КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-10576/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В.
Суддя-доповідач: Бараненко І.І.
У Х В А Л А
Іменем України
"25" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді –Бараненка І.І.,
суддів: Борисюк Л.П.,
Ключковича В.Ю.,
при секретарі судового засідання –Григоренко Т.І.,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2010 року в адміністративній справі №2а-10576/10/2670 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Приватного підприємства «Еклер-С»про визнання запису про проведення державної реєстрації недійсним, припинення юридичної особи,
в с т а н о в и в :
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до суду з позовом, в якому, посилаючись на норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», просила визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ПП «Еклер-С», припинити юридичну особу ПП «Еклер-С».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:
визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;
неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Даний перелік підстав для припинення юридичної особи є виключним, та розширеному тлумаченню не підлягає.
Статтею 110 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом (пункт другий частини першої). Згідно з частиною другою зазначеної правової норми, вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Отже, право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, передбачене пунктом 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", не включає права на вимоги щодо визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.
Таким чином органом, що здійснює державну реєстрацію, може бути пред’явлена до суду вимога про ліквідацію юридичної особи. Проте, підставою такого звернення є рішення суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, у справі за позовом відповідних органів.
Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими і такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Окружного адміністративного суду міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2010 року в адміністративній справі № 2а-10576/10/2670 - без змін.
Дане судове рішення може бути оскаржене в порядку і строки, передбачені ст.212 КАС України.
Повний текст даного судового рішення складений 30 листопада 2010 року.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ Л.Борисюк
__________________ В.Ключкович
ДАНЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ СКЛАДЕНЕ У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 30 ЛИСТОПАДА 2010 РОКУ