П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
№ 2-а-905/10
15 листопада 2010 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Зарютіна П.В.,
при секретарі Чернишовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора дорожньо-патрульної служби Парій Дмитра Борисовича про визнання дій незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що постановою відповідача від 18.05.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП, та на нього було накладено штраф. Позивач зазначає, що вказаного правопорушення він не скоював. Позивач просить суд визнати дії відповідача незаконними та скасувати зазначену постанову, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані у справі докази, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні позивач на позові наполіг за вказаними в ньому підставами, а відповідач на позов заперечив.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані у справі докази, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
З дослідженої судом оскаржуваної постанови від 18.05.2010 року вбачається, що в той же день о 9-18 год. на Набережній магістралі в м. Запоріжжі позивач керував автомобілем зі швидкістю 84 км/год. Перевищив встановлену швидкість на 24 км/год.
Такою постановою відповідачем на позивача було накладено 300 гривень штрафу за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Аналогічні обставини правопорушення викладені і у протоколі про адміністративне правопорушення позивача від 18.05.2010 року. Крім того, зазначено, що швидкість вимірювалася приладом «Візир», № 0812543.
З пояснень позивача вбачається, що зазначеного правопорушення він не скоював.
Вимогами ч.2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач на обґрунтування правомірності винесеної ним постанови послався на свої пояснення та на протокол про адміністративне правопорушення позивача від 18.05.2010 року, і вони узгоджуються із названим протоколом, а тому таким поясненням у суду немає підстав не довіряти.
Натомість суд критично оцінює пояснення позивача щодо його руху при вищевказаних обставинах із швидкістю, яка не перевищувала дозволену, оскільки позивач прямо зацікавлений у результатах розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд приймає і до уваги пояснення відповідача щодо вищевикладених обставин вчинення позивачем правопорушення.
Посилання позивача на нероз’яснення відповідачем позивачу його прав та позбавлення можливості скористатися під час розгляду справи про адміністративне правопорушення юридичною допомогою спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення позивача від 18.05.2010 року, який містить підпис позивача, в т.ч. і щодо роз’яснення йому його прав. Крім того, в протоколі є пояснення позивача по суті правопорушення, проте немає жодних застережень позивача щодо необхідності у наданні йому юридичної допомоги.
Крім того, статею 28 закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці.
Суду відповідачем було надано копію свідоцтва про повірки засобу вимірювальної техніки «Візир», № 0812543, який пройшов повірку та відповідає вимогам встановленим вище названим Законом.
На підставі викладеного, суд доходить до висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення в порядку ст. 122 ч.1 КУпАП, і оскаржувана постанова не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись «Правилами дорожнього руху», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, Законом України “Про дорожній рух”, ст.ст. 222, 228, 256, 283, 284, 288 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 87-94, 99, 100, 102, 128, 158-163, 167, 186, 256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до старшого інспектора дорожньо-патрульної служби Парій Дмитра Борисовича про визнання дій незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя П.В. Зарютін