№22-ц-30374/10р.                                                                         Головуючий 1 інстанції –

Категорія: визначення порядку                                                  Єлізаров І.Є.

користування частковою власністю                                          Доповідач-Гальянова І.Г.

                                                                     РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

      24 листопада 2010  року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                           Головуючого-судді :     Міненкової Н.О.

                           суддів:                            Гальянової І.Г.

                                                                   Ларенка В.І.

                          при секретарі:                 Григоренко К.Ю.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Московського  районного суду м. Харкова від 15 вересня  2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4  про визначення порядку користування жилим приміщенням ,-

                                                    ВСТАНОВИЛА :

       У серпні 2009 року позивач звернувся у суд з  позовом  в якому на підставі ст. 364 ЦК України, просив виділити у його власність в квартирі АДРЕСА_1 кімнату літ. 6 розміром 17, 2 кв.м. та  1\2 частину приміщень літ. 1, 2, 3, 4 ,залишивши їх у спільному користуванні. ( а.с. 3).

        31 травня 2010 року позивач змінив підстави позову та відповідно до ст. 150 ЖК України, 358 ЦК України  просив виділити у його користування в зазначеній квартирі кімнату літ.6 розміром 17, 2 кв.м. та 1\2 приміщень літ 1, 2, 3, та 4, залишивши їх в спільному користуванні.

     Свої вимоги обґрунтовув тим, що йому та відповідачу належить право власності по 1\2 частині спірної квартири. Квартира  складається з двох кімнат жилою площею 15,9 кв.м., яку займає відповідачка та 17, 2 кв.м., яку займає він. Загальна площа квартири складає 33, 1 кв.м. В цій квартирі відповідач не мешкає та не несе ніякі витрати по її утриманню, не сплачує комунальні послуги , у зв»язку з чим він вимушений звернутись до суду з зазначеним позовом .

      В судовому засіданні суду першої інстанції позивач підтримав позовні вимоги з зазначених підстав.

      Відповідач в судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги позивача не визнала На обгрунтування заперечень посилалась на те, що визначенням порядку користування спірної квартири будуть порушені її право власності на неї.

       Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 15.09. 2010 року, зазначені позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі. Йому виділено в користування житлову кімнату площею 17, 2 кв.м. в зазначеній квартирі , а місця загального користування залишено в спільному користуванні.  

            В апеляційній скарзі ОСОБА_4  просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким виділити позивачеві в задоволенні позовних вимог.  

            Доводи апеляційної скарги обґрунтовує  невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

             В запереченнях на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції,вважає апеляційну скаргу такою, що не  підлягає задоволенню.

             Заслухавши доповідь судді, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

             Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,заявлених у суді першої інстанції.

             Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції, на підставі ст. 150 ЖК України та 358 ЦК України, виходив з того, що виділення позивачу у користування  в спірній квартирі житлової кімнати площею 17, 2 кв.м., сприятиме поліпшенню житлових умов та стану спірної квартири.

            Між тим погодитись з вказаним висновком не можна, оскільки він не відповідає  обставинам справи та зроблений з порушенням норм матеріального права.

            Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та сторонами не заперечується що їм на праві спільної часткової приватної власності належить по 1\2 частині спірної квартири.

            Також судом апеляційної інстанції встановлено та сторонами не заперечується,що в спірній квартирі сторони не проживають, тобто між ними не склалось житлових правовідносин, а тому суд необґрунтовано застосував до вказаних правовідносин норми ст. 150 ЖК України.  

             Згідно до вимог частин 1, 2 та 3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю . Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

         Оскільки відповідно до вимог ч.1 ст. 357 ЦК України частки сторін у праві спільної часткової власності ,є рівними, то кожному із них  у праві власності на квартиру припадає  по 16, 55 кв. м . ( 33,1м : 2) житлової площі та по 24, 05 кв.м. ( 48, 1 кв.м : 2) загальної площі спірної квартири.

          Таким чином, виділення у користування позивачу в зазначеній квартирі житлової кімнати площею 17, 2 кв.м., та залишення у спільному користуванні місць загального користування,  не відповідає його частці у спільній частковій власності та  буде порушувати право відповідача , як співвласниці  спільної часткової власності на володіння та користування своєю часткою в спірній квартирі  і  не вирішить виниклий між сторонами спір.

        За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача з зазначених вище підстав.

        Керуючись ст.ст. 303, 309, 313, 316, 319, 218 ЦПК України ,  судова  колегія -,

                                                  ВИРІШИЛА:

        апеляційну скаргу ОСОБА_4, задовольнити частково.

        Скасувати Рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2010 року.

         В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, відмовити.

     Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його  проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів  з дня набрання ним законної сили.

    Головуючий, суддя:

    Судді: