Справа №22ц-5891/2010 Головуючий у першій інстанції – Логвіна Т.В.
Категорія – цивільна Доповідач – Шемець Н.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: Позігуна М.І.,
суддів: Шемець Н.В., Губар В.С.,
при секретарі: Кравченко В.В.,
з участю: представників сторін-ОСОБА_1., ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 вересня 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу,-
В С Т А Н О В И В :
В апеляційній скарзі ОСОБА_9, ОСОБА_8 просять скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 вересня 2010 року, яким позовні вимоги ПАТ „УкрСиббанк” задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в сумі 132592 грн. 32 коп., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, оскільки відповідачі не були належним чином повідомлені судом першої інстанції про відкриття провадження у справі, про попередній розгляд справи, до копії позовної заяви не були додані розрахунки заборгованості по кредиту, тому їх права як учасників судового розгляду були обмежені.
Також апелянти зазначають, що банк в порушення п.п., 6.2., 7.7 договору про надання споживчого кредиту не повідомив їх про порушення зобов”язань за договором та дострокове повернення кредиту.
Крім того, на думку апелянтів, відповідно до умов договору банк вправі був ставити питання про стягнення суми заборгованості за кредитом лише в сумі непогашених платежів, а не всієї суми кредиту, оскільки договір діє до 28 січня 2015 року; також не враховані сплачені суми на погашення кредиту в травні-вересня 2010 року на суму 10500 грн.
Не вирішено банком і клопотання щодо реструктуризації та відстрочення виплат по кредиту в частині тіла кредиту, а відповідь банку про відмову в задоволенні клопотання не відповідає вимогам Закону України „Про звернення громадян”.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що 29 січня 2008 року між АКІБ „УкрСиббанк” (правонаступник - ПАТ „УкрСиббанк”) та ОСОБА_7 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11286910000, відповідно до умов якого ОСОБА_7 отримала кредит в сумі 148900 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 13,9 % річних, на строк до 28 січня 2015 року; кредит надається шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника (а.с. 6-10).
В забезпечення виконання взятих зобов’язань, що випливають з кредитного договору, 29 січня 2008 року був укладений договір поруки між банком та ОСОБА_8, відповідно до якого поручитель зобов”язався відповідати перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов”язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплат пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами договору (а.с. 11).
Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав і надав кошти шляхом зарахування їх на поточний рахунок позичальника(а.с.12).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_7 взяті на себе обов”язки за кредитним договором не виконує, в зв”язку з чим заборгованість за кредитним договором станом на 16 березня 2010 року становить 132592 грн. 32 коп., із них 125744 грн. 12 коп. заборгованості по кредиту, 4535 грн. 90 коп. несплачених відсотків за користування кредитом, 2084 грн. 32 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 227 грн. 98 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з положенням ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - ст. 526 ЦК України.
Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, відповідно до яких, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Також п. 3.1.3 договору про надання споживчого кредиту встановлено, що банк вправі вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 6 цього договору, у разі порушення позичальником умов цього договору...
Порядок дострокового повернення кредиту за вимогою банку визначений розділом 6 договору, банком дотримані вимоги договору в даній частині, що підтверджується копіями вимог, адресованих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.26,27), та повідомленнями про вручення даних вимог( а.с. 26зв., 27 зв.).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, а доводи апеляційної скарги про неповідомлення банком про дострокове погашення кредиту та можливості стягнення заборгованості за кредитом лише в сумі прострочених платежів в сумі 35976 грн.23 коп. є необґрунтованими та спростовуються вищезазначеним.
Також ч.1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов”язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову(субсидіарну) відповідальність поручителя.
Тому суд першої інстанції правомірно стягнув заборгованість з відповідачів в солідарному порядку.
Враховуючи, що заборгованість за кредитним договором визначена позивачем станом на 16 березня 2010 року і суд розглянув спір в межах заявлених вимог, доводи апелянтів про сплату коштів у травні - вересні 2010 року не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Виходячи з положень ч.3 ст.309 ЦПК України не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду і доводи апелянтів про порушення норм процесуального права, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи.
Не впливають на правильність рішення суду і посилання апелянтів на невирішення банком питання про реструктуризацію заборгованості та порушення Закону України „Про звернення громадян”, оскільки дані питання не є предметом даного спору.
Отже, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, з”ясувавши обставини справи та давши належну правову оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог банку, ухваливши рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 – відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 вересня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: