№22-ц- 30117\10р. Головуючий 1 інстанції – Категорія: сімейні Штих Т.В.
Доповідач –Гальянова І.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді Міненкової Н.О.
суддів Гальянової І.Г.
Ларенка В.І.
при секретарі : Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , в особі її представника ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа у справі : орган опіки та піклування Дзержинської районної в місті Харкові ради про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною,-
ВСТАНОВИЛА:
09 червня 2010 року, позивач звернувся у суд з позовом в якому просив зобов»язати відповідача не чинити йому перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановити спосіб його участі у вихованні сина шляхом встановлення спілкування з ним щомісяця : першу, третю п»ятницю місяця з 16 год.00 хв. до 20 год.00 хв. суботи ; другу та четверту суботу місяця з 16 год.00 хв. до 20 год.00 хв. неділі ; кожен тиждень місяця з 16 год.00 хв. середи до 09 год.00хв. четверга. Встановити з метою оздоровлення сина не менш одного разу на рік спільний відпочинок з 01. серпня по 21 серпня щороку.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з відповідачем з квітня 2002 року по травень 2007 року знаходились в фактичних шлюбних відносинах та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_6.
З весни 2008 року відповідач з його сином стала постійно змінювати місце проживання. Кожен місяць він матеріально допомагає дитині, купує речі та іграшки, а при необхідності впроваджував лікувальні заходи. Починаючи з весни 2009 року відповідач та її мати взагалі заборонили йому бачитись з дитиною , у зв»язку з чим він був вимушений звернутись до органу опіки та піклування Дзержинської районної в місті Харкові ради та відповідно висновку комісії з питань захисту прав дитини органу опіки та піклування Дзержинської районної в місті Харкові ради « про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та порядку його участі у вихованні, спілкуванні з сином » від 01.03.2010 року № 571\2\192 , встановлено порядок його участі у вихованні сина щомісяця : першу, третю п»ятницю місяця з 16 год.00 хв. до 20 год.00 хв. суботи ; другу та четверту суботу місяця з 16 год.00 хв. до 20 год.00 хв. неділі ; кожен тиждень місяця з 16 год.00 хв. середи до 09 год.00хв. четверга ,з обов»язковим поверненням дитини до місця постійного проживання. Також йому надано можливість за домовленістю з відповідачем оздоровлювати сина не менш одного разу на рік. Однак відповідач не виконує встановлений порядок його участі в вихованні дитини та чинить в цьому перешкоди. Він має власну квартиру, де постійно мешкає та в якій створені всі умови для перебування дитини, працює приватним підприємцем та бажає приймати участь у вихованні свого сина.
В судовому засіданні суду першої інстанції позивач та його представник підтримали позовні вимоги з зазначених вище підстав.
Відповідач та її представник в судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги позивача визнали частково, свої заперечення обгрунтовували тим, що спілкування позивача з сином носять неадекватний характер, син після спілкування з батьком стає замкнутим, веде себе дратівливо, відмовляється споживати певні продукти та виконувати настанови матері.
Представник третьої особи в судовому засіданні покладався при розгляді справи на розсуд суду, проте наполягав на обгрунтованості даного опікунською радою висновку.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 серпня 2010 року позовні вимоги позивача, задоволені.
Зобов»язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_5 у спілкуванні з сином ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2. Зобов»язано ОСОБА_3 дотримуватись встановленого висновком про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та порядку участі у вихованні , спілкуванні ОСОБА_5, виданого виконавчим комітетом Дзержинської районної в місті Харкові ради 01.03.2010 року № 571\2\192 способу участі у вихованні сина шляхом встановлення спілкування з сином щомісяця першу, третю п»ятницю місяця з 16.00 до 20.00 суботи, другу, четверту суботу місяця з 16.00 до 20.00 години неділі, кожен тиждень місяця з 16.00 години середи до 09.00 години четверга. Встановлено з метою оздоровлення ОСОБА_6 не менше одного разу на рік спільний відпочинок з 01 серпня по 21 серпня щороку.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, в особі свого представника, просить змінити вказане рішення суду в частині визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з сином, а саме встановити спілкування позивача з сином щомісяця : першу . третю п»ятницю місяця з 16.00 до 20.00 години, другу, четверту суботу місяця з 16 .00 до 20.00 годин; кожен тиждень місяця з 16.00 середи до 20.00 четверга в її присутності.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовує неповним встановлення судом обставин, які мають значення для справи. Апелянт зазначає, що суд поклав в основу рішення висновок комісії з питань захисту дитини, яким не прийнято до уваги особисту прихильність дитини до кожного з батьків, таке рішення прийнято без залучення фахівців з дитячої психології. Крім того зазначає на те, що суд не врахував та не дав оцінку тому факту, що сама дитина з побоюванням відноситься до зустрічей з батьком, неодноразово просила не залишати його на ніч з батьком та просила її знаходитьсь поряд з ним, коли приходив батько, а тому вважає, що при ухваленні рішення, суд не врахував інтересів дитини.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13 жовтня 2010 року, апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач та її представник підтримавши доводи апеляційної скарги, зазначивши на те, що апеляційна скарга містить описку щодо зустрічі позивача з сином кожен тиждень місяця з 16.00 середи до 20.00 четверга та зазначає, що такі зустрічі повинні бути кожен тиждень місяця з 16 до 20 години середи в її присутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з”явились, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції на підставі ст. 158 , 159 СК України, виходив з обов»язковості для виконання відповідачем рішення органу опіки і піклування та як на таке рішення посилався на висновок органу опіки та піклування Дзержинської районної в місті Харкові ради від 01.03.2010 року № 571\2\192.
Однак, повністю погодитись з зазначеним висновком не можна.
Стаття 158 СК України передбачає на підставі постановлення рішення, вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків,хто проживає окремо від неї.
Між тим, матеріали справи свідчать про те, що органом опіки і піклування рішення щодо вирішення виниклого між сторонами спору не виносилось, а надавався висновок від 01.03.2010 року № 571\2\192, яким визначено місце проживання сина сторін з матір»ю та встановлено спосіб участі у вихованні сина батьком щомісяця першу, третю п»ятницю місяця з 16.00 до 20.00 суботи, другу, четверту суботу місяця з 16.00 до 20.000 години неділі, кожен тиждень місяця з 16.00 години середи до 09.00 години четверга. Надано можливість батьку з метою оздоровлення сина ОСОБА_6 не менше одного разу на рік спільний відпочинок . При наданні вказаного висновку опікунська рада дослідила житлові умови сторін, їх характеристику та прийняла вказане рішення відповідно до їх пояснень та ставлення кожного із них до дитини. При цьому в висновку також зазначено на те, що у батьків ОСОБА_6 склались неприязні стосунки, що приводять до постійних конфліктів та не може не вплинути на психологічний стан дитини ( а.с.10-11).
За таких обставин суд першої інстанції необгрунтовано застосував до виниклих між сторонами правовідносин ст. 158 СК України.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та сторонами не заперечується, що вони є батьками неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Син сторін проживає з матір»ю, відповідачем у справі ОСОБА_3 яка чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною та її вихованню, тобто між сторонами виник спір щодо участі батька у вихованні дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України , мати, батько дитини мають рівні права та обов»язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Право позивача на звернення до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з сином та у його вихованні передбачено ст. 159 СК України.
Згідно до вимог ч.2 ст. 159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини ( періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, тощо) місце та час їхнього спілкування,з урахуванням віку, стану здоров»я, поведінки батьків , а також інших обставин, що мають істотне значення.
В частинах 4, 5, 6 ст.19 СК України встановлено,що при розгляді судом вказаного спору, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв»язання спору та суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обгрунтованим, суперечить інтересах дитини.
Зобов»язуючи ОСОБА_3 дотримуватись встановленого зазначеним висновком органа опіки та піклування від 01.03.2010 року № 571\2\192 способу участі у вихованні сина шляхом встановлення спілкування з сином щомісяця першу, третю п»ятницю місяця з 16.00 до 20.00 суботи, другу, четверту суботу місяця з 16.00 до 20.00 години неділі, кожен тиждень місяця з 16.00 години середи до 09.00 години четверга, встановлення з метою оздоровлення ОСОБА_6 не менше одного разу на рік спільного відпочинку з 01 серпня по 21 серпня щороку, суд першої інстанції виходив з обов»язковості для виконання відповідачем вказаного висновку органу опіки та піклування, а також з того, що ОСОБА_5 має постійне місце роботи, веде порядний спосіб життя, не зловживає спиртними напоями, захоплюється тібетською культурою, надає матеріальну допомогу відповідачу для утримання дитини, має позитивні наміри в вихованні сина та задоволення його інтересів.
При цьому , як орган опіки і піклування , так і суд першої інстанції при встановленні зазначеного порядку участі позивача у вихованні і спілкуванні з сином не врахував вік дитини, а також той факт, що дитина повинна ночувати у звиклих для неї умовах та залишення позивачем дитини на ніч у будні дні , може негативно вплинути як на його психологічний стан, так і стан його здоров»я , тобто не відповідає інтересам дитини.
З огляду на наведене рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні та встановлення наступного способу участі позивача у вихованні та спілкуванні з сином, а саме : встановлення позивачу спілкування з сином щомісяця першу, третю п»ятницю місяця з 16.00 до 20.00 години, другу, четверту суботу місяця з 16.00 до 20.00 години неділі , кожну середу тижня з16.00 години до 20 години , з обов»язковим поверненням дитини до місця постійного проживання. Встановлення з метою оздоровлення ОСОБА_6 не менше одного разу на рік спільний відпочинок з ОСОБА_5 за погодженням між батьками.
Встановлення вказаного способу участі позивача у вихованні та спілкуванні з сином буде відповідати віку дитини та її інтересам.
В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.303, 309, 313, 316, 317 , 319, 218 ЦПК України, судова колегія ,-
ВИРІШИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в особі її представника ОСОБА_4, задовольнити частково.
Змінити рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 серпня 2010 року.
Встановити наступний спосіб участі ОСОБА_5 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення спілкування з сином щомісяця першу, третю п»ятницю місяця з 16.00 до 20.00 години, другу, четверту суботу місяця з 16.00 до 20.00 години неділі , кожну середу тижня з16.00 години до 20 години , з обов»язковим поверненням дитини до місця постійного проживання. Встановити з метою оздоровлення ОСОБА_6 не менше одного разу на рік спільний відпочинок з ОСОБА_5 за погодженням між батьками.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_8, відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий, суддя :
Судді: