Справа № 11-304/07                                             Головуючий у 1 інстанції Чепурко В.О.

Категорія ст. 186 ч. 3 КК                                     Доповідач Навозенко Л.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19  квітня  2007  року  колегія  суддів  судової  палати  з  кримінальних  справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого Навозенко Л.С. суддів Антипець В.М., Козака В.І. з участю прокурора Євхименка В.В. засудженого ОСОБА_1.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу

за апеляцією засудженого ОСОБА_1.

на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2007

року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Гусавка Менського району Чернігівської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, нежонатий, не працюючий, житель АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, -засуджений за ст. 186 ч. З КК України до 4 років позбавлення волі.

Судом ОСОБА_1. визнаний винним в тому, що 29 жовтня 2006 року близько 22 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої ОСОБА_2, 1925 року народження, проник до будинку потерпілої в АДРЕСА_2, де звалив потерпілу на підлогу, здавлюючи її шию руками, вимагав від неї гроші. Потім зайшов в кімнати будинку і знайшов гаманець з грошима в сумі 80 грн., продовжуючи погрожувати потерпілій вимагав від неї гроші, на що потерпіла віддала засудженому ще 100 грн. Заволодівши грошима потерпілої в сумі 180 грн. засуджений зник з місця події.

2

В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить розібратись в його справі, вважає, що потерпіла добровільно віддала йому гроші і ніяких претензій до нього не має. Вказує, що коли забирав гроші у потерпілої, то забрав не всі, а на її прохання залишив їй частину грошей на прожиток. Просить все це врахувати та пом'якшити йому міру покарання.

Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію і просив вирок суду змінити, думку прокурора, який вважав, що підстав для задоволення апеляції не має, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає, що підстав для задоволення апеляції не має.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.

У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину, правильно застосований і матеріальний закон. В ході досудового та судового слідства засуджений пояснював, що прийшов до потерпілої щоб забрати гроші, не заперечував, що застосовував до неї силу. Тільки в апеляції засуджений вказував, що потерпіла сама віддала йому гроші.

Судом враховано, що потерпіла похилого віку, проживає самотньо, і гроші які засуджений у неї викрав є єдиним засобом для її існування. Потерпіла ніяких стосунків з засудженим не підтримувала. З її свідчень, які були досліджені судом, вона його боялась і після застосування до неї сили з боку засудженого віддала йому гроші.

За таких обставин доводи апеляції, що потерпіла сама віддала гроші засудженому не відповідають доказам по справі.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій, судом допущено не було.

Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.

Зібрані в справі докази мають процесуальні джерела і досліджувались судом відповідно до вимог закону.

Колегія суддів вважає, що дії засудженого ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. З КК України як відкрите заволодіння майном потерпілої з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої з проникненням у житло.

3

Міра покарання засудженому ОСОБА_1 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості скоєного злочину, даних про особу засудженого, злочин скоїв в стані алкогольного сп'яніння.

Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Суд при призначенні покарання врахував всі пом'якшуючі обставини в тому числі і ті на які є посилання в апеляції засудженого. Покарання засудженому призначено в межах мінімальної санкції статті.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 377 КІЖ України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 15 лютого 2007 року відносно ОСОБА_1 - без змін.