КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-3194/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
У Х В А Л А
Іменем України
"23" листопада 2010 р. м. Київ
м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Ізмайлової Т.Л.
при секретарі - Горяіновій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ВАТ «Екологія, комунальне обладнання»(Турбівський машинобудівний завод) на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року в справі за позовом УПФУ у Липовецькому районі Вінницької області до ВАТ «Екологія, комунальне обладнання»(Турбівський машинобудівний завод) про стягнення коштів,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ВАТ «Екологія, комунальне обладнання»(Турбівський машинобудівний завод) про стягнення заборгованості на доставку та виплату пільгової пенсії в розмірі 5356,00 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року позов задоволений повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а також відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 25.06.2009 року за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до п. «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.12.2008 року по 30.06.2009 року. Зокрема витрати на доставку пенсії ОСОБА_2, який отримує її за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»не компенсовано.
Зазначена заборгованість підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, а також довідкою виданої на ім’я ОСОБА_2 про те, що останній отримав пенсію за віком на пільгових умовах в розмірі 5273,73 грн. за період часу з грудня 2008 року по червень 2009 року включно. Крім того, поштові витрати на доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 за указаний період склали 82,27 грн., що підтверджується довідкою Липовецького центру поштового зв’язку від 07.07.2009 року № 503.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 року вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України»від 17.02.2000 N 1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»- виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.
Зокрема, у відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду N 21-1 від 19.12.2003 зі змінами та доповненнями).
У відповідності з вимогами ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.
Вищевказаною Інструкцією вказано, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»від 16 січня 2003 року № 36 трудова діяльність за професією електрозварника ручного зварювання протягом 12 років 6 місяців з повним робочим днем дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про атестацію робочих місць де працював ОСОБА_2 є підставою стверджувати і про відсутність пільгового характеру роботи, яку він виконував, тим більше, умова відносно атестації є законодавчо визначеною, а тому має обов’язковий характер для визначення підстав відшкодування пільгової пенсії.
Разом з тим, в матеріалах справи є акт (а.с. 12) в якому зазначено, що ОСОБА_2 працював за професією електрозварника ручного зварювання у відповідача з повним робочим днем по списку № 2, атестацію робочого місця проведено 24.04.2000 року.
При цьому слід зазначити, що відповідач не оскаржив правомірність призначення пільгової пенсії ОСОБА_2
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про правомірність заявленого позову пенсійного фонду, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ «Екологія, комунальне обладнання»(Турбівський машинобудівний завод) залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді