Справа № 1-177/10

ВИРОК

Іменем     України

19 листопада 2010 року                                                 Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Ковряк О.О.

за участю прокурора Карпович Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Яготинському районному суді справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого,  не судимого,

в злочині передбаченому ст. 122 ч.1 КК України,

                    ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

    Злочин скоєно при таких обставинах.

            15 серпня 2010 року близько 22 години ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, прийшов до будинку АДРЕСА_2, де проживала його теща ОСОБА_3. Перебуваючи в будинку, між ним та ОСОБА_3 на грунті неприязних відносин виникла сварка, яка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_3 вийшла на подвір’я, а ОСОБА_1 підійшовши до неї, схопив її за руку, але остання вириваючись, не втрималась на ногах та впала на землю. Після чого, ОСОБА_1 з метою заподіяння тілесних ушкоджень, правою ногою умисно наніс ОСОБА_3 один удар в ліву бокову верхню половину тулуба. В результаті удару, згідно висновку судово-медичної експертизи, потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому десятого ребра зліва по задній аксілярній лінії та гематому селезінки, які могли виникнути від удару тупим предметом з обмеженою поверхнею, що не супроводжувалось небезпечним для життя явищами  на момент спричинення та за ознакою тривалості розладу здоров’я відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої  тяжкості.    

    Допитаний в судовому засіданні підсудний вину визнав та дав показання, що 15 серпня 2010 року близько 22 години він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, приїхав до будинку АДРЕСА_2, де проживала його теща ОСОБА_3, з  метою забрати до дому свою дружину та дитину, так як останні гостювали у ОСОБА_3. Перебуваючи в будинку, між ним та ОСОБА_3  виникла сварка, так як ОСОБА_3 не бажала щоб її донька та онука їхала до дому разом з ним. Після чого останній заламав руку ОСОБА_3 за спину та декілька разів вдарив її по спині. Вирвавшись ОСОБА_3 вибігла на вулицю, де він схопив її за руку почав. Коли ОСОБА_3 почала вириватися, то  не втрималась на ногах та впала на землю, а він наніс ОСОБА_3 один удар правою ногою в ліву бокову верхню половину тулуба.

    Кається у скоєному, просить суворо не карати.

    Крім визнання вини підсудного його вина в судовому засіданні доведена показами свідків, потерпілої, експерта, іншими доказами, зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що дійсно 15 серпня 2010 року після обіднього часу до неї в гості завітала донька та внучка. Близько 22 години,  зайшов зять ОСОБА_1 та почав кричати щоб його дружина збирала речі та разом з дитиною їхали до дому. Між ними виникла сварка. В ході сварки останній почав заламувати їй руки за спину, бити кулаками по спині в область попереку. Вона вирвавшись з рук ОСОБА_1 вибігла на вулицю і присіла на лавку. Потім ОСОБА_1 вибіг за нею, та взявши за праву руку намагався підняти, але вона піднімаючись з лавки вирвала свою руку і не втримавшись на ногах впала на землю. Після чого, ОСОБА_1 наніс їй удар правою ногою у ліву бокову верхню половину тулуба.

          Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що під час сварки ОСОБА_1 почав заламувати матері руки за спину. Потім вона з дитиною вийшла на вулицю, але так як  було темно, то подальших подій не бачила, а тільки чула сварку чоловіка з матір’ю та її крики.

Свідок ОСОБА_5  в судовому засіданні  показав, що проживає по сусідству з ОСОБА_3. 15 серпня 2010 року біля 22 години на вулиці почув крики, що лунали з подвір’я сусідки, де побачив зятя ОСОБА_3, який стояв біля входу в будинок.

Судово – медичний експерт ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що у ОСОБА_3 при проведенні судово-медичної експертизи було виявлено перелом десятого ребра зліва по задній аксілярній лінії та гематома селезінки, які могли виникнути одномоментно від удару тупим предметом з обмеженою поверхнею, у ліву бокову верхню половину тулуба, від чого виник перелом ребра і гематома селезінки. Вказані пошкодження не могли виникнути при падінні ОСОБА_3 з висоти власного зросту.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с.43-47) видно, що  обставини викладені  ОСОБА_1 в ході відтворення співпадають з його показами даними ним в судовому засіданні.

З висновків судово – медичної експертизи ( а.с.22) вбачається, що у ОСОБА_3 виявлено перелом десятого ребра зліва по задній аксілярній лінії та гематома селезінки, які могли виникнути одномоментно від удару тупим предметом з обмеженою поверхнею. Ушкодження не супроводжувались небезпечним для життя явищами на момент спричинення та за ознакою тривалості розладу здоров’я відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Перелом ребра та гематома селезінки могли виникнути одномоментно від удару ногою в момент коли потерпіла знаходилась в лежачому положенні.

З протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння від 15 серпня 2010 року (а.с.13) вбачається, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп’яніння.

Таким чином, з врахуванням всіх добутих та досліджених в судовому засіданні доказів, суд вважає вину підсудного доведеною, а дії його за ст. 122 ч.1 КК України кваліфікованими вірно, так як ОСОБА_1 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу ОСОБА_1, який по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння, що є обставиною,  яка обтяжує відповідальність, щиро кається у скоєному, та вважає, що міру покарання йому необхідно обрати у вигляд позбавлення волі, та  застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком.

             Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

                     ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 122 ч.1 КК України та призначити йому покарання за цією статтею

-   1 ( один) рік позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1  звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1  з’являтись в органи кримінально – виконавчої інспекції для реєстрації згідно графіку, встановленому цими органами.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляції.

Суддя                                                                                        Литвин Л.І.