Справа № 2 – 391

2010 рік

Р І Ш Е НН Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 листопада 2010 року  Петрівський районний суд  Кіровоградської області

В складі:

головуючого                                           Колесник С.І.

при секретарі                                          Ісаченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Княжа»   про відшкодування матеріальної і моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду, мотивуючи це тим, що 01 червня 2008 року по

вул. Жовтнева в смт. Петрове Кіровоградської області з вини ОСОБА_2, притягнутого до адміністративної відповідальності за постановою суду за порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України, який є водієм і власником автомобіля марки

ЗАЗ 110247, д/н НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої було пошкоджено належний їй автомобіль марки ВАЗ2106, д/н НОМЕР_3 Вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 10784 грн., з яких 4989,42 грн. їй відшкодовано страховою компанією. Крім цього в результаті ДТП завдано шкоду її здоров’ю,  тому витрати на лікування склали 742,88 грн. Також неправомірними діями відповідача їй завдано моральну шкоду, розмір якої позивачка визначила в сумі 5000грн. Витрати пов’язані із відновленням порушеного права, зокрема поїздка в м. Кіровоград для проведення авто-товарознавчого дослідження та правова допомога адвоката становлять 738 грн., а тому позивачка просить задовольнити заявлені нею позовні вимоги.

В судовому засіданні позивачка неодноразово змінювала та уточнювала позовні вимоги і в кінцевому результаті просила стягнути з відповідача10810,85 грн. витрат на відшкодування майнової шкоди, зокрема на лікування, проведення авто-товарознавчих досліджень, правову допомогу та витрат внаслідок інфляції, а також 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати по справі.

Відповідач позов не визнав обґрунтовуючи це тим, що він не являється належним відповідачем по справі, а відповідати за позовом повинен відповідач – ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Княжа», яка застрахувала його цивільно-правову відповідальність, а тому саме вона повинна повністю відшкодувати заподіяні позивачу матеріальні та моральні збитки.

Суд заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов слідуючих висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 01.06.2008 року  близько 8-ї години по

вул. Жовтневій в смт. Петрове Кіровоградської області сталося зіткнення автомобіля ЗАЗ 110247, державний номер НОМЕР_2, з причепом ПР ПГА, державний номер 02 053 ОН, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_3 який належить позивачці, під керуванням ОСОБА_3

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль позивачки. При цьому сума матеріальних збитків згідно висновку № 3553/26 судово -автотоварознавчої експертизи від 25.12.2009 року  складає 12 884,50 грн.

(а.с.217-227).

Відповідно до ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи № 3-1667/2008 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, щодо нього був складений протокол про адміністративне правопорушення - порушення п.10.1, 10.4 (ч.2) ПДР України, і постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 17.07.2008 року підтверджено його вину у порушенні ПДР України, внаслідок чого 01.06.2008 року сталося ДТП та були пошкодженні автомобілі, за що останній був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП  у виді штрафу в розмірі 51 грн.(а.с.20).

Вказана постанова суду ОСОБА_2 не оскаржувалась, на даний час не скасована та набрала законної сили.

Як пояснив  в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 01.06.2008 року близько 8-ї години він керував автомобілем ВАЗ 2106, який належить його дружині ОСОБА_1, згідно наданого права на управління, вказаного у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, що також разом з ним знаходилась в автомобілі. Свідок рухався в смт. Петрове по вул. Жовтневій біля магазину «Магніт» зі швидкістю близько 60 км. на годину, в напрямку с. Богданівка Петрівського району Кіровоградської області, назустріч йому рухався автомобіль ЗАЗ110247 під керуванням ОСОБА_2, який виїхав на зустрічну смугу і цим перекрив йому рух, внаслідок чого він не встиг загальмувати та його автомобіль зіткнувся з автомобілем відповідача. Внаслідок ДТП їх автомобіль був значно пошкоджений, а дружина отримала тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 106 від 11.07.2008 року (а.с.65-66) водій автомобіля ЗАЗ 110247 ОСОБА_2 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був керуватись вимогами п.10.1 ПДР України, а саме, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а п.10.4(ч.2) ПДР України, де передбачено, що водій,  виконуючи поворот ліворуч або розворот  поза перехрестям з відповідного прийнятого положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині – і попутним транспортним засобам.

При цьому водій автомобіля ЗАЗ 11 0247 ОСОБА_2, виконуючи вимоги п.10.1 та п.10.4 (ч.2) ПДР України, мав можливість уникнути зіткнення в даній ситуації, а водій автомобіля ВАЗ-2106 ОСОБА_3 не мав можливості зупинити керований ним автомобіль до смуги руху автомобіля ЗАЗ – 110247, тим самим уникнути зіткнення.

Як вбачається з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди»  № 6 від 07.03.1992 року, зі змінами та доповненнями,  при  розгляді таких позовів суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля ЗАЗ 11 0247 ОСОБА_2, який порушив вимоги п.10. 1 та п.10. 4 (ч.2) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року і допустив зіткнення  з автомобілем ВАЗ 2106 під керуванням ОСОБА_3, що спричинило пошкодження обох автомобілів, а матеріальна шкода заподіяна позивачу внаслідок ДТП сталася з вини відповідача та між його вчиненими діями – порушенням вимог п.10.1 і п.10.4(ч.2) ПДР України і заподіяною шкодою є причинний зв’язок.

Згідно зі ст.1166 ЦК України шкода, заподіяна майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

У відповідності зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до  реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлювання пошкодженої речі.

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.112) позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_3.

