справа № 1-149/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року     Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого                             - судді Березовського О.Д.,

за участі секретаря                             - Швачко О.В.,

з участю прокурора                                 - Гуляко М.М.,

потерпілого                         - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хрипівка Городнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, не працюючого, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1,

    у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

21 жовтня 2010 року, в денний час, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись в будинку ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу зі столу таємно викрав мобільний телефон марки «Нокія» вартістю 300 грн., гроші в сумі 5 грн., які знаходились на рахунку телефону, та сім-карту оператора мобільного зв’язку «Київстар» вартістю 25 грн., котрі належали ОСОБА_1, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 330 грн..

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю, у скоєному щиро кається. Показав, що 21 жовтня 2010 року, біля 13 години, він зайшов додому до свого знайомого ОСОБА_1, який проживає в с. Хрипівка. У останнього вдома також був ОСОБА_3, який вдвох з ОСОБА_1 розпивали за столом вино. Він також приєднався до них. Під час розпивання спиртного до будинку ОСОБА_1 зайшов сусід ОСОБА_4, який на прохання ОСОБА_1 купив тому мобільний телефон та стартовий пакет «Київстар». ОСОБА_4 віддав ОСОБА_1 куплене та пішов, а вони залишились в будинку ОСОБА_1. Під час розпиття спиртного, ОСОБА_1 дістав з коробки мобільний телефон та вставив в нього сім-карту, а потім кудись зателефонував. Після цього мобільний телефон розрядився і ОСОБА_1 приєднав зарядний пристрій до телефону, а сам телефон він поклав на стіл за яким вони сиділи. Після розпиття спиртного ОСОБА_1 ліг на ліжко та заснув, а ОСОБА_3 ввімкнув телевізор та сів його дивитись, а потім і задрімав. Побачивши, що господар будинку спить, а ОСОБА_3 дрімає під телевізором, він вирішив викрасти мобільний телефон, щоб його потім продати, а на виручені від продажу телефону кошти придбати спиртного. Від’єднавши мобільний телефон від зарядного пристрою, він вийшов з будинку ОСОБА_1. Коли викрадав мобільний телефон, то цього ніхто не бачив і він вважав, що викрадав телефон таємно. Виходити з будинку з викраденим телефоном йому ніхто  не заважав. Після викрадення телефону він відразу пішов до ОСОБА_5 та по дорозі дістав з телефону і викинув у кущі сім-карту. У ОСОБА_5 якраз були ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Останньому він запропонував купити мобільний телефон, на що ОСОБА_7 не погодився. Після цього, він поїхав в м. Городню, де продав телефон невідомому чоловіку за 50 грн..

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_1 показав, що 20 жовтня 2010 року він отримав зарплату і попросив свого сусіда ОСОБА_4 купити йому в магазині мобільний телефон. Він віддав ОСОБА_4 350 грн. та, окрім телефону, попросив купити ще й стартовий пакет. 21.10.2010 року він був у себе вдома та разом з ОСОБА_3 розпивав спиртне. Близько 13 години до нього прийшов ОСОБА_2, який приєднався до розпиття спиртного. Через деякий час до будинку прийшов ОСОБА_4 та приніс куплений мобільний телефон марки «Нокія» та стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «Київстар» на рахунку якого було 10 грн.. Віддавши куплене, ОСОБА_4 пішов додому. Він же  дістав мобільний телефон, вставив в нього сім-карту та зателефонував сестрі. Поговоривши з сестрою, він перевірив рахунок в телефоні, на якому виявився залишок грошей в сумі 5 грн.. Після цього мобільний те6лефон розрядився і від підключив його на зарядний пристрій та поклав на столі, де вони розпивали спиртне. Після випитого він сп’янів і пішов спати, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишились сидіти за столом. Прокинувшись близько 19 години, він побачив, що в будинку знаходиться ОСОБА_3, а ОСОБА_2 вже не було. Оглянувши кімнату, він побачив, що під зарядний пристрій увімкнутий в розетку, а самого телефону не було. На його питання щодо мобільного телефону, ОСОБА_3 сказав, що його взяв ОСОБА_2, який після цього з кимсь говорив по телефону, а потім вийшов на вулицю і більше до будинку не заходив. На даний час телефон йому повернуто, а тому претензій матеріального та морального характеру він до ОСОБА_2 не має.

З’ясувавши думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками процесу не оспорюється доведеність вини підсудного та кваліфікація його дій, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред’явлене ОСОБА_2, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані органами дізнання за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, вартість викраденого майна, наслідки, що настали від злочину, відсутність цивільного позову та претензій матеріального і морального характеру до підсудного з боку потерпілого, особу винного - його вік, сімейний стан, наявність на утриманні однієї неповнолітньої дитини, освіту, стан здоров’я, негативну характеристику за місцем проживання, відсутність даних щодо притягнення підсудного до адміністративної відповідальності, а також те, що підсудний раніше не судимий в силу ст. 89 КК України.

Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудному ОСОБА_2, суд вважає - щире каяття підсудного.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_2, суд вважає - вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2   необхідно призначити покарання у вигляді громадських робіт в межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинений підсудним злочин, яке є достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази по справі, а саме мобільний телефон марки «Нокія» залишити ОСОБА_8 ( а.с. 14 ).

Підстав для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, –

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 ( двісті ) годин.

Речові докази по справі, а саме мобільний телефон марки «Нокія» залишити ОСОБА_8 ( а.с. 14 ).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя :                                                                                                   О.Д.Березовський