівським міським відділом Сумської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру», та передачі земельної ділянки в строкову оренду строком на 10 років ОСОБА_1, в АДРЕСА_1 площею 2995 м. кв. для комерційного користування, як незаконне  в зв’язку з невірно визначеними межами земельної ділянки. Йому запропоновано  розірвати договір оренди землі від 14.11.2008 року. Підставою для відміни зазначеного рішення стало те, що не вірно визначені межі земельної ділянки, тобто його право власності на замощення не зареєстроване. Із цього моменту він дізнався, що його права, як власника огорожі зазначеної на плані КП «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під № 1-3 та замощення зазначеного на плані БТІ під літерою  «I» за адресою: АДРЕСА_1 порушуються

Просить суд визнати за ним ОСОБА_1  право власності на огорожу зазначену на плані КП «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під  № 1-3 та на замощення зазначене на плані КП «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під  літерою «І» за адресою АДРЕСА_1.

Представник відповідача  в судове засідання з»явився , позов не визнав частково з таких підстав – згідно договору купівлі продажу , посвідченого Глухівською міською державною нотаріальною контрою 21 березня 2006 року позивач придбав у власність разом з конторою та вбиральнею огорожу металеву  № 1 , що відповідає фактичній передачі . Інша частина огорожі не могла бути предметом продажу , оскільки позивач придбав тільки частину нерухомого майна Державного підприємства по виробництву , заготівлі і переробці льону та конопель «Льоноконоплепром». Перехід у власність до позивача огорожі № 1-3 фактично перекрив би під»їзд до нежитлових приміщень , які залишились у власності ДП «Глухівська льононасіннева станція» , тому огорожа  і не була відчужена в 2006 році. Посилання позивача на інші документи є безпідставним , оскільки він більше трьох років володіє нерухомим майном , яке він придбав за договорами  купівлі продажу . Державне підприємство по виробництву , заготівлі і переробці льону та конопель «Льоноконоплепром» передало позивачу нерухоме майно , передбачене договорами у відповідності з нормами ст. 662 ЦК України . Предметами цих договорів були конкретні нежитлові приміщення . Підставою для укладення цих договорів були витяги з реєстру прав на нерухоме майно , яке нотаріусом внесено в текст договорів. Щодо замощення то воно не могло бути предметом договору продажу . Та обставина , що замощення не перебувало на балансі ДП не є підставою стверджувати , що його можна відчужувати . Це замощення розташоване на землі Глухівської міської ради , не є об»єктом нерухомості та не може бути використане або продане як окреме майно. До цього часу покупець не повідомляв продавця про порушення умов договору купівлі продажу , оскільки ніяких порушень не було. Посилання позивача на те , що в момент укладення договорів він не звернув увагу на начебто допущену помилку , ніяким чином не дає йому права вимагати визнання за ним права власності на частину огорожі та замощення. Комунальним підприємством «Глухівське бюро технічної інвентаризації» незаконно внесено до інвентаризаційної справи позивача огорожу та замощення. Крім того позивач пропустив строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України тривалістю у три роки. Частина майна підприємства продана ОСОБА_7, однак укласти договір купівлі продажу вони не можуть до впорядкування питання приватизації земельної ділянки. ОСОБА_1 ввів в обману органи Держкомзему і Глухівську міську раду в результаті чого йому було виділено земельну ділянку набагато більшу ніж йому належить.

В судовому засіданні представник відповідача позов ОСОБА_1 про визнання права власності на огорожу визнав частково , та погодився з тим , що огорожу позначену на плані БТІ  № 4 змінено на № 3 яка знаходиться зі сторони позивача  ,  не визнав за позивачем право власності на частину огорожі № 1 – ворота з хвірткою бо буде позбавлений можливістю користуватися належним йому відповідачеві майном та правом доступу до свого майна та доступу до земельної ділянки . Крім того в судовому засіданні представник відповідача частково визнав право власності позивача на замощення позначене на плані БТІ літерою «І» , а саме на частину замощення  без зазначення її розміру , вказавши що не визнає право власності на замощення біля складів які придбав ОСОБА_7 та частину асфальто-бетонного покриття яке починається від воріт та прямує з поворотом уліво до лівої межі останнього кута складу ОСОБА_7 В обґрунтування своєї позиції проти позову представник відповідача  посилається на те , що все замощення на аукціон в 2006 році не виставлялось , після ліквідації ДП «Льоноконоплепром» в жовтні місяці 2006 року передано ДП «Глухівська льононасіннєва станція» основні засоби в тому числі і під»їзні шляхи (замощення) балансовою залишковою вартістю 1334 грн.