Згідно висновку судово автотоварознавчої експертизи від 25.12.2009 року

№ 3553/26 вартість відновлювального ремонту автомобіля позивачки складає

12 884, 50 грн.(а.с.219-227).

    Разом з тим цивільна відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а застрахованим транспортним засобом був його автомобіль ЗАЗ 110247 (а.с.32).

    Тобто, до спірних правовідносин необхідно застосовувати також положення Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

    Відповідно до ст. 3 вказаного закону обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо - транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

    Як вбачається з полісу обов’язкового страхування, страховик, яким є ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа», забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров’ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно – правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

    У відповідності з копією розпорядження від 01.10.2008 року Кіровоградської філії ЗАТ УСК «Княжа», позивачці було виплачено страхове відшкодування в сумі

4989,42 грн., що підтверджується копією касового ордера від 15.10.2008 року №2146 (а.с.25,26).

    Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати(страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

    Однак відповідач ОСОБА_2 відмовляється відшкодувати вказану різницю, мотивуючи це тим, що відшкодувати дані збитки повинна страхова компанія.

    За змістом положень Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.

    Відповідно до ст.619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

    До пред’явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред’явити вимогу до основного боржника.

Таким чином з ЗАТ УСК «Княжа» слід стягнути на користь ОСОБА_1 різницю в сумі між заподіяними матеріальними збитками згідно висновку судово – товарознавчої експертизи та страховим відшкодуванням (12884,50 грн. – 4989,42 грн. = 7895 грн.), тобто, 7895,08 грн. матеріальних збитків, завданих пошкодженням автомобіля при ДТП.

Крім цього в матеріалах справи мається акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 473 від 12.06.2008 року (а.с.49-51), згідно з якими у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді:  струсу головного мозку і садин на тілі, які виникли від дії тупих предметів та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали за собою  короткочасний розлад здоров’я більше ніж 6 діб.

Також маються довідки з Петрівської ЦРЛ про те, що ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з 02.06.2008 року по 20.06.2008 року з діагнозом струс головного мозку, та з 31.07.2008 року по 11.08.2008 року (а.с.5), на підтвердження чого позивачкою надано копії фіскальних чеків (а.с.6-8) згідно яких вона купувала ліки, на загальну суму 1341,42 грн., тому в цій частині її позовні вимоги теж підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині відшкодування витрат, пов’язаних з оплатою послуг експертів в сумі 621,72 грн., що підтверджується копіями розрахункових квитанцій на суму 300 грн.(а.с.16) і на суму 321,72 грн. (а.с.234).

Однак враховуючи відмову відповідача ОСОБА_2 відшкодувати заподіяні матеріальні збитки та  додаткову (субсидіарну) відповідальність в даному випадку згідно страхового полісу відповідача ЗАТ УСК «Княжа», суд вважає, що саме з страхової компанії слід стягнути дані витрати.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині витрат пов’язаних пересилкою документів, користування факсом, придбання пального, так як це не доводить те, що позивач використовувала ці витрати саме на  потреби по  цій справі, а не на інші.

В ході судового розгляду справи позивачем надано довідки приватного підприємця ОСОБА_4 на підтвердження сплати послуг за правову допомогу, однак відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничний розмір компенсацій витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» яким затвердженні граничні розміри компенсаційних витрат, пов’язаних з розглядом цивільних справ, граничні розміри компенсаційних витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, диференційовано в залежності від платника.

Так, якщо компенсація сплачується іншою стороною, її граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

В матеріалах справи відсутній належним чином складений розрахунок компенсації витрат, пов’язаних з правовою допомогою, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Що стосується позовних вимог про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди  внаслідок інфляції на суму 845,13 грн., то вказаний розрахунок проведений з суми  заподіяних матеріальних збитків 11526,88 грн., а сума відновлювального ремонту автомобіля позивачки згідно висновку товарознавчої експертизи становить 12884,50 грн., тому в задоволенні позову в цій частині теж слід відмовити.

Також позивачкою заявлено про відшкодування 10000 грн. заподіяної моральної шкоди, пов’язаної з фізичними стражданнями через ушкодження здоров’я, порушенням нормального звичного способу життя, зміні планів, необхідністю витрачання коштів на повернення боргу, тощо. Враховуючи тривалість і тяжкість страждань позивачки, а також матеріальне становище відповідача ОСОБА_2, вказані вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 5000 грн.

Згідно ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика  відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи. Також, потерпілому відшкодовується моральна шкода в розмірі не більше 5 відсотків ліміту, зазначеного в п.9.3 ст.9 закону – 51000 гривень. Різницю між сумою відшкодування, визначену судом, та сумою, яка повинна бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Тобто ліміт відповідальності ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Княжа» щодо відшкодування моральної шкоди становить 2550 грн.

Враховуючи викладене, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути 2450 грн., а з ЗАТ УСК «Княжа» - 2550 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Крім цього підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ЗАТ УСК «Княжа» судових витрат в сумі 235, 97 грн., що підтверджується квитанціями про сплату судового збору на суму 205,97 грн. і ІТЗ на суму 30 грн., відповідно до ст. 88 ч.1 ЦПК України.

Вказані правовідносини регулюються ст.ст.619, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України та Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

 На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 213,214,215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Княжа» на користь ОСОБА_1 7895,08 грн. матеріальних збитків, завданих пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді, 1341,42 грн. витрачених на лікування, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 621,72 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг експертів, 235,97 судових витрат, всього 10099,19 грн. матеріальної шкоди та

2550 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2450  грн. заподіяної моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Петрівський районний суд шляхом подачі в 10-денний

строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя