Справа № 2-2409/2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
17 листопада 2010 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кафтанова В.В.,
при секретарі Змаженко Н.Ю., Гаркуші Ю.В., Боголєй О.І.,
з участю представника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Вказує, що 11.11.2008 року винесено рішення Ірпінського міського суду Київської області в справі за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання розпоряджень та свідоцтв про право власності на житло недійсним. Даним рішенням позов ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі. Вищевказаним рішенням визнано незаконним та скасовано розпорядження Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області № 129 від 10.09.1998 року про передачу ОСОБА_5 безоплатно в приватну власність однієї кімнати в загальній двохкімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1.
Вказує, що також визнано недійсним Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 № 753, що видане виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 06.10.1998 року згідно із розпорядженням виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області № 129 від 10.09.1998 року. Також визнано незаконним та скасовано розпорядження виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області № 71 від 28.04.2000 року про передачу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 безоплатно в спільну сумісну власність однокімнатної квартири площею 17,0 кв.м. в загальній двохкімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 № 401, що видане виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 06.06.2000 року згідно із розпорядженням виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області № 71 від 28.04.2000 року. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25.05.2009 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.11.2008 року залишено без змін.
Вважає, що у відповідності до вищеперерахованих рішень приватизація квартири АДРЕСА_1 визнана недійсною. Вказує, що 15.01.2010 року винесено рішення Ірпінського міського суду Київської області в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_2, Ірпінська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування 43/100 частин квартири АДРЕСА_1 від 19.02.2003 року, укладений гр. ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15.01.2010 року набрало законної сили та не оскаржувалось гр. ОСОБА_3, відповідачкою по справі. Вваажє, що ОСОБА_3 у відповідності до всього вищезазначеного не є власником 43/100 частин квартири АДРЕСА_1.
Вказує, що згідно довідки від 17.02.2010 року № 490 Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь» вона є наймачем квартири АДРЕСА_1 та власником особового рахунку цієї площі. Відповідачка ОСОБА_3 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 хоча зареєстрована в спірній квартирі. Витрат по утриманню житла та по оплаті комунальних послуг ніколи не несла. Всі витрати по утриманню житла і по оплаті комунальних послуг як за себе так і за відповідачку несе позивач.
В зв’язку із викладеними обставинами позивачка просила визнати відповідачку – ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивачки та представник третьої особи підтримала заявлені позовні вимоги, підтвердила обставини, викладені в позові та просила позов задовольнити.
Відповідачка позов не визнала, суду пояснила, що не проживає в спірній квартирі із 2000 року, виселятись не бажає. З 2008 року не зверталась із заявами в будь-які установи про вселення в спірну квартиру.
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки та третьої особи, відповідачки, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, вивчивши матеріали справи, вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо яких встановлено ці обставини.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду від 11.11.2008 року позов ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання розпоряджень та свідоцтв про право власності на житло недійсним задоволено в повному обсязі.
Вказаним рішенням визнано незаконним та скасовано розпорядження Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області № 129 від 10.09.1998 року про передачу ОСОБА_5 безоплатно в приватну власність однієї кімнати в загальній двохкімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 № 753, що видане виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 06.10.1998 року згідно із розпорядженням виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області № 129 від 10.09.1998 року; визнано незаконним та скасовано розпорядження виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області № 71 від 28.04.2000 року про передачу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 безоплатно в спільну сумісну власність однокімнатної квартири площею 17,0 кв.м. в загальній двохкімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 № 401, що видане виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 06.06.2000 року згідно із розпорядженням виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області № 71 від 28.04.2000 року. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25.05.2009 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.11.2008 року залишив без змін.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що 15.01.2010 року винесено рішення Ірпінського міського суду Київської області в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_2, Ірпінська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування 43/100 частин квартири АДРЕСА_1 від 19.02.2003 року, укладений гр. ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15.01.2010 року набрало законної сили та не оскаржувалось відповідачкою.
Крім того встановлено, що ОСОБА_3 не є власником 43/100 частин квартири АДРЕСА_1. Як вбачається з довідки від 17.02.2010 року № 490 Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь» наймачем квартири АДРЕСА_1 та власником особового рахунку цієї площі являється ОСОБА_2 (а.с.26).
Судом також встановлено, що ОСОБА_3 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 2000 року хоча зареєстрована в спірній квартирі. Витрат по утриманню житла та по оплаті комунальних послуг ніколи не несла. Всі витрати по утриманню житла і по оплаті комунальних послуг як за себе так і за відповідачку несе позивачка. ЇЇ речі в спірній квартирі відсутні. Крім того, відповідачка в судовому засіданні повідомила, що не зверталась із заявами про вселення до ЖЕКу, міліції або депутатів місцевої ради. В 2006 р. вона звернулась до Ірпінського ВДВС про закриття провадження по справі про її вселення до спірної квартири.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст.ст. 317, 319, 391 ЦК України, право власності – це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власник майна володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права володіння, користування та розпорядження майном.
За даних обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, необхідно визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житлом – квартирою № 119 будинку № 4 по вулиці Т.Шевченка у м. Ірпінь Київської області.
Зазначені вище обставини стверджуються копією рішення від 11.11.2008 р. (а.с.7-11); копією ухвали Апеляційного суду Київської області від 25.05.2009 р. (а.с.12-14); копією договору-дарування частини квартири (а.с.15-16); копією рішення Ірпінського міського суду від 15.01.2010 р. (а.с.17-20); технічним паспортом (а.с.21-22); актами обстеження матеріально побутових умов проживання сім»ї власника житла (заявника) від 29.10.2008 р. та від 24.12.2008 р. (а.с. 24-25); довідкою про склад сім»ї (а.с.26); копією абонентської книжки (а.с.39-44) та іншими матеріалами справи.
Таким чином, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги.
На підставі ст. 71,72 ЖК України, ст. 405 ЦК України, ст.ст. 11, 15, 79, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати відповідачку ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 8 (вісім) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати за забезпечення інформаційно-технічного розгляду справи в сумі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В. КАФТАНОВ