Справа №2-а-4584/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2010 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді – Шульженко Л.Б.
при секретарі - Харибіної Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Єнакієве справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про визнання дій посадових осіб неправомірними та стягнення заборгованості щорічної грошової допомоги на оздоровлення
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду і просив визнати дії посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради неправомірними та зобов»язати УПСЗН здійснити йому виплату недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2002-2005,2007,2008 роки у розмірі 10899грв.90коп.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і згідно ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, у зв»язку з чим Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради виплачувало йому компенсацію на оздоровлення у 2000-2005рр по 26грв.70коп.,2005,2007,2008р. по 100 грв. щорічно на підставі постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12 липня 2005 року, а не на підставі ст..48 вищевказаного Закону. Таким чином, відповідач, в порушення Конституції України, звужує його право на отримання матеріальної допомоги.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік», відповідач не доплатив йому 10899грв.90коп., оскільки на момент здійснення виплати мінімальна заробітна плата складала: у 2002рр-185грв., 2003-2004рр-205грв.,2005 р. – 332 грв., 2007р. - 460 грв., 2008р. – 869грв., то виходячи із 5-ти мінімальних заробітних плат, йому недоплачено вказану суму, яку він просив стягнути на його користь.
Відповідач позов не визнав. Не заперечував, що позивач має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.
Однак стверджував, що на підставі ст..62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», роз»яснення порядку застосування закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов»язковими для виконання місцевими органами влади. Фінансування витрат, пов»язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок державного бюджету відповідно до ст..63 Закону.
Крім того, посилався на постанову Кабінету Міністрів України №562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в якій встановлені нові розміри компенсаційних виплат.
Третя особа – головне Управління Державного Казначейства України в Донецькій області у судове засідання не з»явився, про день розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу у його відсутність, про що надав письмове клопотання. Отже суд розглядає справу у відсутність представника третьої особи.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, має статус постраждалого громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.4) і отримує від Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради компенсацію на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст..48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно довідки начальника управління УПСЗН в м.Єнакієве від 4 серпня 2010 року, позивачеві здійснена виплата щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірах: 2002- 2003-2004рр. по 26грв750коп.., 2005,2006,2007,2008рр. по 100 грв. щорічно (а.с.7).
Зазначена виплата здійснена у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12 липня 2005 року.
Однак, посилання відповідача на те, що Законами України про Державний бюджет України на 2005-2008роки надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, є необґрунтованими, оскільки ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що права громадян встановлюються виключно законами України. Право на щорічну допомогу (соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст..48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Встановлений законом розмір допомоги не повинен зменшуватися ніякими іншими нормативно-правовими актами (ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст..22 Конституції України прямо це забороняє.
Відповідач, керуючись постановою Кабінету Міністрів України, якою фактично зменшено розмір допомоги, порушив ст..113ч.3 Конституції України. Таким чином, відбулось значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивача на вказану допомогу.
У відповідності зі ст..9 КАС України в разі невідповідності будь-якого нормативно-правового акту Конституції або Закону України, суд повинен застосувати правовий акт, що має вищу юридичну силу.
Отже , відповідно до положень ст.48 Закону №796-ХП від 28 лютого 1991 року , щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії виплачується у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Таким чином, право позивача на щорічну грошову виплату на оздоровлення прямо встановлено Конституцією України і Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що також гарантовано ст..17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». До цього ж, в ч.1ст.17 Закону зазначено, що соціальні гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, тобто, позивач повинен був отримати щорічну допомогу на оздоровлення.
Однак, не можуть бути задоволені вимоги позивача про відшкодування щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2002рік, оскільки виплату щорічної допомоги на оздоровлення хоча і здійснюють органи соціального захисту населення, але починаючи тільки з 29 жовтня 2003 року, відповідно до п.2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256 (із змінами та доповненнями), а також відповідно до Закону України №2638-Ш від 11 липня 2001 року. Отже, враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача недоотримані суми допомоги на оздоровлення за 2003,2004,2005,2007,2008 роки, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, а саме: за 2003рік- (205х5-26.70грв.=998грв.30коп.); за 2004рік-(205х5-26.70=998грв.30коп.); за 2005рік-(332х5-100=1560); за 2007рік- (460х5-100)=2200грв., за 2008рік-(869х5-100)=4245грв.а всього на загальну суму – 10001грв.60коп.
На підставі наведеного та керуючись ст..7,10,11,69,71,159,161,162 КАС України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд
П О С Т А Н О В И В:
Визнати дії посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області по призначенню ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення – неправомірними.
Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради м.Єнакієве Донецької області здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2003,2004,2005,2007,2008 роки у розмірі 10001 грв.60коп. за рахунок коштів Державного бюджету України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Єнакіївський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: