Справа №22- ц- 30102\10р.                                                                Головуючий 1 інстанції

Категорія: відшкодування матеріальної                                           Скотар А.Ю.

та моральної шкоди                                                                            Доповідач- Гальянова І.Г.

                                                                       УХВАЛА

                                                         ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

      24 листопада 2010  року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                           Головуючого-судді:       Міненкової Н. О.

                            суддів:                            Гальянової І.Г.

                                                                    Ларенка В.І.

                            при секретарі:                Григоренко К.Ю.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_4 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 14 вересня 2010року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_7  про стягнення  матеріальних збитків  та моральної  шкоди,-

                                                              ВСТАНОВИЛА :

         15 квітня  2009 року позивачі звернулись у суд з позовом в якому, з урахуванням його уточнень 18.08.2009 року, на підставі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ОСОБА_5. просив  стягнути з відповідачів заподіяну внаслідок залиття   квартири , яке сталося 06.07.2007 року та 27.11.2008 року матеріальну  шкоду у розмірі 9 700  грн. , а також він та позивач ОСОБА_4 просили стягнути з відповідачів  моральну шкоду, розмір якої визначають по 7500  грн. кожний. Крім того, просили стягнути з відповідачів витрати, пов”язані з розглядом справи, а саме:  оплату судового збору - 97 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн . ( а. с. 3,29).

       Свої вимоги обґрунтовували тим, що позивачу ОСОБА_5. на праві  власності належить квартира АДРЕСА_1.

        Відповідачі проживають в тому ж будинку в квартирі № 21 , яка знаходиться поверхом вище і розташована на їх квартирою.

         Позивачі зазначають,  що 06.07.2007 року ,  внаслідок залиття відповідачами вказаної квартири в ній  були пошкоджені шталери на стінах , гіпсокартон на стелі та кухонні меблі. Що підтверджується актом комісії Московської філії КП «Жилкомсервіс».

         27.11. 2008 року стався повторний залив їх квартири  з вини відповідачів внаслідок відкритого в туалеті крану  зливного бачка, який був в несправному стані  та   внаслідок залиття відповідачами вказаної квартири в ній  були пошкоджені шталери на стінах і гіпсокартон на стелі та кухонні меблі.  

       Позивачі в позові також вказують на те , що вартість збитків, які спричинені залиття квартири складає 9700 грн., що підтверджується довідкою ПП «Юнона»

       Крім того вважають, що вказаними діями відповідачів, їм  спричинено моральну (немайнову ) шкоду, розмір якої визначають у  7500 грн. кожний.

       Заочним рішенням Московського районного суду м.Харкова від 17 вересня 2009 року, вказані  позовні вимоги позивачів були задоволені частково.

       Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 07 травня 2010 року, вказане заочне рішення було скасовано в порядку його перегляду за заявою відповідача ОСОБА_7

        В судовому засіданні суду першої інстанції  позивач ОСОБА_5. підтримав вказані позовні вимоги з зазначених вище підстав.

       Відповідач ОСОБА_7 в судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги позивача не  визнала .  Свої заперечення обґрунтовувала тим, що в квартирі є тільки зареєстрованою та в ній не мешкає. В квартирі мешкають її бабуся ОСОБА_6, яка померла та її брат ОСОБА_9, а також ОСОБА_10. Через що сталось залиття квартири позивачів та хто в цьому винен їй не відомо.

       Рішенням  Московського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2010  року в задоволенні позовних вимог позивачам, відмовлено.

        В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_8 та ОСОБА_11 просять  скасувати вказане рішення суду як незаконне.

        Доводи апеляційної скарги  обгрунтовують неповним з»ясування судом обставин, які мають значення для вирішення справи невідповідністю висновків суду обставинам справи та наданим ними доказам та порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

        Апелянти зазначають, що при ухваленні рішення судом не прийнята до уваги розписка брата відповідача ОСОБА_9 , в якій він підтверджує факти неодноразового залиття їх квартири з його вини та зобов»язується відшкодувати шкоду, однак він судом не був залучений до участі у справі в якості співвідповідача. Позивачі в апеляційній скарзі також зазначають та те, що суд   при розгляді спору не сприяв всебічному та повному з»ясуванню обставин справи .

         Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з”явились, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги , судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивачів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

         Згідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

         В ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі , виник спір. Доказування не може ґрунтуватися  на припущеннях.

         Відмовляючи позивачам в задоволенні  позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того,  що  хоча в судовому засіданні і був доведеним факт залиття їх квартири, яке відбулось 26.11. 2008 року ,однак ними не доведено вини відповідачів в заподіянні матеріальних збитків та моральної шкоди , а також розмір спричинених збитків .

        Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки позивачі як на доказ вини відповідачів в заподіянні  ОСОБА_8 матеріальних збитків та моральної шкоди йому  , а  ОСОБА_4, посилаються на наявність актів дільниці № 30 Московської філії КП «Жилкомсервіс» від 06.07.2007 року та від 27.11.2008 року, які  на їх думку підтвердили як факт залиття вказаної квартири відповідачами , так і їх вину в такому залитті, а як на доказ розміру спричинених збитків , посилаються на довідку ПП «Юнона» щодо вартості робіт по виготовленню нової кухні в сумі 9700 грн..

         Згідно до вимог ч.1 ст. 59 ЦПК України, суд бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

         Враховуючи вимоги вказаної норми ЦПК України, суд першої інстанції обґрунтовано не  прийняв до уваги як доказ на підтвердження вимог позивачів,  наданий  ними  акт від 06.07.2007 року, оскільки  він не відповідає  вимогам пункту 2.3.6. «Правил утримання жилих будинків та прибудинкової територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року,  оскільки в акті не зазначено причина залиття та даних про обстеження квартири 21.

         Крім цього , суд першої інстанції також обгрунтовано не взяв до уваги як доказ спричинення  матеріальних збитків - довідку ПП «Юнона» щодо вартості робіт по виготовленню нової кухні в сумі 9700 грн. з підстав відсутності документів, які б підтверджували повноваження ПП «Юнона» на проведення діяльності по оцінки розміру спричиненої шкоди, а також з тих підстав, що вказана довідка не підписана повноваженими на те особами.

        Більш того, матеріали справи свідчать про те, що розмір матеріальної шкоди в 9 700 грн. позивач ОСОБА_5.  визначає  у зв»язку з пошкодженням саме кухонних меблів та не вимагає відшкодування таких збитків спричинених пошкодженням шпалер на стінах та гіпсокартону на стелі його квартири, однак  зазначений вище  акт від 27.11.2008 року  не містить даних про пошкодження  внаслідок  залиття відповідачами квартири позивачів  їх кухонних меблів. ( а.с.5).

         В ч.1 ст.1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується  особою, яка її завдала ,за наявності її вини.

       Доказів наявності вини відповідачів в спричиненні позивачам моральної ( немайнової) шкоди, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, позивачі суду не надали.

       За таких обставин судова колегія приходить до висновку про те,що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив позивачам в задоволенні їх позову в цій частині.

        Доводи, викладені позивачами в апеляційній скарзі вказаний висновок суду не спростовують та не дають підстав для  скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

        Посилання   в апеляційній скарзі позивачів на те, що суд першої інстанції  не залучив до участі у справі в якості співвідповідача  ОСОБА_9,є безпідставним, оскільки в  ч.1 ст. 33 ЦПК України встановлено, що суд залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача тільки за клопотанням позивача.

        Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що позивачами заявлялось таке клопотання.

       Враховуючи зазначене судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

        Керуючись ст.ст.303, 304, 308, 315, 317, 319, 218 ЦПК України, судова колегія ,-

                                                                  УХВАЛИЛА  :

          апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_4 , відхилити.

          Рішення Московського районного суду міста Харкова від 14 вересня 2010року, залишити без змін.

          Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

          Головуючий, суддя:  

         Судді :