Представник третьої особи Глухівської міської ради позов визнав повністю.

Представник третьої особи відділу Держкомзему в м. Глухів проти позову не заперечує , просить справу розглянути без його участі .

Представник третьої особи Глухівської  міської  Державної  нотаріальної  контори проти позову заперечує посилаючись на те що державний нотаріус посвідчує безспірні факти . В договорі купівлі продажу від 21 березня 2006 року  серед іншого майна зазначено №1 – огорожа , що фактично відповідає свідоцтву про право власності на нерухоме майно від 11 листопада 2005 року . Замощення згідно наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна , що знаходиться на земельних ділянках , право власності на які підлягає державній реєстрації» від 14 квітня 2009 року № 660/5 не є нерухомим майном , державній реєстрації не підлягає і до договору купівлі продажу який посвідчується нотаріально не вносилось.

Третя особа ОСОБА_7 проти позову заперечив з тих підстав що в позивача відсутні будь які документи які підтверджують придбання майна замощення та воріт з хвірткою, проти права власності позивача на огорожу яка знаходиться навколо його майна не заперечує.

Заслухавши пояснення позивача та його представника , представника відповідача , третіх осіб , спеціаліста , вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  суд приходить до висновку, що позов підлягає   повному    задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 75 ГК України  Міністерство аграрної політики України листом від 25 серпня 2005 року дало згоду на реалізацію майна ДП «Льоноконоплепром» Глухівської агровиробничої дільниці в тому числі огорожі 1978 року випуску інв. № 1-4 балансовою вартістю 12 524 грн. та залишковою балансовою вартістю станом на 1 серпня 2005 року 4626 грн., та замощення 1975 року випуску інв. № 1 балансовою вартістю 16453 грн. 00 коп., та залишковою балансовою вартістю станом на 1 серпня 2005 року 1334 грн. Продаж зазначеного майна провести виключно на конкурсних засадах – шляхом публічних торгів (аукціону), конкурсу. Початковою ціною вважати ціну , встановлену згідно звіту про експертну оцінку (а.с. 7).

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердила що саме вона подавала інформацію про перелік та вартість майна ДП «Льоноконоплепром» Глухівської агро виробничої дільниці.

Згідно ст. 75 ч. 5 ГК України відчужувати майнові об’єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом.

Згідно звіту про незалежну оцінку вартості будівель , споруд ДП «Льоноконоплепром» АДРЕСА_2 ринкова вартість майна становить 78500 грн. в тому числі замощення - 4086 грн.ёогорожа – 2246 грн.(а.с. 9-12).

Згідно протоколу № 2 про хід торгів на аукціоні з продажу від 16 березня 2010 року на прожаж виставлено майно Глухівської агро виробничої дільниці лот № 2 , а саме: контора (літ. А-1) загальною площею 99,7 м. кв., вбиральня  (літ. У-2), огорожа (літ № 1-3), склад  (літ. Б-1) загальною площею 1284,1 м. кв., склад № 5 (літ З-1) загальною площею 232, 1 м. кв., лабораторія (літ. В-1) загальною площею 75.9 м. кв., гараж (літ. К-1) загальною площею 103, 3 м. кв., сарай (літ. Л-1) загальною площею 56,7 м. кв., замощення, 1975 року, інв.  №1, що знаходиться за адресою: Сумська область , АДРЕСА_1. Початкова ціна об»єкта 78500 грн., остаточна ціна  86350 грн. Переможець аукціону ОСОБА_1М.(а.с. 124).

Згідно повідомлення Української універсальної товарної біржі від 12 серпня 2010 року на аукціонні торги було виставлено майно ДП «Льоноконоплепром» в тому числі огорожа літ. № 1-3, замощення 1975 року випуску інв. № 1. За результатом аукціону переможцем визнано ОСОБА_1 (а.с.139)

Згідно повідомлення ТОВ «Підприємство Бізнес Експерт»  від 4 листопада 2010 року при проведенні візуального обстеження об»єкту оцінки до уваги приймались існуючі проїзні площадки , які відповідали функціональному призначенню (а.с. 177 )

Таким чином проаналізувавши вищезазначені докази суд вважає , що на аукціон було виставлено майно ДП «Льоноконоплепром», в тому числі огорожа літ. № 1-3, замощення 1975 року випуску інв. № 1. За результатом аукціону переможцем визнано ОСОБА_1 який приймав участь в аукціоні як громадянин фізична особа.

Згідно платіжних доручень № 9 від 27 лютого 2006 року , № 10 від 23 березня 2006 року, № 11 від 24 березня 2006 року ОСОБА_1 вніс заставу по продажу майна Глухівської агро виробничої дільниці та сплатив за майно агро виробничої дільниці кошти всього на суму 86350 грн.(а.с. 13-16).

Згідно ст. 328 ЦК України  право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.656 ч. 4 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 662 ЦК України  продавець зобов’язаний передати покупцеві товар,визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 689 ч. 1 ЦК України  покупець зобов’язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно ст. 664 ЦК України  обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно ст.692 ч. 2 ЦК України  покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 8 ч. 1 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Згідно ст. 8 ч. 8 ЦПК України  якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого — суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи положення вищевказаних нормативних актів суд вважає , що до правовідносин які винили з приводу купівлі продажу майна державного підприємства ОСОБА_1 доцільно  застосувати положення ст. 27 ч. 4 Закону України «Про приватизацію державного майна» в частині виникнення моменту набуття майна згідно якого  право власності на приватизований об’єкт переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об’єкта приватизації .

Суд вважає що між сторонами подавцем та покупцем виконані всі умови договору купівлі продажу.

Суд  вважає що майно Глухівської агро виробничої дільниці лот № 2 придбано позивачем з аукціону , набуте правомірно, незаконності набуття права власності судом  встановлено.

Протокол про хід торгів на аукціоні та проведені торги з продажу нерухомого майна Глухівської агро виробничої дільниці Державного підприємства по виробництву, заготівлі і переробці льону та конопель «Льоноконоплепром» від 16 березня 2006 року не визнані незаконними.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно наказу Міністерства аграрної політики України від 24 травня 2006 року № 259 припинено діяльність державного підприємства «Льоноконоплепром»  та створено на базі майна структурних підрозділів Глухівської Бородянської Луківської агро виробничих дільниць два державні підприємства з правом юридичної особи державне підприємство «Глухівська льононасіннєва станція» та державне підприємство «Луківська льононасіннєва станція» та визнано новостворені підприємства правонаступниками прав та обов»язків ДП «Льоноконоплепром»  (а.с. 29).

Право власності позивача на замощення не  визнається представником відповідача  державного підприємства «Глухівська льононасіннєва станція» . В ході судового розгляду представник відповідача визнав право власності позивача на огорожу.

Судом встановлено , що огорожа (літ. 1-3),  замощення, 1975 року, інв.  №1 яке було складовою частиною предмету  продажу на аукціоні та ввійшло до лоту № 2 , позначене на плані КП «Глухівське» БТІ» під №1-3 та літерою «І» відповідно , не включено до договорів купівлі продажу майна укладених між ДП по виробництву, заготівлі і переробці льону та конопель «Льоноконоплепром» та ОСОБА_1 як громадянином фізичною особою.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11 листопада 2005 року ДП «Льоноконоплепром» є власником майна контори з огорожею та туалетом , огорожа позначена № 1(а.с.126).

Згідно договору купівлі продажу від 21 березня 2006 року укладеного між ДП по виробництву, заготівлі і переробці льону та конопель «Льоноконоплепром» та ОСОБА_1 як громадянином фізичною особою позивач придбав серед іншого і майно : № 1 - огорожа.(а.с. 17).

Державний нотаріус при цьому пояснила , що в договорі купівлі продажу зазначено № 1 – огорожа , оскільки до уваги приймалося свідоцтво про право власності на майно продавця від 11 листопада 2005 року ДП «Льоноконоплепром» , а не протокол про хід торгів на аукціоні в якому зазначено огорожа (літ. .№ 1-3).

 Згідно витягу про реєстрацію права власності на майно від 22 березня 2006 року ОСОБА_1 є власником майна контори з огорожею та туалетом що розташоване за адресою АДРЕСА_1.(а.с. 8).

Спеціаліст ОСОБА_8 роз»яснив , що на плані КП «Глухівське БТІ»  огорожа як до часу продажу на аукціоні  так і після проведення аукціону позначена згідно вимог інструкції № 1- ворота з хвірткою , № 2,№ 3, № 4-огорожа, при цьому  № 2,3 – огорожа що прилягає до майна придбаного ОСОБА_1 №1,№2,№3,№4 є інвентаризаційними номерами.

Згідно п.2.2. Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна , що знаходиться на земельних ділянках , право власності на які підлягає державній реєстрації» від 14 квітня 2009 року № 660/5 асфальтобетонне покриття не є окремим об»єктом нерухомого майна .

Спеціаліст ОСОБА_8 роз»яснив , що на плані КП «Глухівське БТІ» замощення згідно вимог інструкції позначено літерою «І», це асфальтобетонне покриття  з інвентаризаційним № 1, площа якого становить 2359 м.кв., балансова вартість 1334 грн.

Згідно ст. 15 ч. 1 ЦК України  кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 16 ч. 2 п. 1 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і визнання права.

Виходячи з вимог ст. 16 ЦК України суд вважає , що   порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання права власності за позивачем на придбане на аукціоні майно огорожу № 1-3 та замощення  «І» за адресою АДРЕСА_1.

Суд не приймає до уваги заперечення відповадача та третьої особи ОСОБА_7 проти позову з тих підстав , що згідно акту прийому передачі ДП «Глухівська льононасіннєва станція»  передано під”їзні шляхи та відповідно до рішення Глухівської міської ради від 19 квітня 2007 року  № 118 за державним підприємством «Глухівська льононасіннєва станція» визнано право на майно в тому числі замощення .

Згідно рішення Глухівської міської ради від  19  квітня 2007 року № 118  вирішено  КП «Глухівське БТІ» оформити право власності з видачею свідоцтва про право власності ДП «Глухівська льононасіннєва станція» на об»єкти нерухомості  в тому числі і замощення (а.с.121).

Представник третьої особи Глухівської міської ради в ході судового розгляду дав пояснення про те що замощення до вказаного рішення включено помилково на підставі документів які подавала представник відповідача до управління економіки Глухівської міської ради. Глухівській міській раді не було відомо на час прийняття рішення про факт продажу спірного майна на аукціоні 16 березня 2006 року позивачу.

Спеціаліст Сковорода Ю.В. роз’яснив що замощення не є нерухомим майном і не може бути зареєстровано КП  „Глухівське БТІ”.

Згідно п.6  переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року – серед інших підстав є свідоцтва про право власності на нерухоме майно які видані органами місцевого самоврядування.

Таким чином суд вважає що рішення Глухівської міської ради від 19 квітня 2007 року не є тим правоустановлювальним документом на підставі якого проводиться реєстрація прав власності .

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Представник відповідача та третя особа ОСОБА_7 не довели суду обставин на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень проти позову.

Суд також відхиляє посилання представника відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення з позовом до  суду, оскільки відповідно до ст. 261 ч. 1 ЦК України  перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

26 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звертався до представника відповідача з вимогою усунення порушень його прав (а.с. 138 ) , однак вказане питання залишилось не вирішеним  що підтвердила в судовому засіданні представник відповідача.

Рішенням Глухівської міської ради № 593 від 02 лютого 2010 року відмінено рішення Глухівської міської ради від 29.05.2008 року №333 «Про затвердження технічної документації із землеустрою» в щодо передачі земельної ділянки в строкову оренду строком на 10 років ОСОБА_1

Таким чином, суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права .

Вирішуючи питання про стягнення судових  витрат на сплату судового збору в сумі 119 грн.03 коп. та інформаційно технічного забезпечення розгляду цивільної справи в суді в сумі 120 грн. які підтверджуються квитанціями  (а.с. 1, 2)  суд виходить з вимог ст. 88 ч. 1 ЦПК України згідно якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. ст. 8,15,16, 328 , 392  ,655, 656, 662, 664, 689, ,692 ЦК України, ст.. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна”, „Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно” затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року,  керуючись ст. ст.4,8, 10, 11, 60, 88,212,213,214, 215 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

позовну заяву ОСОБА_1   задовольнити повністю.  

Визнати право власності ОСОБА_1 на огорожу зазначену на плані КП «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під  № 1-3 та на замощення зазначене на плані КП «Глухівське бюро технічної інвентаризації» під  літерою «І» за адресою АДРЕСА_1.

Стягнути з Державного підприємства «Глухівська льононасіннєва станція» на користь ОСОБА_1  судовий збір в розмірі 119 гривень 03 коп , витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 гривень у Глухівському міськрайонному суді.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення - апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.223 ЦПК України.

Рішення виконано суддею  на комп»ютері в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення виготовлено 16 листопада 2010 року.

СУДДЯ